Микола Малинов — лідер болгарської громадського руху «Русофіли», яке виступає за тісніші зв’язки Софії з Москвою. 10 вересня прокуратура Болгарії пред’явила йому звинувачення в шпигунстві. За даними слідства, він нібито збирав відомості про болгарську внутрішньої і зовнішньої політики, а також хотів змінити зовнішньополітичний курс країни з прозахідного на проросійський. Малинов стверджує, що нічим протизаконним не займався, а його організація успішно проходила всі перевірки. Зараз він перебуває під підпискою про невиїзд. В інтерв’ю RT політик розповів, чим займаються «Русофіли», як у Болгарії ставляться до Росії і чому його звинувачують у шпигунстві.
— Ваше затримання сколихнуло Болгарію, справою зацікавився президент Румен Радев. Що вам інкримінують?
— Мене звинувачують у шпигунстві. Інше керівництво руху проходить по цій справі в якості свідків. Було заведено кримінальну справу, мене і ще сімох людей затримали на 24 години, після чого випустили під заставу і підписку про невиїзд.
Звинувачення в шпигунстві за цими статтями не пред’являлося жодній людині в Болгарії з 1978 року. Я і ще 15 осіб керівництва «Русофілів» вже 16 років займаємося налагодженням культурних зв’язків між Болгарією і Росією, доносимо до наших людей важливість розвитку повноцінних відносин з Москвою, ведемо просвітницьку роботу. Організовуємо концерти, фестивалі, конкурси, збори, семінари, видаємо книжки. Все це ніяк не тягне на шпигунство, на доступ до спеціалізованої інформації, яку ми нібито розшукуємо і кому-то передаємо. Це все несерйозно.
Що стосується звинувачень у спробі зміни пронатовського зовнішньополітичного курсу країни, то він у нас не прописаний в Конституції. Я маю право вважати, що цей курс нам шкідливий, і захищати свою точку зору. Те, що хтось вважає, ніби я не маю права так міркувати, свідчить про вихід антиросійської політики на якісно новий рівень.
Удар наноситься вже не просто по відносинам з РФ, а за тим, хто любить Росію. Вони намагаються нав’язати нашим суспільствам ненависть, розділити нас, нацькувати один на одного.
Я радий, що в Росії почули наш голос і дізналися, що все-таки більшість болгар люблять її, що ми її друзі. І за цю любов ми і отримуємо зараз. Але ми нікого не зраджували і не збираємося зраджувати. І ми прекрасно розуміємо, що немає нічого більш природного, ніж любити свого брата чи сестру — як хочете, так і називайте Болгарію і Росію. І ніхто нас не може змусити думати і вести себе по-іншому.
Ці звинувачення, звичайно, вдарять по нашій ідеї, з того, що ми робимо, за планами створити міжнародне русофільський рух, тому що зараз я вже нікуди не зможу виїхати.
За їх логікою виходить, що я не можу працювати з російськими організаціями. Але при цьому співпрацювати з французькими, німецькими та англійськими — можна. Як так? Всі мої стосунки з російськими неурядовими або урядовими організаціями будуються на основі договорів. Є офіційні рахунки, перекази, нічого не приховується, все робиться прозоро, ми пройшли всі бухгалтерські перевірки. Ця допомога не перевищує 10-15% нашого бюджету.
— Кажуть, що ви якусь секретну інформацію передавали російським. У вас є доступ до таких даних?
— Ні, це абсурд. Ніяким доступом я не володію і не збирався його отримувати. Всі мої контакти — і в Росії, і в Болгарії — абсолютно публічні і відкриті.
Більшість країн сходу Європи, що входять в ЄС і НАТО, або прагнуть увійти в ці блоки, під час Другої світової війни були…
— Посольства США і Великобританії позитивно відреагували на ваше затримання. Ви не бачите в цьому спроби вплинути на роботу правоохоронних органів?
— Вони заявили, що в курсі, що відбувається і вітають те, що Болгарія займається своєю безпекою. Я б не став йти в конспірологію, називати конкретні посольства, дипломатів, але в будь-якому випадку це ті сили, які хочуть зіпсувати болгарсько-російські відносини та знизити рівень впливу Росії в регіоні.
— Які перспективи справи проти вас?
