20 червня відбулася традиційна пряма лінія з Володимиром Путіним. Він став 17-й за рахунком. За 4 години 8 хвилин глава держави відповів на 81 питання. Найбільше громадян цікавили такі теми, як рівень життя, якість надання медичних послуг, проблеми малого і середнього бізнесу і сміттєва реформа. Крім того, були порушені сфери зовнішньої політики та оборони. Путін приділив особливу увагу реалізації нацпроектів, які серед іншого націлені на збільшення реальних доходів росіян, підвищення продуктивності праці і поліпшення в галузі охорони здоров’я.
Головними темами 17-ї прямої лінії з президентом РФ Володимиром Путіним стали рівень доходів населення, ситуація у сфері охорони здоров’я, проблеми малого і середнього бізнесу, сміттєва реформа і «антинаркотична» 228-я стаття КК. Також російський лідер відповів на питання, пов’язані із зовнішньою політикою і обороноздатністю країни.
У загальній складності спілкування глави держави з народом тривало 4 години 8 хвилин. Володимир Путін встиг відповісти на 81 питання. Всього ж в центр обробки інформації надійшло 2,6 млн питань. Нагадаємо, рекорд за тривалістю був встановлений в 2013 році (4 години 47 хвилин), за кількістю відповідей на запитання — у 2011 році (96).
Рівень життя
Величезна кількість скарг та питань було пов’язано з погіршенням добробуту. Громадяни висловлювали невдоволення рівнем зарплат, які іноді виявляються нижче мінімального розміру оплати праці, тобто 11 280 рублів.
Володимир Путін відзначив неприпустимість подібної ситуації. Також він підкреслив, що негативно на динаміку реальних доходів впливають збільшені кредитні зобов’язання населення. У зв’язку з цим він закликав Центробанк звернути увагу на проблему зростаючої заборгованості фізичних осіб.
«Реальні наявні доходи, які, як статистика показує, падають, складаються з багатьох показників — з доходів і витрат. Один з показників витрат на сьогоднішній день — це виплати по кредитах, і банки зараз надають кредити громадянам, умовно кажучи, під заставу 40% заробітної плати, що, звичайно, загрожує», — підкреслив Путін.
За словами глави держави, доходи населення дійсно скорочувалися останні роки, але зараз вони «почали відновлюватися». Зокрема, середня нарахована заробітна плата в економіці на травень 2019 року зросла до 48,5 тис. рублів.
Правда, президент звернув увагу, що ця цифра є усередненим показником, так як існує «велика різниця по галузях і регіонам». В 2019 році, як повідомив Володимир Путін, зросте грошове забезпечення військовослужбовців, співробітників МНС, будуть проіндексовані пенсії.
Крім того, держава має намір поліпшити соціальне забезпечення сімей. Зараз на першу дитину влади щомісяця виділяють 10,5—11 тис. рублів. Цю суму отримують сім’ї з доходом нижче півтора прожиткових мінімумів на одну дорослу людину (близько 17 тис. на одного з батьків). З січня 2020 року ця міра підтримки пошириться на сім’ї з сукупним заробітком близько 45 тис. рублів і менше (два прожиткових мінімуми на батька).
Пряма лінія з Володимиром Путіним завершилася. Президент відповідав на запитання більше чотирьох годин. Більшість звернень стосувалося…
Також Путін пообіцяв, що держава буде виплачувати сім’ям, допомога на дитину від півтора до трьох років у розмірі одного прожиткового мінімуму замість нинішніх 50 рублів. В даний час уряд вирішує, якими будуть критерії для отримання цієї виплати.
Ключовою умовою для підвищення рівня життя росіян Путін назвав реалізацію національних проектів. Як пояснив глава держави, вони покликані підвищити продуктивність праці за рахунок освоєння високих технологій і прогресу у сфері штучного інтелекту.
