У Європарламенті виступили з ініціативою розробити довгострокову стратегію з протидії Росії. Про це йдеться у пропонованих євродепутатами поправки до проекту річного звіту, з якими ознайомився RT. Так, на думку парламентаріїв з Литви, стратегія щодо РФ повинна базуватися на трьох стовпах — стримування, залякування та трансформації». Як зазначають експерти, така недружня риторика відповідає існуючій в Європі політичній кон’юнктурі. Аналітики підкреслюють, що останнім часом в ЄС часто безпідставно звинувачують треті сили, зокрема Росію, в турбують Брюссель проблеми.
Депутати Європарламенту підготували поправки до проекту річного звіту під назвою «Реалізація спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗПБ). У документі, текст якого ознайомився RT, в тому числі вказується на ряд вразливостей в системі безпеки Європейського союзу.
Причому польські євродепутати Анна Фотига, Вітольд Ващиковський, Яцек Саріуш-Вольський і Кароль Карський висловили окрему стурбованість «ворожою російською пропагандою» і діяльністю терористичних угруповань.
«Ситуація у сфері безпеки в рамках ЄС піддається зовнішньому тиску, яке вже зараз проявляється у вигляді гібридної війни, включаючи ворожу пропаганду з боку Росії та інших суб’єктів, а також у вигляді зростаючої загрози з боку радикальних терористичних груп», — йдеться в тексті документа.
Про «небезпечної природі російської пропаганди» нагадав і євродепутат з Словаччини Володимир Билчик, закликавши до прийняття рішень, спрямованих на боротьбу з дезінформацією.
Його колеги з Литви Андрюс Кубілюс і Раса Юкнявичене відзначили, що РФ стала «головним джерелом гібридних і звичайних загроз у сфері безпеки ЄС та його членів». На їх думку, Росія нібито активно прагне «підірвати європейську єдність, незалежність, універсальні цінності і міжнародні норми».
У Європарламенті заявили про важливість надання достатнього фінансування своїм східним партнерам до 2020 року із-за…
Естонська євродепутат Урмас Пает в свою чергу засудив ситуацію з поверненням Криму до складу Росії і нібито військовим втручанням РФ в конфлікт на сході України, а також закликав не послаблювати зусиль щодо забезпечення виконання Мінських угод. Крім того, парламентарій виступив з критичними зауваженнями щодо Абхазії і Південної Осетії.
«Засуджує триваюче мілітаризацію на окупованих грузинських територіях (Абхазія і Цхінвальський регіон/Південна Осетія) і закликає Росію виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання», — говорить внесена Паетом поправка.
Між тим Москва не раз відзначала, що не є учасницею конфлікту на південному сході України, а Крим возз’єднався з Росією згідно всім міжнародним нормам — після законного референдуму — і питання його приналежності закритий.
Що ж стосується колишніх грузинських республік, то їх РФ визнала незалежність у 2008 році після того, як Грузія напала на Південну Осетію, а також завдала удару по російських миротворцях. Президент Росії Володимир Путін наголошував, що західні колеги не побажали сприймати реальну картину подій і у Росії не було іншого вибору, окрім як захищати миротворців і цивільне населення Південної Осетії.
Більш того, російські офіційні особи відзначали, що РФ не збирається ні на кого нападати, і спростовували звинувачення з боку європейських партнерів у нібито «втручання» у справи інших держав і «поширенні дезінформації» на їх території.
«Російська загроза» — це вигадка тих, хто хоче наживатися на своїй ролі передового загону боротьби з Росією, отримувати якісь бонуси і преференції за це», — заявив Володимир Путін.
При цьому офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова вказувала, що у ЄС і США так і не змогли надати факти пропагандистської діяльності російських ЗМІ. Вона додала, що російські дипломати не раз зверталися до американським і європейським колегам із запитами, на які не було отримано відповідей.
Керівник дослідницької компанії Europe Insight Андрій Куликов у свою чергу назвав помилкою Євросоюзу розгляд «російської пропаганди» в одному ряду з терористичною загрозою.
«Тероризм залишається головною загрозою для ЄС, і ставити в один ряд пропаганду, не кажучи вже про те, наскільки вона присутня, наскільки вона вагома, з тероризмом — велика помилка з точки зору безпеки самої Європи, на мій погляд», — зазначив експерт в бесіді з RT.
Примітно, що європейські чиновники сфокусували увагу на викликах, не представляють небезпеки для жителів ЄС, замість того, щоб зосередити ресурси на проблемах, які несуть безпосередню загрозу здоров’ю та добробуту громадян інтеграційного об’єднання, вважає Куликов.
