Розповіді про порожніх полицях кримських магазинів – міф.
Але ціни кусаються, і тому «гурман-тури» у континентальну Україну стають дедалі популярнішими серед жителів півострова, пише Ольга Дорогань в №24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року.
Віктор неспішно закурює цигарку – до рейсу у нього є ще півгодини. Його білий мікроавтобус Mercedes Sprinter під зав’язку набитий клунками та коробками. Ще пару років тому його маршрут з Сімферополя до Києва влітку був цілком буденним явищем. Сьогодні шлях складний і непередбачуваний.
– Не боїтеся чужий вантаж через кордон перевозити? – цікавлюся у водія.
– У нас з цим суворо. Перевозимо тільки особисті речі, не більше 30 кг, – відповідає він.
Віктор та Ірина – молода пара з Донецька, виховує трирічну доньку Марійку. Війна змусила їх покинути рідне місто, і тепер, за їх словами, вони живуть на дві країни: Віктора влаштувався в Києві, а дружина з дитиною – в Криму. В «минулому житті» чоловік працював водієм маршрутки, дружина викладала англійську дітям. Пара планувала народити ще одного малюка.
– А зараз бачите, як життя крутонула, – розповідає Віктор, мружачись від літнього сонця. – Втекли від автоматних черг куди подалі. У столиці житло не знайшли – біженців женуть в шию. Я зупинився біля одного, а дружину з донькою відправив до сестри в Сімферополь – так спокійніше. Налагодили невеликий бізнес по перевезенням з Києва в Крим. Якось виживаємо.
– Але ж людям на слово вірити чи перевіряєте сумки? А раптом контрабанда? – запитую я.
У відповідь Віктор охоче ділиться історіями з життя своїх колег. Мовляв, передали одному водиле коробку в Крим, щедро заплатили, а в ній виявилися нові айфони і інші мобілки на суму щонайменше 50 тис. грн. Все це конфіскували на кримській митниці, а шофера оштрафували.
– Інший віз так сумку, набиту новим жіночим барахлом. Ну бирки познімали б, чи що, адже зараз з цим строго, – продовжує водій. – Хоча раз на раз не доводиться. Тиждень тому я автобус віз людей у Крим, на митниці ні в кого сумки не дивилися.
Віктор зазвичай перетинає російський кордон разом з пасажирами і пересаджує людей в кримський автобус.
Він розуміє, що ризики високі – проблем потім не оберешся. Але каже, це краще, ніж займатися офіційними постачаннями в Крим продуктів. Адже час простою в чергах «проблемного» вантажного транспорту на пунктах пропуску Армянськ і Перекоп досягає семи діб. Тиждень в черзі в таку спеку витримає не кожен.
Гіркий присмак
Тим не менш фур, завантажених їстівним українським товаром, менше не стало. Навпаки, за даними начальника Кримської митниці Олександра Козінцева, частка продуктів харчування в загальному обсязі товарів, що ввозяться в Крим з території України, збільшилася порівняно з 2014 роком з 32% до 70%.
Приміром, Россільгоспнагляд відрапортував, що тільки за останній тиждень травня з України на півострів імпортували більше 2,2 тис. т овочів, майже 1,5 т фруктів і горіхів, 175 т борошна і круп. Також великими партіями постачають курячі яйця, м’ясо та м’ясопродукти. Правда, 8% від вантажопотоку не доходить з-за порушень правил постачання підкарантинної продукції.
Однак це лише суха статистика. Роблячи покупки в кримських магазинах, задаєшся питанням: а де, власне, всі ці українські товари на мільйони доларів, які, по ідеї, повинні коштувати дешевше продуктів з того ж Краснодара? Так, українських товарів багато, але все ж основний асортимент продуктів у місцевих універсамах переважно російського походження. Але ціни кусаються на будь-який товар.
Фото Ольги Дорогань
Ціни на фрукти і овочі в Криму значно зросли після анексії півострова
1 кг черешні коштує 150 руб. (для перерахунку в гривні ділимо на два), полуниця – 80, молода картопля – 57, огірки – 45, докторська ковбаса – 350 руб. за 1 кг, 1 л молока – 40 руб., нарізний батон – 24, тандирна коржик – 35-40, яйця – 40-100 грн. за десяток, куряча гомілка – 118 руб за 1 кг, свинина – понад 300. Витратити 1.000 руб., купивши свіжі овочі, зелень, молоко, продукти на вечерю – це нормально.
Влади республіки визнають, що ціни на продукти першої необхідності зросли необґрунтовано сильно, але втримати їх не змогли. За даними Крымстата, роздрібні ціни на продукти харчування в Криму підскочили на 53,2% (грудень 2014-го до грудня 2013-го). Фрукти подорожчали на 82,9%, м’ясо — на 64%, хліб — на 34,2%. Дуже різко зросли ціни на алкоголь і тютюн. Пачка звичайних сигарет коштує 75 руб., пляшка пива – від 43, найдешевше вино – від 150 за пляшку.
Фото Ольги Дорогань
Міністерство промислової політики Криму веде щоденний моніторинг цін на продукти. Зростання пояснюють у тому числі більш високою вартістю російських товарів і труднощами з їх доставкою. Насамперед підвищення цін зумовлено питаннями логістики: робота Керченської поромної переправи через частих штормів нестабільна. До того ж чиновники нарікають, що торговельним мережам в Криму – а у більшості своїй вони приватні – складно диктувати рівень торгової націнки.