«Взагалі-то генеральний спосіб вирішення проблеми — це навіть не державні вливання туди або сюди, в якусь галузь. Генеральний спосіб — це підвищення продуктивності праці, розвиток економіки та на цій базі збільшення і поліпшення рівня життя громадян, саме на цій базі. А все інше — це супроводжують речі», — сказав Володимир Путін.
«Безумовний пріоритет»
Під час “прямої лінії” Володимир Путін підкреслив, що здоров’я і життя людей є «безумовним пріоритетом». Особливу увагу держава приділяє ситуації з раковими захворюваннями. Боротьба з онкологією виділена в окремий напрямок нацпроекту «Здоров’я».
Влади в два рази збільшили фінансування закупівель препаратів. Наприклад, на заходи з проведення хіміотерапії в 2019 році виділено 150 млрд рублів — на 70 млрд рублів більше, ніж у 2018 році.
Нагальною проблемою залишається отримання пільгових ліків. Як підкреслив Володимир Путін, вони закуповуються в достатній кількості, але розподіл медикаментів по аптечним мережам організовано погано. За даними Моз, серйозні організаційні та логістичні недоробки були виявлені у 30 регіонах.
На порядку денному залишається кадровий голод в системі державної медицини. За оцінкою президента, Росія відчуває брак 25 тис. лікарів і 130 тис. представників середнього медичного персоналу. Особливо гостра ситуація склалася в невеликих містах і селах. Як повідомив Володимир Путін, це питання буде вирішуватися за допомогою підвищення заробітної плати і поліпшення житлових умов для молодих фахівців.
У Москві в Центрі міжнародної торгівлі відбулася 14-я велика прес-конференція президента РФ Володимира Путіна. Участь у…
«Знову ж зараз скажу, що я чув зараз, що заробітні плати низькі. В цілому по країні вони ростуть, у лікарів в цьому році вони вже виросли і де-то трохи не наздоганяють 77 тис. В цілому по країні, це Москва, Петербург, тут великі заробітні плати. Є регіони, де дуже маленькі заробітні плати, і нам, безумовно, потрібно це вирівнювати», — повідомив Путін.
У той же час, на думку президента РФ, загальна ситуація в системі охорони здоров’я покращилася. За останній час кількість амбулаторних установ зросла на 26%, щорічно в регіонах здається в експлуатацію від 300 до 500 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП). У 2019 році відкриється 390 нових ФАП, ще 1200 пунктів буде відремонтовано.
«У малих населених пунктах розвивається мобільна медична допомога. Вже 3800, по-моєму, бригад створено, і в найближчі кілька років, у найближчі три роки планується ще запустити роботу приблизно 1300 таких мобільних бригад… Це все буде робитися з точки зору забезпечення доступності в первинну ланку охорони здоров’я», — сказав Путін.
Сміттєва реформа
Маса питань громадян стосувалася так званої ” сміттєвої реформи. Скарги були пов’язані з перебоями у вивезенні відходів, розширенням звалищ і полігонів. Володимир Путін констатував, що дані проблеми не вирішувалися десятиліттями.
За словами президента, щорічно Росія «генерує» 70 млн т сміття, при цьому «ніхто не займається в промисловому сенсі переробкою цих відходів». Також глава держави звернув увагу на те, що довгий час не проводився адекватний підрахунок тарифів на вивезення сміття.
«Це велика проблема у нас. Вона виникла не вчора. Ми багато про це говорили, поверталися до цього. До речі кажучи, говорити-то і займатися цим почали буквально роки два-три тому. Як це не дивно прозвучить, але це факт, поштовхом була якраз чергова пряма лінія», — нагадав Володимир Путін.
Вихід із ситуації глава держави бачить в реалізації прийнятої раніше програми, яка передбачає будівництво 200 комплексів з переробки сміття. Обсяг фінансування складе 300 млрд рублів, половина коштів буде виділена з бюджету, решту складуть приватні інвестиції.