— Я думаю, що вони спробують перевести це в фінансове русло. Будуть намагатися уявити мене якимсь шахраєм. Але я сумніваюся, що це можливо, тому що всі документи у нас є, ми пройшли всі перевірки. У мене немає ніяких фірм, незавершених перевірок. Їм буде дуже нелегко довести якісь порушення. Але, як ви розумієте, бруд завжди можна придумати, використовувати якихось свідків, які дурниць наговорять.
— А яке відомство займається вашою справою?
— Прокуратура. Президент у цьому питанні поводиться обережно. Прем’єр-міністр каже, що до цього ніякого відношення не має, і називає те, що відбувається «шпигунським скандалом». Але це не шпигунський скандал, скандал між прокуратурою і «Русофілами». До речі, в парламенті теж багато хто не згодні з такими голослівними звинуваченнями, тому що немає жодного факту.
Наші обвинувачі говорять про якісь плани створити медіа пул, партію, інструменти для посилення впливу нашої організації, наших ідей в суспільстві. Але в цьому немає нічого протизаконного. Кожен має право створювати дозволені законом засоби для донесення своїх ідей до населення. Саме такі плани ми і будували. Може бути, якраз вони й лякають.
— Тобто політичної еліти Болгарії до вас особисто, до вашої справи, до «Русофилам» ставлення швидше позитивне?
— Так, адже в керівництві нашого руху представлений практично весь політичний спектр: ліві, праві, ліберали. Є в нас православні, католики, мусульмани та євреї. Але ми один одного не поділяємо за цим принципом.
— Як пройшов останній зліт вашої організації? Скільки людей взяли у ньому участь?
— Щороку в ньому беруть участь близько 15-16 тисяч осіб. В останній раз їх було трохи більше. Всього наш рух налічує близько 35 тисяч чоловік, 240 структур. Ми збираємося, проводимо фестиваль. Ми також організовуємо конкурси творів, малюнків, інші заходи. У найбільш масштабних, в тому числі музичному, беруть участь в цілому 34-35 тисяч дітей. Є у нас і концертна програма, проводимо мітинги, хоча ми не партія і не займаємося партійною діяльністю. Наша мета — вибудовувати мости.
Саме за це нас і нападають. Для них це неприпустимо. Тому що за допомогою цих конкурсів, фестивалів ми доносимо наші погляди до людей. Коли 16 років тому ми починали нашу діяльність, лише 8-9% болгар вважали себе русофілами. Тепер же, за останніми підрахунками, таких людей у Болгарії вже 82%.
І ми це робимо не за російські гроші, не з подачі Росії. Ми це робимо, тому що наші душі і серця розуміють, що ми разом у Христі назавжди. Як були тисячу років, так і ще тисячу років будемо.
— З чим пов’язана така зміна в настроях людей? Адже Болгарія досить довго йшла до ЄС і НАТО, сприймаючи вступ до них як спосіб вирішити питання безпеки та економічного добробуту…
— Більшість болгар люблять Росію, але при цьому також нічого не мають проти Європейського союзу. Діяв під егідою Москви у 1949-1991 роках Рада економічної взаємодопомоги давно припинив своє існування, як і Варшавський договір. Тому, коли не стало таких зв’язків, колишні соціалістичні країни стали шукати нові союзи. Але якщо ЄС — це все-таки більше економічний союз, НАТО — це військово-політичний блок, який для Болгарії шкідливий, тому що ми не можемо розвиватися, перебуваючи у ворожому Росії таборі.
Про неможливість такого шляху можна судити хоча б по Україні. І коли є такий масовий рух, як наше, владі складніше рухати країну по цьому шляху. Свого часу ми збирали підписи проти, яку спочатку хотіли розміщувати в Болгарії.
Недавній скандал з присвяченій звільнення Болгарії від нацистів виставкою був націлений на те, щоб загострити болгарсько-російські відносини і зірвати підписання документів про будівництво «Балканського потоку» — гілки «Турецького потоку», за якою російський газ буде транспортуватися через Болгарію в Сербію і далі. Ми стільки десятиліть прагнемо закінчити цей проект вигідний нам: через болгарську територію буде проходити труба, це буде приносити нам прибуток.
Відстоюємо ми і важливість атомної енергетики для Болгарії. Але, окрім економічних питань, ми займаємося речами, які і тисячу років тому були актуальні, і ще через тисячу років залишаться такими ж. Через 50 років ніхто не буде пам’ятати про ціну на газ, але всі будуть пам’ятати про кирилиці, православ’ї — про те, що нас об’єднує.
