Символ радянської епохи і одна з головних визначних пам’яток українського міста Каховка — пам’ятник «Легендарна тачанка» — опинився під загрозою знесення. Позбутися від монумента планує Інститут національної пам’яті — відомство, яка брала участь у розробці та реалізації закону про декомунізацію. За словами експертів, справжня мета цього процесу — руйнування історичних зв’язків Росії і України — не змінилася з часів Петра Порошенка. В країні, незважаючи на зміну влади, продовжують посилюватися націоналістичні тенденції, відзначають аналітики. Нинішній президент, за словами політологів, знаходиться під впливом представників українського істеблішменту, які свого часу зробили ставку на підтримку радикалів.
На Україні обговорюють перспективи ліквідації одного з основних символів радянської епохи — пам’ятника «Легендарна тачанка» в Каховці (Херсонська область). Український інститут національної пам’яті (УІНП) зажадав знести монумент, оскільки він символізує «комуністичний тоталітарний режим».
Проти виступив мер міста Андрій Дяченко, який заявив, що скликає позачергову сесію міської ради 16 січня, щоб зберегти пам’ятку.
«Закликаю депутатів проголосувати проти демонтажу «Тачанки», а також підтримати звернення до президента, прем’єр-міністру та голові Херсонської ОДА з вимогою переглянути рішення про декомунізацію символу Каховки», — написав 15 січня у своєму Facebook Дяченко.
«Легендарна тачанка» — масштабна скульптурна композиція, споруджена на честь 50-річного ювілею Жовтневої революції в 1967 році. 60-тонний монумент височіє на спеціально насипаному кургані. Пам’ятник присвячений боям часів Громадянської війни, коли такі кінні вози з встановленими на них станковими кулеметами стали одним з основних видів зброї протиборчих сторін в українських степах.
Ще один монумент, який вимагає знести Український інститут національної пам’яті, — «Дівчина в шинелі». Семиметровий пам’ятник, як і «Легендарна тачанка», — важлива пам’ятка південноукраїнського міста.
«Очевидно, в Києві вже вирішили всі проблеми з дихаючої на ладан інфраструктурою, бідністю населення та епідеміями, раз вирішили дістатися до пам’ятників у Каховці. Ними пишається місто, тому зносити їх ніхто не дозволить. Найбільше нам не подобається, що думку місцевої громади нікого не цікавить. І нинішнє керівництво країни в цьому плані практично нічим не відрізняється від попереднього», — зазначив у бесіді з RT джерело в міській раді Каховки.
Політика пам’яті
Згідно із законодавством республіки, Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу». Саме цей орган у свій час стояв за розробкою законодавства про декомунізацію.
За час дії закону про декомунізацію влади змінили назви 52 000 вулиць, майже 1000 міст та 26 районів. Про це заявив…
Після приходу до влади президента Володимира Зеленського змінилося і керівництво УІНП. Одіозного Володимира В’ятровича змінив Антон Дробович, який до цього призначення був експертом Інституту соціально-економічних досліджень, яка отримувала гранти від посольства США.
У минулому грудні, на першій же своїй прес-конференції Дробович заявив, що пріоритетом для його структури, як і раніше, залишаться перейменування, визнання голодомору «геноцидом» українців і «протидія російської гібридної агресії». Також новий глава УІНП виступив проти ініціативи київської влади повернути проспекту імені генерала Петра Григоренка (радянський дисидент. — RT) ім’я маршала Жукова.
Тоді ж Дробович порушив питання про декомунізацію монумента «Батьківщина-мати» в Києві. За його словами, видалити герб СРСР з щита можна, і навіть підготовлений відповідний проект, але «це дороге рішення». Крім того, є й технічні складнощі, оскільки такі роботи можуть призвести до обвалення скульптури заввишки 62 м.
Як зазначило джерело RT в партії «Батьківщина», незважаючи на те, що активний процес декомунізації після приходу до влади Володимира Зеленського призупинився, Інститут національної пам’яті не має наміру змінювати свою політику.
«Заяви не збігаються з реальними діями. Влада продовжує перейменовувати вулиці, не запитавши думки місцевих жителів. Я не здивуюся, якщо через 10 років школярі взагалі не будуть нічого знати про Великої Вітчизняної війні і будуть вважати Бандеру героєм. Все це робиться під егідою приєднання до Європи», — зазначив співрозмовник RT.
