Задля ратифікації прикордонного договору з Росією Естонія не має наміру відмовлятися від принципів Тартуського мирного угоди, заявив міністр закордонних справ республіки Урмас Рейнсалу. За цим договором, який втратив чинність з входженням Естонії до складу СРСР, Таллін претендує на частину територій Ленінградської і Псковської областей. Експерти відзначають, що подібні заяви періодично роблять політики, які роблять ставку на націоналістично налаштований електорат. У той же час представники більш поміркованих сил були б не проти укласти угоду про кордон з Росією, але винесення цього питання на обговорення може розколоти правлячу коаліцію, вважають аналітики.
Глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що Естонія задля ратифікації прикордонного договору з Росією не повинна відмовлятися від принципів Тартуського мирного договору 1920 року.
«На думку Естонської Республіки, принцип статті 2 Тартуського мирного договору діє до цих пір. З ним пов’язані поняття незаконної анексії нас і відновлення нашого суверенітету, а не створення нової держави», — пояснив свою позицію міністр.
За словами Рейнсалу, зараз перспектив ратифікації прикордонного договору парламент Естонії не бачить.
МЗС Естонії заявив, що 22 вересня 1944 країна почала своє опір радянським окупаційним силам». 75 років тому в цей день…
Нагадаємо, в 1920-му РРФСР, підписавши мирний договір з Естонією, визнала незалежність цієї країни. За цим документом прибалтійській республіці дісталися у тому числі території, які зараз відносяться до Ленінградської і Псковської областей. Однак у 1940 році цей документ, як і інші міжнародні угоди, що були в Естонії, втратили чинність, оскільки республіка увійшла до складу СРСР. Про це не раз нагадували естонцям в російському МЗС. Як підкреслила у травні цього року офіційний представник російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова, для РФ «ця тема назавжди закрита».
Однак з тих пір, як Естонія вийшла зі складу СРСР, місцеві політики періодично заявляють, що Тартуський договір діє до цих пір, створюючи тим самим привід для пред’явлення територіальних претензій до Росії.
Так, спікер парламенту Естонії Хенн Пыллуаас заявив, що Москва нібито «анексувала» частина естонських територій і тепер має їх «повернути», відновивши кордону згідно Тартускому мирним договором.
«Всі держави визнали Естонію саме в цих межах. Просування з прикордонним договором може означати тільки визнання Тартуського миру і визначених їм меж і їх відновлення з боку Росії», — зазначив політик.
У свою чергу, експерти відзначають, що будь-які територіальні претензії естонських політиків до Росії абсолютно безпідставні.
«Які тут можуть бути питання? Естонії в НАТО б не взяли, якби не було укладено договору з РФ. Альянс не бере країни, які мають прикордонні суперечки і проблеми, — заявив в бесіді з RT науковий директор Російського військово-історичного товариства (РВИО) Михайло Мягков. — Ті межі, про які мріють естонські політики, в 1920 році були фактично нав’язані. Росія перебувала в стані громадянської війни».
Важка ратифікація
Нагадаємо, договір про сухопутний і морський кордон між Росією і Естонією в перший раз був підписаний ще в 2005 році. Однак після того, як естонський парламент включив до закону про ратифікацію преамбулу про дієвість Тартуського мирного договору, Росія відкликала свій підпис під угодою.
Росія «окупувала» 5,2% територій, які нібито належать Естонії. З таким твердженням виступили спікер парламенту Хен…
У 2014-му прикордонний договір був підписаний повторно. При цьому в ньому зазначалося, що сторони не мають взаємних територіальних претензій. У 2016 році естонський парламент ратифікував документ тільки в першому читанні.
Росія договір також не ратифікувала. Днями директор Другого європейського департаменту МЗС Росії Сергій Бєляєв в інтерв’ю РІА Новини пояснив позицію Москви.
«М’яч, що називається, не на нашому боці, — заявив дипломат. — При підписанні документів у 2014 році з естонською стороною було досягнуто порозуміння про відсутність територіальних претензій між двома державами і необхідності забезпечення нормальної неконфронтаційної атмосфери для ратифікації пограндоговоров. Росія ці умови цілком і повністю виконує, чого не скажеш про естонській стороні».
За словами представника МЗС, за останні роки в Естонії в гіршу сторону змінився «політико-інформаційний фон щодо Росії». Сергій Бєляєв зазначив, що ключові естонські політики, включаючи того ж Рейнсалу, періодично продовжують апелювати до Тартускому договором. Тому Москва чекає, щоб вже новий склад естонського парламенту, серйозно змінився після виборів минулого року, ратифікував пограндоговор в першому і другому читаннях.
«Очікуємо від естонських партнерів дотримання їх частини зобов’язань з питання ратифікації, включаючи відмову від будь-яких політичних доважків», — підкреслив російський дипломат.