В умовах багатополярного світу цивілізації можуть вціліти лише за умови збереження своєї єдності, традиційних цінностей. Ми русофіли, ми любимо Росію і вважаємо, що без неї нам буде важко.
— У Болгарії до пам’ятників, присвячених визволяли країну від османського ярма російською воїнами ставляться краще, ніж до монументів радянським солдатам. З чим це пов’язано?
— У нас понад 450 пам’ятників, присвячених Російсько-турецькій війні 1877-1878 років. А ставлення до радянського періоду справді неоднозначне, так як багато людей вважають, що СРСР приніс не тільки звільнення від фашизму, але й обмеження певних свобод. Тим не менше ми постійно дбаємо і про 163 радянських пам’ятках, щоб вони були в нормальному стані. Тому що радянські солдати не несуть відповідальності за це. Вони не стали окупувати територію, як це намагаються представити, а повернулися назад у Радянський Союз, а тут до влади прийшли комуністи.
Варто когось звинувачувати в цьому? Давайте тоді згадаємо, що зробили з греками англійці. Грецька комуністична партія була сильніше, ніж у Болгарії, проте після вторгнення англійців її знищили повністю. Потрібно зберігати принцип історизму і розуміти, що перед Болгарією були й інші альтернативи. Англійці хотіли запустити в Болгарію 27 турецьких дивізій, щоб туди зайшли вони, а не росіяни.
І не будемо забувати, що кілька сотень тисяч болгар в лічені тижні записалися добровольцем в радянську армію і разом з нею пішли на Берлін. І всі наші жертви, близько 30 тисяч загиблих, — це полеглі у війні проти фашизму, а не Радянського Союзу.
У російському посольстві в Болгарії висловили подив у зв’язку з заявою МЗС україни з приводу відкриття в Софії виставки,…
— У Польщі вважають, що звільнення від нацистської окупації призвело до нової окупації радянської. Поділяє болгарський народ таку точку зору?
— Ні. Так вважає тільки невелика частина населення — 4%, які називають себе русофобами. Але це вже діагноз. В кожному народі є такі люди. Більшість же громадян чудово розуміють, що і як було. Я сумніваюся, що історичні факти комусь вдасться спотворити.
— В Європі сьогодні відбувається переписування історії. Про внесок Радянського Союзу в перемогу над нацизмом починають забувати. З чим пов’язана така тенденція?
— Це частина так званої гібридної війни. Потрібно свого опонента очорнити. Те ж відбувається і з нами, русофілами. Необхідно показати опонента в чорному кольорі: що у нас все добре і красиво, а он там насуваються страшні сили, тоталітарний режим, який тут буде мракобіссям займатися.
Хоча в цьому питанні можна посперечатися. Приміром, інквізицію породила не наша цивілізація. Те ж можна сказати про папізмі, хрестових походах. Все це з’явилося не в Росії, Візантії або православну культуру, а прийшло з Заходу. А ще були фашизм, наполеонівські війни, в результаті яких Росія звільнила всю Європу від Наполеона.
Звільнивши в ході Другої світової війни Європу, Росія не управляла ні Болгарією, ні Угорщиною. Вона могла мати на них вплив, але управляли в цих країнах болгарські та угорські комуністи.
Я часто наводжу такий приклад: Росія прийшла і звільнила Болгарію в 1778 році. Вона створила нам академію, держава, флот, армію, систему освіти, всю інфраструктуру. І потім просто пішла. А американці на Кубу зайшли — і їх Гуантанамо неможливо вигнати. Абсолютно різний підхід.
Крім того, вибачте мене, хто може мені заборонити любити свого брата, сестру, Росію? З якого дива? Виходить, далеких родичів, англосаксів, я повинен любити, тому що вони великі, а свого брата я не повинен любити? На якій підставі?
— Чи вдасться переламати цю ситуацію культурним діалогом, який ви намагаєтеся налагоджувати?
— Я докладу максимум зусиль, щоб зберегти рівень роботи нашої організації, той напрямок, який ми обрали 16 років тому. Вони будуть робити свою справу, а ми своє. А загалом, як Бог направить, так і буде.
Thanks!
Our editors are notified.