Не дивно, що все більше жителів Криму виїжджають в Україну купити їжу подешевше. У соцмережах з’являються пропозиції для кримчан відправитися в «гурман-тур» за дешевою ковбасою, сиром, маслом, солодощами і рибою в прикордонні райони Херсонщини.
Ось приклад такого оголошення, яке розмістив 42-річний приватний підприємець із Севастополя, колишній військовослужбовець Збройних сил України Андрій Василенко: «Пропоную гурман-тури за недорогою та якісною їжею в Україну. Виїзд з Севастополя на мікроавтобусі вночі, в 8 ранку – в Херсоні». На шопінг відводиться вісім годин, ввечері виїзд назад у Крим. Поїздка коштує 2.500 руб. з людини.
Про великі закупівлі мова не йде. Купують стільки, скільки по силам пішки унести через пункт пропуску Армянськ, адже саму кордон доводиться проходити на своїх двох
Звичайно, за палкою ковбаси та шматком сиру в таку далечінь їхати нелогічно. Але й про великі закупівлі мова не йде. Купують стільки, скільки по силам пішки унести через пункт пропуску Армянськ, адже саму кордон доводиться проходити на своїх двох.
А їдуть в такі тури ті, у кого є родичі в Херсоні, кому потрібно виїхати на материк, щоб поміняти фото в українському паспорті, купити одяг і взуття, ліки – одним словом, не тільки заощадити на їжі, але і вирішити інші питання. Саме такі люди і стають клієнтами Василенко. Він же, у свою чергу, обіцяє, що з ввезенням продуктів в Крим не буде ніяких проблем.
Можна дістатися до Херсона і самостійно, витративши на дорогу меншу суму – близько 1.500 руб. В місто на Дніпрі їхати необов’язково: кримчани направляються в більш близькі Новоолексіївку, Генічеськ, Мелітополь, де можна купити продукти вдвічі, а то і втричі дешевше, ніж в магазинах на півострові. Купують собі, беруть замовлення у сусідів.
Офлайн-шопінг
«Ну що, насушили сухарів? У Криму ж порожні полиці в магазинах», – іронізує наді мною моя знайома, мешканка Сімферополя Олена Мельникова.
Ця тема вже набила оскому жителям півострова.
«Ви подивіться на цей дефіцит, як ми, бідні, голодуємо! – показує Мельникова на магазинне достаток. – Візьміть молочку: крім сакських і джанкойських виробників, продається сметана з Нальчика, молоко з П’ятигорська, Нижнього Новгорода. Я купую своїм дітям кримські продукти, вони стоять трохи дешевше».
Фото Ольги Дорогань
Полиці кримських супермаркетів наповнені переважно російськими товарами, які дешевше українських аналогів
До того ж, якщо згадати про середню зарплату в Криму – 15 тис. руб. – і не переводити ціни в гривні, все виглядає не так сумно. До речі, написів на товарах про те, що вони завезені з України, подібних позначок в українських супермаркетах Товар з Російської Федерації в Криму не побачиш.
«Так, по суті, все одно, звідки товар, лише б він був в асортименті, – говорить товаришка Мельникова Світлана. – Справді, був час, коли в супермаркетах було хоч шаром покоти – порожні полиці. Ну так в той час поставки продуктів тільки налагоджувалися… Зараз інша справа. Всього вдосталь, були б гроші в кишені. Шкода, що українські цукерки коштують на порядок дорожче російських. Наприклад, плитка шоколаду Roshen вдвічі дорожче російської молочної Оленки».
Спочатку покупці губилися, коли не бачили на полицях магазинів улюблених торгових марок. Але потім звикли до новинок.
Фото Ольги Дорогань
А ось до цін на одяг в кримських бутиках і на речових ринках звикнути ніяк не можуть. Ну де це бачено, щоб босоніжки коштували 5.000 руб., дитячі сандалії – від 1.700, сукні – від 1.500?
Хорошою альтернативою дорогому одязі ще рік тому були інтернет-магазини. Кримчани активно замовляли речі з Європи, а також на популярних українських сайтах – Aukro, Slando(нині перейменований в OLX), Rozetka. На OLX як і раніше можна купити все що завгодно, але тільки обмежуючись кримськими пропозиціями. Звичайно, можна вибрати собі, припустимо, модні джинси в Харкові. Але переслати їх у Крим буде дуже проблематично, оскільки Нова пошта, ні Укрпошта з республікою вже не працюють.
Прогодувати і одягнути молоду сім’ю в Криму зараз непросто. Вед це далеко не єдині витрати, особливо якщо доводиться знімати житло. Оренда однокімнатної квартири в Сімферополі сьогодні коштує від 12 тис. руб. за кімнату просять 7-8 тис.
Прогодувати і одягнути молоду сім’ю в Криму зараз непросто. Вед це далеко не єдині витрати, особливо якщо доводиться знімати житло. Оренда однокімнатної квартири в Сімферополі сьогодні коштує від 12 тис. руб. за кімнату просять 7-8 тис. Таких високих цін тут зроду не бачили.
Обумовлено це попит на квартири серед біженців з Донбасу і переселенців з Москви, Ростова-на-Дону, Краснодара та інших російських міст. Але влада республіки поки тільки обіцяють кримчанам «не допускати економічно необґрунтованого зростання цін на основні продукти харчування».
***
Цей матеріал опубліковано в №24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися .
Источник: korrespondent.net
Thanks!
Our editors are notified.