«Коаліція може розвалитися»
Останнім часом з Талліна надходять суперечливі сигнали щодо питання кордону з Росією, зазначають політологи. Так, у травні голова естонського Міністерства внутрішніх справ, лідер ультраправої Консервативної народної партії (EKRE) Березень Хельма заявив, що «в руках Росії знаходиться 5,2% території Естонії».
Тоді ж прем’єр-міністр Естонії Юрі Ратас заявляв, що Естонія визнає свою нинішню кордон з РФ. Політик підкреслив важливість Тартуського договору для Естонії, але при цьому зазначив, що сторони «повинні розуміти реальність і наші пріоритети сьогодні».
Коментуючи заяви естонських політиків, офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова зазначила, що «провокаційні випади, містять, по суті, територіальні претензії до Росії, абсолютно неприйнятні».
31 жовтня Урмас Рейнсалу заявив, що уряд Естонії не збирається найближчим часом направляти прикордонні угоди з Росією на ратифікацію. Провину за це він і голова комісії естонського парламенту по закордонних справах Енн Еесмаа поклали на Росію, яка нібито висуває політичні вимоги до Таллінну. Мова йде про заклики російського посольства в Естонії і МЗС РФ до Таллінну припинити русофобську політику.
У той же час заступник голови комісії Рійгікогу у закордонних справах Марко Міхкельсон зазначив, що в естонському уряді, швидше за все, просто немає єдиної думки з цього питання.
Аналогічної точки зору дотримуються і експерти. Як зазначив у розмові з RT президент Російської асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич, «в даному випадку мова йде про внутрішньопартійні розбіжності».
«Коаліція, складова уряд, може розвалитися при голосуванні з даного питання», — вважає аналітик.
Політичний інтерес
За словами Миколи Межевича, Рейнсалу, що представляє націоналістичну партію Isamaa, — «типовий русофоб». Для нього і низки інших політиків, які орієнтуються на націоналістичний електорат, невигідно говорити про нормалізацію відносин з Росією. Інші ж члени правлячої коаліції, включаючи прем’єра Юрі Ратаса з Центристської партії, з задоволенням би закрили питання з держкордоном, стверджує експерт.
«Для одних міністрів це може бути додатковий плюс в їх політичній кар’єрі, а для інших — істотний мінус з точки зору партійно-політичних уподобань», — зазначає експерт.
За словами Михайла Мягкова, естонські націоналісти, висуваючи територіальні претензії до Москви, намагаються розхитати і без того непросту ситуацію у сфері безпеки в Прибалтиці, де планомірно наростає військову присутність НАТО на тлі заяв про «російську загрозу».
«Вони працюють над підривом безпеки, яка повинна існувати в Прибалтиці, — вважає Мягков. — Росія послідовно виступає, щоб це був регіон світу, заснований на принципах взаємної поваги. Сьогодні ті, хто роблять подібні заяви, не засновані ні на яких історичних реаліях, по суті справи, розхитують міжнародну обстановку».
«Прокидається прагнення до діалогу»
За словами Миколи Межевича, в естонському посібнику також не існує єдиної думки з приводу того, як будувати відносини з Росією, тому так різняться позиції прем’єра, президента, парламенту і глави МЗС республіки.
«На відміну від двох інших балтійських країн, в Естонії ми спостерігаємо деяке розбіжність поглядів всередині самої партійної і політичної еліти, — вважає Межевич. — Я ризикну припустити, що президент Естонії була б зацікавлена в переговорах з Володимиром Путіним, як і прем’єр-міністр, а ось впливова Партія реформ, швидше за все, була б проти».
Нагадаємо, естонський лідер Керсті Кальюлайд в минулому році заявляла, що зустрінеться з президентом Росії тільки після того, як Москва ратифікує договір про кордон. Однак виконання цієї вимоги вона чекати не стала і в квітні 2019 року прибула до Москви на переговори з Володимиром Путіним. Більш того, в жовтні Кальюлайд запросила свого російського колегу в Естонію, в той самий місто Тарту, на VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів, який пройде в 2020 році.
«Іноді у свідомості естонських політиків прокидається прагнення до діалогу, засноване на реаліях, оскільки їм треба торгувати з Росією. Відсутність економічних, політичних і культурних зв’язків шкодить насамперед самій Естонії», — зазначає Михайло Мягков.
Однак, за його словами, говорити про стійке прагнення Талліна до нормалізації відносин з Росією передчасно.
На думку Миколи Межевича, яких-небудь зрушень з прикордонної проблематики варто очікувати лише в разі зміни нинішньої урядової коаліції.
«Як тільки зміниться діюча партійна коаліція в Естонській Республіці, я думаю, питання про межі теж може просунутися. Всі «технічні проблеми на місцевості» вже вирішені десятиліття назад», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.