З плином часу антибіотики втратили свою ефективність.
Лише 70 років тому практично будь-яка інфекція могла виявитися смертельно для молодої і здорової людини. Найменший поріз або просте хірургічне втручання були схожі лотереї: потрапляння бактерій в рану могло призвести до смерті.
Так тривало, поки антибіотики не змінили стан справ в медицині. Починаючи з 40-х років XX століття, кількість смертельних випадків різко пішло на спад. В усьому світі були врятовані мільйони людських життів, пише El Pais.
Однак з плином часу антибіотики втратили свою ефективність. У всьому світі зростає кількість смертей, викликаних мікроорганізмами, стійкими до різних антибіотиків. Зростає кількість інфекцій, зростає смертність. Лише в Євросоюзі зросла опірність мікробів забирає щороку 25 тисяч людських життів.
“Все сумно. У нас є пацієнти, на яких не діють антибіотики. Ми програємо битву”, – говорить Хуан Пабло Оркахада, прес-секретар Іспанського суспільства інфекційних захворювань та клінічної мікробіології (SEIMC) і завідувач інфекційним відділенням барселонської лікарні Hospital del Mar.
Чому це відбувається? “Почасти тому, що не виробляються нові антибіотики, але також і тому, що неефективно використовуємо наявні”.
Якщо не будуть вжиті термінові заходи, що попереджають міжнародні організації охорони здоров’я, то медицина може виявитися відкинутою на сто років назад, і будь-яка операція, хіміотерапія, пневмонія або туберкульоз знову будуть представляти смертельну небезпеку. (Неправильне) застосування антибіотиків частково пояснює підвищену опірність мікробів.
Тільки в першому десятилітті нового тисячоліття споживання антибіотиків зросла на 40%. В Європі їх споживання теж зростає, попереджає Європейський центр попередження і контролю за хворобами (англійська абревіатура ECDC) у щойно опублікованій доповіді. Причому різниця у вживанні антибіотиків досить велика: греки вживають їх в три рази більше, ніж голландці.
Там, де найбільше вживають антибіотиків, відзначена найменша опірність захворюванням. В Європі це країни півдня і сходу континенту. Згідно з останніми даними ECDC, у відсотковому відношенні значно збільшилася кількість інфекцій, що не піддаються лікуванню звичайними антибіотиками.
Наприклад, Klebsiella pneumoniae, бацила, що викликає захворювання сечовидільної системи, пневмонію та інші. Вона може становити небезпеку для новонароджених.
Майже 20% цих інфекцій стійкі до трьох найбільш поширених видів антибіотиків: цефалоспоринів третього покоління, фторхінолонів і аміноглікозидів. “Це означає, що у пацієнтів залишається досить невеликий вибір терапевтичних засобів”, – відзначають фахівці ECDC. У трьох країнах – Греції, Румунії і Словаччині – більше половини інфекцій вже не піддаються лікуванню за допомогою цих засобів.
Неухильне зниження ефективності цих видів лікування призвело до повернення до колишніх антибіотиків, які перестали використовувати кілька десятиліть тому, визнавши їх шкідливими і замінивши на більш сучасні. Оркахада каже, що в багатьох лікарнях довелося використовувати старі антибіотики, щоб врятувати життя пацієнтів, оскільки іншого виходу не було. І все ж ці старі антибіотики не настільки ефективні і надійні, як сучасні. Вони не знімають проблему.
Оркахада наводить як приклад випадок з 50-річним чоловіком, якому видалили ракову пухлину, в постопераційний період хворому пневмонією. В очікуванні аналізів йому дали звичайний антибіотик, передбачений для подібних випадків, однак він не зміг нейтралізувати інфекцію.
Захворювання викликала бацила Pseudomona aeruginosa, “стійка до антибіотиків”, згадує фахівець з інфекційних захворювань. Довелося вдатися до колистину, антибіотика, від якого відмовилися в кінці 60-х років, оскільки він викликав ниркову недостатність.
Оскільки колістин був шкідливий, було прийнято рішення зменшити дози. Це знижувало його ефективність, а захворювання між тим прогресувало. У результаті пацієнт помер від інфекції. “Рідним важко це зрозуміти. Донедавна думали, що будь-яку інфекцію можна вилікувати, але тепер з’явилися невиліковні”, – зазначає він.
