Мрії про майбутнє було популярним заняттям багатьох радянських громадян. Причому нерідко займалися прогнозуванням не фантазери-романтики, а люди науки. Одним з яскравих прикладів передбачень майбутнього є опублікована в 1958 році книга «Репортаж їх XXI століття». Авторами статей у ній виступили імениті радянські академіки. І, мабуть, точні відомості про відкриття в різних галузях науки допомогли їм зробити картину майбутнього досить правдоподібною. Адже чимало їх прогнозів дійсно збулися.
Володимир Котельников – один з авторів книги. /Фото: maxpark.com
Справедливості заради, слід уточнити, що далеко не всі прогнози академіків виявилися стовідсотковим попаданням. І навіть там, де вони були близькі до сьогоднішніх реалій, деякі деталі можуть відрізнятися. Так, наприклад, в одній із статей говориться, що до двадцять першого століття Місяць стане для людства сьомим материком планети, а на Марсі будуть яблуні цвісти. На жаль, все ще не збувся прогноз Володимира Енгельгардта про те, що рак перейде з розряду важких захворювань в один ряд із застудою, тобто, його будуть лікувати так само швидко і легко.
Академік Лебедєв – ще один прогнозист видання. /Фото: maxpark.com
І все-таки, багато передбачення, а особливо ті, що стосуються технічного прогресу, були втілені в реальність. Те, що для радянських людей кінця 1950-х років було фантастикою, для нас – давно повсякденність. А ось для тодішніх академіків появи в житті людство описаних ними досягнень – питання кількох десятиліть. І в ряді випадків вони виявилися праві.
1. Мобільні телефони і відеозв’язок
Відеозв’язок по невеликому телефону стала реальністю. /Фото: v-mire.net
Академік Володимир Олександрович Котельников у своїй статті під назвою «Другі півстоліття радіо» говорить про існування в двадцять першому столітті пристроїв, разюче схожих на сучасні мобільні телефони. Причому не просто як засоби для переговорів, а з можливістю бачити співрозмовника. Вчений бачить ці «гаджети» так: «…Ранній ранок вихідного дня. Ви згадали, що забули з вечора домовитися з вашим другом про спільну заміській прогулянці. Ви простягаєте руку і берете з нічного столика невеличкий, завбільшки з портсигар, апарат. Це телевізійний приймально-передавач індивідуального користування, якими забезпечені всі без виключення жителі нашої планети. Ви встановлюєте позивний вашого друга і натискаєте кнопку виклику…»
Виходить, академік Котельников передбачив відеозв’язок з сучасним смартфонам. Він також досить точно описав їх розмір і поширення серед споживачів. Вражаюче, але вчений також передбачив появу нікнеймів – адже не дарма в його оповіданні встановлюється саме «позивний», а не ім’я. Прогноз вийшов напрочуд точним: невеликі за розміром мобільні телефони з можливістю відеозв’язку дійсно є чи не в кожної людини на планеті, і число з кожним днем лише зростає.
2. Відеотрансляція
Трансляції онлайн давно перестали бути новинкою. /Фото: isee360.ru
На відеозв’язку та мобільності можливості «телевізійного приймально-передавача індивідуального користування, на думку Котельникова, не вичерпуються. Далі в статті наводиться такий епізод: «…Прогулянка вдалася дивовижно. Шкода одне: не вдається побачити футбольний матч, який відбудеться вдень на Центральному стадіоні імені в. І. Леніна. А чому не подивитися його з допомогою індивідуальних апаратів? І, сидячи на стрімкому березі одного з волзьких морів, вдихаючи чудовий аромат весняного лісу, ви стежите за всіма перипетіями футбольного бою…»
Можна з упевненістю сказати, що вчений передбачив відеотрансляцію в режимі реального часу з можливістю перегляду на смарфтоне. Дійсно, сьогодні можна дивитися будь-які транслюються події онлайн, перебуваючи на будь-якій відстані від місця де воно відбувається. Головне – мати достатньо швидкий і якісний Інтернет на телефоні. Тим більше, що онлайн-трансляції, або стрімінг, останнім часом переживає хвилю популярності.
3. Плазми
Телевізор товщиною з картину. /Фото: technews.bg
Мабуть, це один з найбільш передбачуваних прогнозів з тих, що зроблені академіком Володимиром Котельниовым. Технологічний прогрес, на його думку, дозволить створити звичні для нього і його сучасників речі в більш компактному вигляді. У приклад він наводить телевізор: «…безперечно, що будуть і крихітні телеприймачі, що вміщуються в кишені жилета, і гігантські з екраном в кілька квадратних метрів. Більший розмір екрану не спричинить за собою великий величини самого телевізора. Телевізор буде подібний картині: весь апарат стане плоским. Товщина екрана буде дуже невеликий.
