Дослідники з Нідерландів і Німеччини виявили, що надмірне «олюднення» роботів їх творцями може призвести до еквівалентності їх життя людського. У недавній роботі вчені ставили випробовуваних перед гіпотетичним вибором, ким пожертвувати в неминучій ситуації — машиною, людиноподібним роботом або людиною. У разі вибору між останніми варіантами люди занадто часто сумнівалися.
Василь Парфьонов
Психологи ставили перед випробовуваними класичну уявну завдання — «проблему вагонетки». У ній людині необхідно зробити моральний вибір між двома або більш життям: він може перевести стрілку перед некерованою вагонеткою і вибрати, ким пожертвувати. У різних версіях завдання на шляху після стрілки «поміщаються» дитина і вчений, група злочинців і один законослухняна людина, або інші варіанти. У новому дослідженні реципієнтів просили вибрати спочатку між антропоморфним роботом і звичайним, не схожим на людину, між людиною і звичайним роботом, а потім між людиною і антропоморфним роботом.
Коли на одному шляху перебували людиноподібні роботи або люди, а на другому звичайні «машини», вибір випробовуваних був простий і передбачуваний. Між живою людиною й схожим на нього роботом досліджувані тим довше сумнівалися в рішенні, чим більше останній був «очеловечен». Психологи запропонували на підставі цього та подібних досліджень розробити критерії і межі максимально допустимої кількості людських рис в роботах. В іншому випадку, це може призвести до непередбачених наслідків і завадити майбутнім поколінням автоматизованих помічників виконувати свої завдання, у тому числі в екстремальних ситуаціях.
Thanks!
Our editors are notified.