Підлітковий вік – це один з небагатьох періодів життя людини, який сам по собі прекрасний! Підлітки – це хлопці та дівчата, які вже як би і не діти, але ще й не дорослі. Даний вік запам’ятовується, не повторюється, як і дитинство! Але, на жаль, не у всіх він протікає безтурботно. З настанням підліткового віку виникають проблеми, про які ви раніше нічого не знали або забули, а може, й не хотіли знати.
Дитина росте, він уже не дитина, який нічого не вміє, у якого немає своєї думки, який робить тільки те, що йому говорять дорослі. У нього з’являється своє власне “Я”, формується характер, свій стиль життя, свої погляди на багато речей. Батькам потрібно це розуміти. Звичайно, це дається нелегко, особливо матерям. Адже саме жінки люблять сюсюкатися з дітьми, оберігати їх, вирішувати за них те, що цілком по силам дівчині або хлопцю, стежити за кожним кроком і так далі.
Так, тепер доведеться поступово змінювати тактику, трохи послабити “повідець”, відійти на крок в сторону, але не в якому разі не кидати дитину, не залишати без уваги і контролю, не пускати на самоплив виникають проблеми…
Зараз навпаки, як ніколи, ви повинні бути поряд, але обережно, ненав’язливо, делікатно. Якщо надати дитини самому собі, то нічого доброго не вийде: син або дочка можуть наробити помилок, зв’язатися з поганою компанією, захопитися шкідливими звичками, закинути навчання, переключитися з книг на гаджети та інше.
Намагайтеся залишатися другом своїй дитині-підлітку або хоча б тією людиною, якій він може довіряти, з ким порадитися, просто поговорити, розповісти про те, що його хвилює, що у нього на душі. Вмійте слухати і чути. Щиро цікавтеся справами вашої дочки чи сина. Нехай дитина розповідає не тільки про успіхи в навчанні, але і про те, що нового сталося протягом дня, яку книгу він прочитав, з ким зустрівся… Якщо бачите, що в даний момент підліток не зацікавлений у спілкуванні з вами, не наполягайте, почекайте. Прийде час, коли він сам підійде до вас з розмовою.
Не критикуйте захоплення підлітка, а тим більше, з повагою ставтеся до його друзям.
Підлітковий період – це час першої любові, то чого так бояться дорослі. Нас можна зрозуміти! Ми переживаємо, щоб діти не оступилися, оберігаємо їх від страждань, вважаємо, що знаємо краще, що і як їм робити, куди йти. Все це правильно і має місце бути. Але не варто забувати, що і дорослі колись теж проходили через це! Згадайте свою першу шкільну любов…
Згадайте, як дорога вона була вам, як трепетно ви ставилися до неї і до героя свого роману! Згадали? Тепер уявіть, як вашій дитині. Уявіть, що зараз у нього на душі і в голові. Не панікуйте, просто дайте тактовно зрозуміти підлітку, що ви поруч, ви завжди готові його підтримати, що ви все розумієте. Поділіться, при нагоді, своїми спогадами, так ви тільки станете ближче один одному.
Якщо ви ніяковієте говорити на ті чи інші теми, які починають хвилювати підлітка, запропонуйте йому відповідну літературу.
Можливо після прочитання у дитини намалюються питання, які ви зможете обговорити разом. Не хвилюйтеся, будьте природними, не грайте – у вас неодмінно все вийде!
Thanks!
Our editors are notified.