Прощай легенда: яким запам’ятається Ту-134

20 травня закінчилася більш ніж піввікова громадянська експлуатація пасажирського лайнера Ту-134, одного із самих масових громадянських вітчизняних літаків.

20 травня закінчилася більш ніж піввікова громадянська експлуатація пасажирського лайнера Ту-134, одного із самих масових громадянських вітчизняних літаків.

Олександр Плеханов

Належить авіакомпанії «Алроса» літак Ту-134 здійснив останній комерційний рейс з Іркутська в Мирний і тепер повинен стати експонатом Новосибірського музею авіації і космонавтики. Це був останній з експлуатуються в Росії в комерційних цілях літаків цього типу. Ще кілька Ту-134 спеціальних версій знаходяться на балансі Міністерства оборони і будуть якийсь час експлуатуватися.

Спочатку КБ Туполєва планувало провести глибоку модернізацію лайнера Ту-124, подовживши фюзеляж і перенісши двигуні з підстави крила на задню частину фюзеляжу. В радянські часи побутувала напівлегенда, що генсеку Микиті Хрущову так сподобався французький лайнер Caravelle, що він мало не в наказовому порядку зажадав зробити пасажирський літак із заднім розташуванням двигунів.

Перший політ Ту-124А скоїв 29 липня 1963 року, а в листопаді того ж року літак перейменували в Ту-134, так як замість глибокої модернізації вийшла фактично нова машина, схожа на попередника лише поруч елементів. Ту-134 став першим радянським реактивним лайнером другого покоління, і саме йому в найближчі десятиліття судилося перевезти мільйони пасажирів. Причому не тільки в СРСР, але і в інших країнах. Також він став першим радянським лайнером, який отримав сертифікат льотної придатності на тип літака.

Випуск Ту-134 був організований в Харкові, де 21 липня 1966 року був зібраний перший серійний літак. Забігаючи наперед варто сказати, що до моменту припинення серійного виробництва в 1984 році, Харківський авіазавод випустить 854 лайнера, 134 з яких будуть експортовані. Для порівняння, так вподобаний Хрущову французький Caravelle був випущений в кількості всього лише 282 штук. Також, забігаючи вперед, варто навести й іншу цифру: до моменту розпаду СРСР Ту-134 перевезуть більше 500 мільйонів пасажирів.

У момент свого народження Ту-134 хоч і володів рядом прогресивних рішень, але мав недоліки. Двигуни Д-30 не мали реверсу, пасажиромісткість також не задовольняла вимогам до сучасного літака, тому вже до 1970 році була запущена в серію модифікація Ту-134А з подовженим фюзеляжем, зросла до 76 місць пасажиромісткістю, а двигуни Д-30 отримали режим реверсу. У 1980 році почалося серійне виробництво ще більш досконалої версії Ту-134Б, в якій екіпаж скоротили до трьох осіб — два пілоти і бортмеханік, ще на чотири місця збільшилася пасажиромісткість, крім того в кабіні встановлювалося більш сучасне пілотажно-навігаційне обладнання.

Пасажирські авіаперевезення в СРСР стрімко зростали з початку шістдесятих років минулого століття. Наприклад, якщо в 1965 році було перевезено 42 мільйони пасажирів, то всього за десять років, до 1975 року, цей показник зріс більш ніж вдвічі — до 98 мільйонів чоловік. Левова частка всіх авіаперевезень припадала на Ту-134, який обслуговував маршрути малої дальності — не більше 2100 км. Майже півтори сотні машин працювали в інших країнах, записуючи на рахунок Ту-134 додаткові десятки тисяч перевезених пасажирів.

Для свого часу Ту-134 був цілком вдалим літаком: максимальна злітна маса становила 47600 кг, комерційне навантаження — 8200 кг, пасажиромісткість від 76 до 80 чоловік, крейсерська швидкість — 850 км/год, практична стеля — 11 000 метрів. У чомусь він поступався західним конкурентам, в чому перевершував, але найголовніше — він цілком задовольняв запитам головного експлуатанта авіакомпанії «Аерофлот», яка експлуатувала Ту-134 з серпня 1967 року по січень 2008 року. Тобто більше сорока років.

В останні роки експлуатації Ту-134 все серйозніше програвав західним лайнерам по гучності, екологічності та комерційної ефективності, але це не завадило йому увійти в історію як вітчизняної, так і світової авіації, зарекомендувавши себе чесною робочої реактивної «конячкою». За десятиліття він перевіз сотні мільйонів пасажирів, що в чималому ступені сприяло розвитку радянських пасажирських авіаперевезень. Та й в інших країнах літак залишив свій слідом, причому не тільки в авіації. Досить згадати хоча б болгарські сигарети Tu-134, дуже популярні в СРСР. На жаль, наступник Ту-134 — Ту-334, в серійне виробництво в силу ряду причин запущений не був, хоча мав усі шанси стати такою ж чесної робочої «конячкою» як і предок.