«Потрібно ці проблеми вирішувати»
Під час прямої лінії, як і рік тому, було піднято питання про статус біженців з південно-сходу України. Своїми проблемами поділилася сім’я Люльковичей, бігла в 2014 році з Дзержинська (Донецька область) в Набережні Челни (Татарстан). Вона зіткнулася з численними бюрократичними труднощами із-за невизначеного статусу і відсутність соціальних гарантій.
Зараз сім’я не може скористатись процедурою спрощеного отримання російського громадянства, так як Дзержинськ знаходиться під контролем ВСУ і не входить в склад ДНР. Нагадаємо, в квітні 2019 року президент підписав закон, згідно з яким жителі невизнаних республік можуть отримати паспорти РФ за спрощеною схемою.
Путін пообіцяв вирішити питання сім’ї українських біженців, порадившись з президентом Татарстану Рустамом Мінніхановим. Також президент заявив про готовність внести додаткові зміни в законодавство, щоб максимально спростити процес отримання російських паспортів громадянами України. Як підкреслив глава держави, отримання громадянства РФ повинно виключати запити на видачу будь-яких документів на Україні.
Розвиваючи тему Донбасу, Володимир Путін закликав президента України Володимира Зеленського приступити до вирішення питання мирного врегулювання. Зокрема, російський лідер порадив колезі почати прямий діалог з представниками невизнаних республік, припинити обстріли і економічну блокаду непідконтрольних територій.
«Якщо вже він опинився на тому місці, де зараз знаходиться, став главою держави, то має ці проблеми (Донбасу. — RT) вирішувати. Тим більше в ході виборчої кампанії він про це неодноразово говорив… В сучасній історії немає жодного прикладу, коли конфлікти подібного роду вирішувалися б без прямого діалогу», — сказав Путін.
Коментуючи зовнішньополітичний курс РФ, президент заявив, що Москва не збирається відмовлятися від своїх фундаментальних інтересів заради скасування санкцій. За його словами, Росія «ні з ким не сварилася», а від дії обмежувальних заходів постраждали всі сторони — і найсильніше Захід.
Пославшись на експертні оцінки, Путін повідомив, що з-за санкцій Росія недоотримала $50 млрд, ЄС втратив $240 млрд, США — $17 млрд, Японія — $27 млрд. В цілому, як вважає глава держави, обмежувальні заходи позитивно позначилися на вітчизняній економіці. Програма імпортозаміщення стала поштовхом для розвитку окремих галузей, зокрема морського двигунобудування.
Не обійшов увагою Володимир Путін політику Сполучених Штатів. Він заявив про неприпустимість військової операції США проти Ірану і підкреслив, що Москва не збирається укладати з Вашингтоном які-небудь операції по Сирії.
За підсумками прямої лінії з президентом Росії 7 червня Володимир Путін доручив уряду, окремим міністерствам і відомствам, а також…
«Що означає угода? Ми не торгуємо ні нашими союзниками, ані нашими інтересами, ні нашими принципами. Можна домовлятися з партнерами про вирішення тих чи інших нагальних проблем», — пояснив Путін.
Також Володимир Путін заявив, що Росія докладає необхідних зусиль для захисту від кібератак. Про це він сказав, відповідаючи на питання про публікації в американській газеті The New York Times, присвяченій кібератакам американських військових проти російської енергетичної інфраструктури.
«Ми повинні на це якось реагувати, розуміти, про що йде мова», — зазначив російський президент.
За його словами, у Москві неодноразово пропонували США почати діалог для вироблення будь-яких правил в кіберпросторі, «але поки жодної зрозумілої відповіді не отримали».
«Що стосується роботи нашої критично важливої інфраструктури, енергетики, інших областей, звичайно, ми повинні думати про те, як убезпечити себе від будь-яких кібератак і будь-якого негативного впливу. Ми не думаємо над цим, але і займаємося цим», — підкреслив Володимир Путін.