До тих пір, поки надшвидке діагностування не буде впроваджено в усіх лікувальних установах – продовжує експерт, – лікарі будуть як і раніше прописувати антибіотики, точно не знаючи, як вони подіють на пацієнта і, можливо посилюючи тим самим проблему.
“Це як риба, кусає свій власний хвіст. Ми стикаємося з усе більшою опірністю бактерій, і до отримання результатів аналізу прописуються антибіотики широкого спектру дії. Чим більше ми використовуємо той або інший антибіотик, тим вище опір йому бактерій”, – пояснює Оркахада.
Необхідні програми оптимізації”. Це означає застосовувати правильно підібраний для конкретного пацієнта антибіотик, в потрібний час, в потрібній дозі і протягом потрібного часу. В Іспанії, продовжує він, ці програми розробляються і втілюються в життя” Іспанським агентством медикаментів у взаємодії з SEIMC.
Найбільшу загрозу для Європи є супербактерії, стійкі до карбапенемів, дуже сильним антибіотикам, які також називають “останнім засобом”, попереджає ECDC. Вони називаються ентеробактеріями, які виробляють карбапенемазы. Карбапенемазы, в свою чергу, являють собою ферменти, які виводять з ладу практично останній ешелон боротьби з резистентними мікроорганізмами.
“Найбільше поширення карбапенемаз в Європі викликає гостре занепокоєння в ЄС, оскільки альтернативні способи лікування інфікованих хворих дуже обмежені”, – впевнена Андреа Аммон (Andrea Ammon), виконуюча обов’язки директора ECDC. У доповіді, підготовленій експертами центру, йдеться про те, що всього лише за два роки становище в Європі дуже загострилося.
В 2013 році шість країн заявили про те, що дані інфекції поширювалися по всьому регіону або були ендемічними. В цьому році вже в 13 країнах, включаючи Іспанію, у багатьох лікарнях відмічено появу карбапенемаз.
Якщо в найближчі роки не будуть розроблені нові антибіотики, які замінять менш ефективні, до 2050 року в світі від інфекційних хвороб щорічно вмирає 10 млн. чоловік, говориться в доповіді, підготовленій на замовлення британського уряду і опублікованому в грудні минулого року. Масштаб проблеми можна усвідомити, якщо провести порівняння з іншими причинами смертності.
Від раку, наприклад, вмирають 8,2 мільйона чоловік, від діабету – 1,5 мільйона. В даний час вважається, що в результаті підвищеної опірності мікробів антибіотиками у світі щорічно вмирають близько 700 тисяч осіб. Таким чином, смертність за цієї причини зросте в 14 разів.
Автори доповіді нагадують про те, що втрат людей додадуться економічні витрати. Якщо опірність бактерій продовжить зростати, то до 2050 року це призведе до скорочення світового ВВП на 2-3,5%, тобто приблизно на 100 трильйонів доларів. А наслідки чергового провального етапу в медицині негативно позначаться на якості життя значно більшого числа людей. Хто зважиться на операцію без антибіотиків, якщо цього можна уникнути?
Діяти потрібно невідкладно, вважають в органах охорони здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в минулому році виступила з самим серйозним попередженням.
“Світ на порозі настання ери, в якій антибіотики вже не будуть надавати ефективної дії, і самі звичайні інфекції стануть смертельно небезпечними”, – заявив один з керівників ВООЗ в минулому році, коли представляв у Женеві перший всесвітній атлас стійкості до антибіотиків.
Зібравши дані по 114 станів, ВООЗ підтвердила те, на що експерти вказували вже кілька років: загроза носить глобальний характер і торкнулася вже кілька районів земної кулі.
Олександр Флемінг був удостоєний в 1945 році Нобелівської премії за відкриття пеніциліну. У своїй промові при отриманні премії він зробив таке пророче заяву: “Настане той день, коли будь-яка людина зможе купити пеніцилін в будь-якій аптеці. Але тоді виникне небезпека, що недосвідчена людина прийме недостатню дозу, яка не знищить мікробів і підвищить їх стійкість до антибіотиків”. Після семи десятиліть його слова звучать як ніколи актуально.
Thanks!
Our editors are notified.