Влада Іраку готуються до масштабної реформи виборчого законодавства та внесення змін до конституції. Розробкою поправок займеться спеціальна комісія, а остаточне рішення буде прийнято на референдумі. При цьому чинне уряд, обраний в 2018 році, готовий піти у відставку. До такого кроку Багдад підштовхнули протести, які не вщухають з початку жовтня. За даними ООН, рахунок загиблих йде на сотні. Демонстранти вимагають вжити заходів проти корупції й безробіття, а також знизити вплив Ірану на внутрішні справи країни. Як відзначають експерти, в акціях беруть участь не тільки суніти, але і шиїти, обурені діями шиїтського уряду. Однак прогнози аналітиків про здатність влади знайти компроміс з мітингувальниками розходяться.
Влада Іраку оголосила про початок підготовки до національного діалогу для перегляду політичної системи управління країною та її конституції, а також виборчого законодавства.
Як повідомляється на сайті лідера Іраку, напередодні президент Бархам Салех, прем’єр-міністр Адель Абд аль-Махді, спікер парламенту Мухаммед аль-Халбуси і голова Вищої судової ради Фаік Зідан провели нараду, під час якого обговорювалися останні події в країні.
Представники гілок влади республіки заявили про свою тверду прихильність притягнення до відповідальності винних за надмірне застосування сили проти мирних демонстрантів. Як йдеться в опублікованому за підсумками засідання заяві, мирний народний протест є законним рухом за реформи, які необхідні країні після десятиліть тиранії, воєн і корупції.
Повідомляється, що правоохоронні і судові органи вже почали ряд розслідувань корупційних злочинів. Слідство має вестися без урахування політичних і родинних зв’язків — ніхто не повинен піти від покарання, якщо суд визнає його винним.
«Також ми розпочали розробку нового закону про вибори, який забезпечить чесну конкуренцію на виборах, допоможе залучити компетентних кандидатів, відповідних уявлень та переконань виборців, а також скоротить партійну монополізацію, при якій посадові особи подовгу займали пости, не даючи можливості обратися безпартійним кандидатам, в результаті чого останні не могли брати участь у політичному житті», — йдеться в заяві, опублікованій на сайті президента країни.
За останні кілька днів тисячі людей вийшли на масові демонстрації в південній іракській провінції Басра. Учасники протестів напали…
Раніше схожі обіцянки озвучив президент Іраку Бархам Салех у своєму зверненні до народу. Політик погодився на проведення дострокових виборів, а також анонсував розробку поправок до виборчого законодавства і формування нової виборчої комісії.
Як пояснив Салех, владою вже «запущений безперервний робочий процес» по розробці нового закону про вибори.
«На зміну Виборчої комісії прийде нова незалежна комісія, до якої увійдуть професійні судді та юристи. Ця комісія буде дистанціювалася від політики, і на неї не будуть поширюватися партійні квоти», — зазначив президент.
Як раніше розповів ЗМІ заступник голови Ради представників парламенту Іраку Башир Хаддад, в комітет, який займеться проектом, увійдуть 18 осіб, що представляють інтереси різних етноконфесійних груп. На розробку поправок до основного закону країни комісії відводиться чотири місяці, після чого документ буде винесений на розгляд парламенту, а потім на референдум.
Крихкий альянс
Протестні виступи почалися в Іраку 1 жовтня — люди вийшли на вулиці, вимагаючи від влади вжити заходів проти корупції, безробіття і погіршення умов життя. Крім того, протестувальники висунули й політичні вимоги, закликавши до реформування системи влади.
Демонстранти вимагали відставки уряду Абд аль-Махді і проведення дострокових виборів у парламент.
Дійсно, економічна ситуація в Іраку, що пережив за останні десятиліття не одну руйнівну війну, залишається непростою. Згідно з результатами дослідження Transparency International, за рівнем корупції Ірак за підсумками 2018 року знаходиться на 168-му місці у світовому рейтингу. Це один з найгірших показників. Рівень безробіття серед молоді сягає приблизно 16,5% — переважно молоді люди і вийшли з протестами на вулиці республіки. Іракці у віці до 30 років складають приблизно 70% від усього населення.
Як відзначають експерти, протестувальники не обмежилися економічними вимогами. Демонстранти також вимагали знизити участь сусіднього Ірану в житті країни. Він навіть спробували атакувати консульство ІРІ в Кербелі. Під час нападу близько десяти людей отримали поранення, троє нападників були вбиті, повідомляють ЗМІ.
На перших після ліквідації «Ісламської держави»* виборах в Іраку перемогу здобули представники шиїтських політичних партій. Найбільше голосів набрала коаліція «Саирун» («Йдуть вперед»), очолювана шиїтським політиком і проповідником Муктадой ас-Садром. Друге місце посіла тоді коаліція «Фатх» («Перемога») на чолі з командиром шиїтської воєнізованої організації «Бадр» Хаді аль-Амірі.