Інша історія
Член Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдан Безпалько у розмові з RT заявив, що справжня мета політики декомунізації — зовсім не боротьба з «комуністичним тоталітаризмом», а руйнування спільною для Росії і України історичної символіки.
«Логіка на Україні відносно історії дуже проста: все, що відноситься до нашої спільної історії, повинно бути викинуто на звалище, — пояснив Безпалько. — За великим рахунком, вони просто не хочуть, щоб громадяни пам’ятали, що Україна з Росією колись існували в межах однієї держави, що у них було спільне минуле».
Характерним прикладом такої політики експерти називають перейменування міста Переяслава-Хмельницького. У жовтні 2019 року Верховна рада, в якій більшістю володіє партія Володимира Зеленського «Слуга народу», проголосувала за те, щоб в назві цього населеного пункту не фігурувало ім’я гетьмана Богдана Хмельницького, при якому Україна добровільно приєдналася до Російської держави.
«Повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подолання історичних міфів про «споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом», що втілилося в «возз’єднання України і Росії» на Переяславській раді 1654 року», — йшлося в пояснювальній записці до постанови, прийнятим українським парламентом.
Шанування антигероїв
Така специфіка української «національної пам’яті» часто призводить до того, що «героями» призначаються ті особистості, яких в інших країнах вважають злочинцями. У першу чергу це стосується лідерів українського націоналістичного руху часів Великої Вітчизняної війни: Степана Бандери, Андрія Мельника, Романа Шухевича та їх соратників, які співпрацювали з нацистською Німеччиною.
На початку січня посли Ізраїлю та Польщі розкритикували Україну за вшанування цих персоналій у Львові та Києві. Відзначив день народження Степана Бандери та Український інститут національної пам’яті.
Цей епізод призвів до суперечки між ізраїльським та українським міністерствами закордонних справ. Представники Києва говорили про «контрпродуктивність публічної дискусії з внутрішнім питанням української політики». У відповідь 14 січня МЗС Ізраїлю заявив, що «пам’ять про голокост і боротьба з антисемітизмом, в тому числі і з прославленням антисемітів і вбивць євреїв, не є «внутрішньою проблемою» будь-якої країни».
У МЗС України заявили, що кожний народ має право самостійно визначати своїх героїв. Таким чином у відомстві відреагували на…
Проте українська держава вперто продовжує вшановувати пособників нацистів. На початку січня стало відомо, що в поточному році Міністерство молоді і спорту виділить 9 млн гривень ($375 тис.) на проекти «національно-патріотичного виховання». Мова в основному йде про заходи націоналістичних організацій по увічненню пам’яті ОУН-УПА*.
У жовтні минулого року хвилю критики викликало появу прем’єр-міністра Олексія Гончарука на концерті нацистської гурту «Сокира Перуна».
За словами заступника директора Інституту країн СНД Володимира Жарихін, те, що, незважаючи на зміну влади, націоналістичні тенденції на Україні не збавляє оберти, пояснюється тим, що Володимир Зеленський — фігура в чому не самостійна. За словами аналітика, глава держави перебуває під сильним впливом олігарха Ігоря Коломойського і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, які ще в 2014 році зробили ставку на підтримку націоналістичних формувань.
«Коломойський і Аваков якраз і проводили цю політику в часи Порошенко, — каже Жарихін. — Тому не варто дивуватися тому, що Зеленський проводить той же курс, який існував і в часи Порошенко».
У свою чергу, джерело RT в партії «Голос» упевнений, що нові націоналістичні ініціативи будуть негативно сприйматися на півдні і сході країни.
«Каховка — не єдине місто на Україні, де багато пам’яток, які можна було знести в рамках декомунізації. І якщо представники Інституту національної пам’яті будуть продовжувати в тому ж дусі, то вони можуть спровокувати акції протесту по всій країні. Я думаю, Володимир Зеленський ще не зрозумів, з якими проблемами він може зіткнутися», — говорить депутат.
* «Українська повстанська армія» (УПА) — українська організація, визнана екстремістською і заборонена на території Росії (рішення Верховного суду РФ від 17.11.2014).
Thanks!
Our editors are notified.