Довгострокова стратегія
У зв’язку з цими уявними загрозами ЄС з боку Росії євродепутати запропонували ряд заходів щодо протидії Москві. У список таких ініціатив увійшло, зокрема, продовження санкційної політики щодо РФ.
Так, на думку естонського депутата Урмаса Паета, антиросійські санкції повинні залишатися в силі до тих пір, поки Москва не виконає умови мінських домовленостей. Однак Росія не раз підкреслювала, що є тільки гарантом, а не однієї з сторін цих угод.
Західним країнам необхідно удосконалити своє законодавство для більш ефективної боротьби з кампаніями по дезінформації,…
Литовські парламентарії Андрюс Кубілюс і Раса Юкнявичене виступили з більш масштабним пропозицією — закликали розробити довгострокову стратегію щодо РФ з-за нібито прагнення Москви «підірвати європейська єдність».
«Активізувати зусилля по зміцненню здатності Європейського союзу і його членів до адаптації, а також розробити для ЄС довгострокову стратегію щодо Росії, засновану на трьох стовпах: стримування, залякування та трансформації», — йдеться в тексті.
Євродепутати також запропонували зміцнити співробітництво з країнами програми ЄС «Східне партнерство», в тому числі з метою впливу на російську громадськість.
«Успішна трансформація в країнах Східного партнерства, особливо в асоційованих (підписали угоду про асоціацію. — RT) з ЄС Україні, Грузії і Молдови — може позитивно позначитися і на суспільстві розташованої по сусідству Росії», — йдеться в тексті.
Нагадаємо, програма «Східне партнерство» була запущена 10 років тому. Вона передбачає поглиблення співпраці Євросоюзу з колишніми республіками СРСР — Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Україною, Молдовою і Грузією. Як зазначав Сергій Лавров, деякі країни ЄС і учасники «Східного партнерства» шукають можливість використовувати розглянутий формат з метою протидії Росії.
Ворожа риторика на адресу Москви відповідає нинішній політичній кон’юнктурі в Європі, вважає заступник директора Інституту стратегічних досліджень та прогнозів РУДН Микита Данюк. При цьому експерт підкреслив, що доказів якоїсь «підривної діяльності» РФ на території європейських держав ніхто не надав, незважаючи на численні звинувачення.
«Європа дуже часто останнім часом намагається списати всі свої внутрішні протиріччя, кризи і проблеми не на об’єктивні обставини, які існують всередині Європейського союзу, а на якесь «втручання» третіх сил. Росія в цьому плані є найзручнішим гравцем, на якого можна покласти відповідальність за те, що відбувається в Європі, тому що РФ нібито займається антиєвропейською пропагандою, підривом демократичних цінностей. Насправді жодних доказів цього немає. Росія представляє альтернативну точку зору на те, що відбувається в Європі і в світі», — пояснив він.
Альтернативний погляд
Варто відзначити, що є в документі і позитивна поправка на адресу Росії, выбивающаяся за змістом із загальної канви. У ній говориться, що Росія і ЄС обопільно відповідальні за забезпечення безпеки на континенті. У зв’язку з цим, за словами авторів поправки — іспанського та німецького євродепутатів Идои Вільянуева Руїс і Гельмута Шольца, — Москві та Брюсселю необхідно співпрацювати, внести свій вклад в тому числі «зміцнення демократії та правопорядку».
«Євросоюз і Росія зобов’язані сприяти встановленню європейського мирного порядку, який буде гарантувати загальну безпеку, включаючи безпеку держав — спільних сусідів (ЄС і Росії. — RT), зміцнення демократії, верховенство права, дотримання всіх прав людини, сприяння контактам по лінії громадянського суспільства та сприяння торговельно-економічного співробітництва», — уточнюється в тексті.
При цьому парламентарії у світлі ситуації «напруженості, гонки озброєнь» пропонують докорінно переорієнтувати політику ЄС щодо Росії.
«Цей процес має розпочатися з чесної оцінки результатів поточної політики; критичний аналіз внутрішнього розвитку і зовнішньої політики Росії слід доповнити критичним аналізом власної політики», — уточнюється в тексті.
За словами Микити Данюка, подібні конструктивні пропозиції часом надходять не лише від депутатів Німеччини та Іспанії, але і від ряду інших європейських політиків, зокрема з Італії, Чехії, Австрії та Франції. Проте в даний час жаль викликає те, що кількісний показник таких заяв не переходить у якісний.
«Поки що подібного роду заяв не вистачає для того, щоб конвертувати їх у конкретні політичні кроки, тому що опір такої позиції (на вибудовування конструктивного діалогу з РФ. — RT) залишається досить жорстким», — зазначив він.
Thanks!
Our editors are notified.