Що цікаво, багато іракські шиїти теж приєдналися до протестів. Лідер парламентського блоку «Саирун» Муктада ас-Садр на початку жовтня закликав уряд скласти свої повноваження.
«Я також закликаю до дострокових і справедливим виборам під наглядом міжнародної спільноти. Ми не можемо залишатися безмовними при всіх цих жертв і кровопролиття», — йшлося у зверненні політика.
На думку експертів, незважаючи на тісні історичні та конфесійні зв’язку, іракських шиїтів не можна вважати безумовно лояльними ІРІ — шиїтська громада Іраку має власної політичної суб’єктності і має власних лідерів, які далеко не завжди готові співвідносити свої дії з позицією Тегерана.
14 лютого 1958 року Ірак і Йорданія створили Арабську Федерацію, через тиждень про об’єднання заявили Єгипет і Сирія. Однак обидва…
Як пояснив у розмові з RT професор МДУ, експерт по Близькому Сходу Олександр Вавілов, протест частини шиїтської громади пояснюється дуже просто — шиїтам теж набридла невлаштованість життя в країні, незважаючи на те, що шиїтський блок знаходиться у влади.
«Що стосується звинувачень, які лунають на адресу Ірану, не варто забувати про те, що у країн є не тільки позитивні спільні спогади, але і негативні. Протягом історії сусідства Іраку та Ірану були різні епізоди», — нагадав експерт.
На думку доцента Інституту суспільних наук РАНХиГС сходознавця Сергія Демиденка, готовність багатьох шиїтів підтримати протести може бути пов’язана з наявністю якоїсь негласної домовленості між лідерами шиїтської і сунітської громад.
«У новітній історії Іраку вже були прецеденти, коли суніти і шиїти намагалися виступити єдиним фронтом — наприклад, коли потрібно було боротися з «Ісламським державою». Однак такі альянси досить крихкі, вони носять тимчасовий характер, а потім все знову повертається на круги своя», — пояснив експерт в коментарі RT.
Це природно в умовах, коли слабка держава не може захистити громадян, які відчувають себе в безпеці тільки в конфесійних групах, додав Демиденко.
Стомлені війною
Раніше духовний лідер іракських шиїтів аятола Алі Сістані у своїй проповіді попередив про ризик «громадянського конфлікту, хаосу і руйнувань», якщо силовики і воєнізовані формування вдадуться до придушення протестів.
До початку листопада кількість жертв обчислювалася сотнями — як заявив 8 листопада офіційний представник управління верховного комісара ООН з прав людини Руперт Колвілл, під час протестів в Іраку було вбито понад 270 осіб.
«Точні дані про жертви можуть бути набагато вище. Більшість постраждало від використання бойової зброї силами безпеки і озброєними людьми, яких багато описували як приватні групи ополченців, а також внаслідок непотрібного, непропорційного або неправильного використання менше смертельної зброї, такого як сльозогінний газ», — додав Колвілл.
Прогнози експертів щодо того, чи зможе влада Іраку заспокоїти обурений суспільство і знайти компроміс, розходяться.
На думку Олександра Вавілова, розробити і запровадити справедливі норми у виборче законодавство і конституції цілком можливо.
«Це завдання цілком здійсненне і вирішувана. В безлади і хвилювання країна перебувати нескінченно не може. Ірак повинен жити далі і йти по нормальному шляху розвитку, тому пропозиція іракського керівництва можна спільними зусиллями втілити в життя. Уряд готовий піти шляхом національного діалогу і прислухатися до думки громадян», — вважає експерт.
19 травня в Іраку підбили підсумки перших парламентських виборів, що відбулися після розгрому «Ісламської держави»*. Більшість голосів…
На думку Вавілова, всі іракські партії будуть зараз прагнути знайти компроміс, тому що країна втомилася від постійних воєн і конфліктів.
Однак, на думку Сергій Демиденко, забезпечити рівне представництво всіх сил Іраку у владі дуже складно в силу конфесійного складу країни, де 70% населення належить до шиїтів.
«Саме тому сьогодні існують квоти, згідно з якими представник шиїтської громади займає пост прем’єр-міністра, курд стає президентом, а суніт завжди займає крісло спікера парламенту. Це і є крихкий конфесійний баланс. Озвучені владою ініціативи спрямовані лише на те, щоб припинити протести. Але на ділі вони не принесуть жодних змін. Це, скоріше, декларація, тому що такі товариства, як іракський, важко стабілізувати через реформу законодавства. Поки в країні, у суспільстві не відбудуться природні інтеграційні процеси, навряд чи щось зміниться», — підсумував експерт.
* «Ісламська держава» (ІГ, ИГИЛ) — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 29.12.2014.
Thanks!
Our editors are notified.