Росія «окупувала» 5,2% територій, які нібито належать Естонії. З таким твердженням виступили спікер парламенту Хенн Пыллуаас і міністр внутрішніх справ Березень Хельма, що представляють ультраправу Естонську консервативну народну партію (EKRE). За словами глави естонської МВС, в Талліні не збираються вступати у відкритий конфлікт з Москвою і чекають вирішення цієї проблеми «в рамках міжнародного права». Як зазначили в Держдумі, виникнення територіального питання є наслідком внутрішньополітичної боротьби в прибалтійській державі.
Росія повинна повернути Естонії 5,2% нібито окупованих територій. Таку думку висловив міністр внутрішніх справ країни, лідер ультраправої партії EKRE Березень Хельма. За його словами, в цій ситуації не повинно бути «подвійних стандартів».
«Досі в руках Росії знаходиться і 5,2% території Естонії. Росія не хоче повертати нам цю територію, ні давати за неї компенсацію, ні взагалі обговорювати це питання», — сказав Хельма, виступаючи на прес-конференції за підсумками засідання уряду.
За його словами, в Талліні мають наміру чекати, поки ситуація не буде вирішена в рамках міжнародного права.
«Воювати з Росією ми не збираємося», — уточнив естонський міністр.
При цьому Хельма не вказав, про який саме території йде мова.
Разом з тим спікер парламенту Естонії Хенн Пыллуаас заявив, що підтримує ідею помістити на естонські монети євро карту країни, кордони якої визначені Тартуским мирним договором 1920 року. За цим документом Таллінну відійшов ряд територій, які після входження Естонії до складу СРСР перейшли під управління РСФРР.
В даний час ці землі знаходяться на території Ленінградської і Псковської областей РФ. В Росії неодноразово відзначали, що документ не має юридичної сили.
При цьому раніше міністр юстиції Естонії Урмас Рейнсалу заявляв, що Радянський Союз нібито окупував Естонію і порушив Тартуський мирний договір. У зв’язку з цим Москва, на його думку, повинна відшкодувати збитки в розмірі €1,2 млрд.
«Дурість і завзятість»
Естонські політики намагаються втягнути Росію в необґрунтований територіальний спір, вважає перший заступник голови комітету Держдуми по справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін.
«Питання про ратифікацію прикордонного договору з Росією став приводом до обговорення при формуванні правлячої коаліції після виборів парламенту Естонії. З урахуванням результату виборів це питання знову виявився залежним від внутрішньополітичних обставин. Естонія намагається створити з Росією прикордонний конфлікт», — сказав парламентарій в бесіді з RT.
На його думку, бажання Талліна створити напруженість у відносинах з Москвою негативно позначається на економіці прибалтійської держави.
«Нічого хорошого з цього як для поточної, так і для довгострокової зовнішньополітичної лінії Естонії я не бачу. Вважаю, що ця країна, як і Латвія з Литвою, пішла по шляху найменшого опору, бажаючи створити конфліктне поле з Росією. Сьогодні ми бачимо, що у всіх цих країнах втрата населення, розвал промисловості, дуже складні і збиткові умови для розвитку товарообігу з нашою країною. В даному питанні проявляється дурість і завзятість естонських політиків», — підкреслив Затулін.
Дана заява міністра внутрішніх справ відображає внутрішньополітичну боротьбу в Естонії, вважає старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко.
Центристська партія Естонії уклала угоду про формування майбутнього уряду країни з ультраправими з партії EKRE і…
«У країні склалися два крила — партія, що підтримує ідею нормальних ділових відносин з Росією, і партія реформістів, яка будує свою політику на ідеології русофобії. Також є і партія націоналістів, які їх підтримують. Обидві ці партії мають більшість у парламенті і, користуючись цим, нагнітають напруженість в російсько-естонських відносинах», — зазначив експерт.
Він також зазначив, що в Естонії праві політичні сили відчувають серйозний дефіцит політиків з конструктивною програмою.
«Тому вони і акцентують увагу на антиросійській тематики, яка досить різноманітна. Один з її аспектів — нібито наявність естонської землі в Росії. Це питання у свій час уже було врегульовано, склали текст прикордонного договору. Але, на жаль, ті ж самі праві сили при ратифікації документа внесли в нього свою преамбулу», — пояснив співрозмовник в бесіді з RT.
У 2005 році Москва і Таллін погодили лінію спільного кордону. Однак при ратифікації в естонському парламенті відповідний документ включили посилання на Тартуський договір, що містить територіальні претензії до РФ, в результаті чого російська сторона відкликала свій підпис. Пізніше держави повернулися до цього питання. В лютому 2014 року договір підписали глави МЗС Естонії та РФ. Однак процес ратифікації знову залишився незавершеним.
«Ми готові повернутися до процесу ратифікації. Про це не раз говорили наші парламентарі. Вони відчувають настрої своїх виборців — їм і приймати рішення. Ми будемо підтримувати цей процес в умовах, коли наші відносини будуть рухатися в конструктивному ключі, а не в ситуації постійного нагнітання конфронтації», — зазначав глава МЗС Росії Сергій Лавров у січні 2017 року.
Thanks!
Our editors are notified.