Завершилася перевірка птахокомплексів МХП

Чиновники Черкаської області повідомили про завершення перевірки місцевих птахокомплексів агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт”, повідомляє

Мова йде про комплекси “Перемога Нова” і “Миронівська птахофабрика”, які перевірялися на предмет можливого негативного впливу на повітря, питну воду і річку Росава.

За результатами перевірок, які два місяці проводили екологічна інспекція, місцеве управління Госпродпотребслужбы і регіональний Офіс водних ресурсів встановлено відсутність порушень з боку компаній.

За інформацією екологічної інспекції, птахокомплекси МХП здійснюють викиди та скиди у відповідності з наданими їм правами. Що стосується річки Росава — вода дійсно забруднена, але це забруднення не вина підприємців — річка запущена і давно потребує проведення робіт з розчищення, що є компетенцією органів місцевого самоврядування.

Аналогічну інформацію підтвердили і в місцевій Госпродпотребслужбе. Додали, що крім річки Росава, перевірили питну воду як на території самих птахокомплексів МХП, так і навколишніх сіл. Аналіз взятих проб показав відсутність відхилення від вимог гігієнічних нормативів.

“Що стосується питної води, вона відбиралася як з артезіанських свердловин на території птахокомплексу, так і з навколишніх сіл, зокрема Будище, Потужне, Степанци, із свердловин, які у цього підприємства, а також джерела централізованого водопостачання. За названими показниками відхилення від вимог гігієнічних нормативів не встановлено”, — розповіли в держустанові.

Там також відзначили, що за останні три роки до них жодної скарги на компанії МХП від місцевих жителів не надходило.

“За останні три роки жодного звернення на адресу ГУ Госпродпотребслужбы в Черкаській області від жителів Канівського та Черкаського районів щодо можливого негативного впливу на стан їх здоров’я від діяльності компаній до нас не надходило”, — зазначили в Госпродпотребслужбе.

Обласний лабораторний центр МОЗ виявив у воді перевищення вмісту заліза і разом з тим відзначає, що це регіональна проблема і діяльність МХП не може впливати на цей показник.

“Ми проводили дослідження систем мереж питного водопостачання: досліджено 70 проб питної води за санхимпоказателями і 73 проби за мікробіологічними показниками. Відхилення виявлені у 15 пробах, це 21,4% перевищення вміст заліза. Ми беремо вище до скидання, потім після скидання і далі скидання на 500 метрів. Бувають ситуації, та скидання залізо перевищує, а нижче скиду — його немає. Це говорить про те, що система очищення на підприємстві (МХП — ред.) є і вона працює. У нас по залізу це проблемне питання, майже по всій області рівень забруднення залізом дуже високий, це проблема природна. Тому сказати, що саме залізо є забрудненням від роботи цих об’єктів не можна. Вони не працюють з залізом і не переробляють його”, — повідомили в обласному лабораторному центрі МОЗ.

Прокоментували ситуацію і в самому МХП. Там зазначили, що ініціювали перевірку самостійно, щоб спростувати наклеп.

“Час від часу лунають незрозумілі звинувачення від активістів про те, що наші об’єкти можуть негативно впливати на навколишнє середовище. Щоб офіційно спростувати таку інформацію, ми звернулися з листом до голови області і просили провести моніторинг впливу на навколишнє середовище. Для нас було важливо, щоб до цієї перевірки були залучені всі контролюючі органи, які мають власні лабораторії для дослідження. Протягом жовтня лабораторії Держекоінспекції, МОЗ України та Госпродпотребслужбы виїжджали на наші об’єкти, брали проби води і повітря, і все це відбувалося в присутності місцевої громадськості. Нарешті ми дочекалися результатів — інспектори підтвердили, що наші об’єкти здійснюють свою діяльність у межах визначених законодавством норм”, — заявив головний еколог Олександр Семенець.

Результати перевірки показують, що активісти дезінформували не тільки місцева влада, але й Президента Володимира Зеленського під час його візиту в Черкаську область влітку поточного року, заявляючи про забруднення з боку компаній МХП. У той же час, вплив на навколишнє середовище можуть мати не тільки компанії, але і приватні господарства, відзначають у свою чергу представники місцевих громад.

“Є активісти, яким нема чого робити, от вони і вирують. Я переїхав в село Будище в 1989 році. Як тоді, так і сьогодні в воді завжди було перевищення металу. Воно не збільшується і не зменшується. Ми чогось не дивимося сьогодні на нашу черкаську звалище, на наші фекалийные ями — домашні стічні, вигрібні ями, і всі наші відходи йдуть у глибокі води. Якщо сьогодні пройти по населеному пункту — це буде 100 вигрібних ям, які викачуються, вивозяться, а всі інші йдуть у поверхневі ґрунтові води. Я вже мовчу про миючих засобах”, — відзначив житель села Будище.

Раніше повідомляв , що Черкаська “славиться” іншою глобальною екологічною проблемою — сховищем небезпечних відходів, які роками не утилізуються через брак коштів. У ємностях лише одного Ерковского сховища похороненны 247 тонн небезпечних відходів, які час від часу разгерметизируются і протікають у ґрунти, зокрема підземні води, створюючи загрозу життю і здоров’ю людей.