І тут радянський вчений виявився абсолютно прав: з часом телевізори, як втім, і монітори комп’ютерів, ставали все тонше і витонченіше. А сьогодні чимало господарів можуть похвалитися величезною і одночасно тонкої плазмою, яка органічно виглядає на стіні. Дійсно, телевізор став схожий на картину: іноді тонкі монітори декорують рамками для більшої схожості з полотном. Так, наприклад, роблять у музеях або галереях.
4. Принтер
Нове покоління друкарської машинки. /Фото: aif.ru
Міркували в книзі і про розвиток машинописних пристроїв. Зокрема, друкарська машинка нового покоління бачилася так: «…Вона стоїть на лівому куті письмового столу, займає не більше місця, ніж звичайна друкарська машинка середини XX століття. І хоча з неї висуваються білі аркуші паперу, вона не має незліченних кнопок з літерами, без яких не можна уявити собі друкарську машинку…»
І цей прогноз виявився вірним. Пристрій, який замінить друкарську машинку, дійсно придумали, підібравши навіть з розміром, назвали «принтером», і сьогодні ці гаджети з парою кнопок замість десятків успішно працюють в сотнях тисяч офісів і житлових квартир по всьому світу.
5. Персональний комп’ютер
Свій монітор для кожного. /Фото: energy.s-kpn.ru
Інший «екскурсовод» за технологічним новинкам майбутнього, академік Сергій Олексійович Лебедєв, у своїй статті «Революція розумової праці почалася» наочно показує про впровадження інформаційних технологій в освіту і повсякденне життя середньостатистичного громадянина. Робить від це на прикладі відвідування людей майбутнього «Библиотрансляции»: «…Десь у Закарпатті, в самому центрі чистенького українського села, на одному з будинків – вивіска: “Библиотрансляция”. В хату входять хлопці та дівчата, як видно школярі-старшокласники, студенти технікумів, розташованих у селі. Кожен з них приходить точно в призначений час. Спізнитися можна: в кабінках, на зразок тих, які призначені для міжнародних телефонних розмов, вже світяться блакитні екрани телевізорів…»
Сьогодні можна з упевненістю сказати, що цей прогноз академіка Лебедєва ми, що називається, «наздогнали і перегнали». Можливість мати свій окремий «блакитний екран» у нас є давно, але для доступу до них не потрібно кудись йти: персональний комп’ютер чекає нас вдома. А якщо обзавестися ноутбуком, то проблема прив’язки до місця практично повністю зникає.
6. Електронні бібліотеки
Мільйони книжок у одному пристрої. /Фото: vistanews.ru
Досить точно Лебедєвим передбачені можливості електронних машин майбутнього. Так, у його статті можна знайти наступний епізод: «Трохи книжок у сільській бібліотеці. Їх набагато більше у Львові, в обласному книгосховище, в Києві, в Москві. Книг у великих бібліотеках стільки, коло тем і питань так великий, що довідкову роботу доводиться вести сотень консультантів-бібліографів…Людина зможе не обтяжувати свою пам’ять масою непотрібних технічних відомостей. Йому допоможе “пам’ять” так званих інформаційних електронних машин».
Сучасні гаджети мають достатній запас пам’яті, щоб вмістити в себе сотні тисяч, якщо не мільйони різних видань в електронному вигляді. Тепер, для того, щоб провести поїздку або вечір вдома за цікавою книгою, не потрібно записуватися в бібліотеки і перебирати полиці книжкових магазинів – досить взяти в руки свій смартфон або планшет.
7. Оцифровка документів і відеолекції
Оцифровка документів – повсякденність архіву або музею. /Фото: naar.ru
«Библиотрансляция» академіка Лебедєва наділена ще кількома функціями, які сьогодні вже успішно були втілені в реальність. Автор бачить застосування «кабінок з екранами» наступним чином: «Ось група учнів-шанувальників великого Тараса – вчитується в проходять на екрані рідкісні документи з біографії творця “Кобзаря”. А в сусідній кабінці екран зайнятий колонками формул, та невидимий диктор допомагає майбутньому техніку освоїти основи вищої математики».
Лекції на екрані монітора або телевізора. /Фото: kpi.ua
І в разі цього прогнозу можна з упевненістю сказати, що його перевиконали. Так, сьогодні є можливість в режимі реального часу ознайомитися з рідкісними історичними джерелами та документами, не відходячи від екрану комп’ютера. Практика оцифровки артефактів вже не один рік активно застосовується в архівах, музеях і бібліотеках. Що стосується лекцій, то тут прогрес зайшов ще далі: диктор давно перестав бути для нас невидимим. Сьогодні на просторах Інтернету можна відшукати онлайн-лекції з будь-якого предмету або просто цікавить питання.
Прогнози про майбутнє любили робити і в журналах – Skype, хмарочоси і колонізація Місяця: яким радянські люди бачили ХХІ століття
Thanks!
Our editors are notified.