«Стратегічні завдання»
У бесіді з RT співголова Ради з національної стратегії Йосип Діскін зазначив, що на прямій лінії Володимир Путін продемонстрував високу ступінь заглибленості у внутрішні проблеми РФ. Першочергову увагу президент приділив питань регіонального розвитку, вважає експерт.
«Володимир Путін знову здивував глибиною знань стоять на порядку денному проблем. В ході прямої лінії президент назвав безліч фактів і цифр, які дозволяють громадянам та експертного співтовариства оцінити ситуацію в країні. На всі питання глава держави дав чіткі та конкретні відповіді, розповів про те, що було реалізовано, вказав на помилки влади і дав зрозуміти, що ще належить зробити», — сказав Діскін.
На думку Дискина, Володимир Путін не випадково так багато уваги приділив національним проектам. Як вважає експерт, глава держави прагнув донести до аудиторії думку про те, що від успішності їх виконання залежить майбутнє країни і рівень життя кожного громадянина.
«Без сильної економіки і технологічного ривка Росія не зможе забезпечити свою безпеку і благополуччя. Це, напевно, головне, про що говорив президент на прямій лінії, відповідаючи таким чином на безліч питань відразу. Саме нацпроекти мають вирішити ці стратегічні завдання. Збільшиться ВВП на душу населення — поповзуть вгору зарплати, з’являться ресурси для того, щоб вкладати більше грошей в соціальну сферу, оборону», — резюмував Діскін.
Спосіб зворотного зв’язку
Пряма лінія існує з 2001 року. Спілкування Володимира Путіна з громадянами не проходило лише два рази — в 2004 і 2012 роках. До 2009 року діалог з народом протікав у форматі відеоконференції. Останні десять років глава держави відповідає на запитання в присутності аудиторії, яка складається з представників бізнесу, науки і популярних артистів.
Формат прямій лінії постійно вдосконалювався. Великий вплив на нього робить розвиток соцмереж і масове розповсюдження електронних гаджетів. Тепер спілкуватися з президентом можна за допомогою ноутбуків і мобільних додатків. Крім того, з 2018 року в зв’язку з президентом і народом перебувають члени уряду і глави регіонів.
Пряма лінія — спосіб достукатися до влади і попросити про допомогу в екстремальній ситуації. Наприклад, 15 червня 2017 року мешканка постраждалого від повені села Краснокумское (Ставропілля) Валентина Саковська звернула увагу Володимира Путіна на труднощі при отриманні грошових компенсацій і сертифікатів на житло. Через рік, як з’ясував RT, жінка переїхала з дітьми в новий будинок, а постраждале житло для Саковской перетворилося на дачу.
Деякі проблеми, що піднімалися на прямій лінії, приводили до системних змін. Зокрема, в 2018 році Володимиру Путіну поскаржилися на зростання цін на бензин. В результаті уряд прийняв комплексні заходи щодо стримування збільшення вартості палива.
У минулому році чолі держави поскаржилися на бюрократичні труднощі, з якими стикаються біженці з Донбасу. У квітні 2019 року президент спростив порядок отримання громадянства РФ для жителів ДНР і ЛНР.
Генеральний директор Центру політичної інформації Олексій Мухін заявив RT, що пряма лінія довела свою ефективність як спосіб зворотного зв’язку президента з народом. Подібний формат дозволяє вирішувати питання, які нерідко випадають з поля зору федерального уряду і регіональної влади, вважає експерт.
«Мало хто зі світових лідерів витримує телемарафони з питаннями від населення, причому досить гострими і злободенними. У той же час пряма лінія дозволяє президенту отримувати інформацію з перших рук. Звичайно, на всі питання відповісти просто фізично неможливо, але вони обробляються і потім доводяться до відома виконавчої влади та губернаторів», — підкреслив Мухін.
Thanks!
Our editors are notified.