Інтернет часів Хрущова: чому в Радянському Союзі так і не створили власну комп'ютерну мережу

Интернет времен Хрущева: почему в Советском Союзе так и не создали собственную компьютерную сеть

Відомо, що Інтернет в такому вигляді, який він є зараз, є розвитком комп’ютерної мережі ARPANET, розробленої в США у 1969 році. Однак мало хто знає, що в СРСР діяльність над створенням власного Інтернету велася ще з кінця 1950-х років. Але, як і у випадку багатьох інших революційний відкриттів тієї епохи, проект так і залишився нездійсненною мрією вітчизняних кібернетиків.

У 1959 році відомий радянський вчений і за сумісництвом співробітник Обчислювального центру міністерства оборони Анатолій Іванович Китів запропонував амбітний план по створенню автоматизованої системи управління економікою країни. Суть технології полягала в об’єднанні ЕОМ в єдину обчислювальну мережу.

Радянські ЕОМ. | Фото: Habr.
На думку автора проекту, це дозволило б істотно полегшити всі державні процеси і висунути економіку країни на новий рівень. Зі своєю ідеєю він звернувся безпосередньо до Микиті Хрущову. Китів зробив кілька спроб «достукатися» до глави держави, але наслідки для самого вченого виявилися сумними. Проект не тільки не схвалили, але і вигнали Китова з партії і звільнений з роботи без можливості зайняття посади. Швидше за все, радянське керівництво боялося, що повсюдна автоматизація державних послуг сильно похитне їх влада і позбавить людей робочих місць.

Віктор Глушков. | Фото: LiveJournal.
Не «загинути» оригінальної ідеї Китова допоміг легендарний радянський кібернетик Віктор Глушков. Він з усією серйозністю підійшов до роботи: переосмислив технологію комп’ютерної мережі і вніс деякі зміни. На диво на цей раз проект був схвалений вищим керівним складом. Так, у 1962 році почалися роботи над створенням ОГАС — загальнодержавної автоматизованої системи обліку та обробки інформації. Глушков очолив ведення проекту, а Китів став його негласним заступником.

Команда проекту “ОГАС”. | Фото: Вікіпедія.
В 1964 році був розроблений досвідчений проект єдиної державної мережі обчислювальних центрів (ЕГСВЦ). Структура мережі полягала у створенні трирівневої системи з головним комп’ютерним центром у Москві, 200 центрами у великих містах і 20 тисячами локальних терміналів по всій країні. За даними Novate.ru передача даних повинна була здійснюватись у реальному часі з допомогою телефонних мереж. Більш того, кількома роками пізніше Глушков запропонував ввести в СРСР новий тип економіки, а саме систему електронних платежів.

Поширення ОГАС до 1990 року. | Фото: Вісник бурі.
Після звільнення Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС шанси на реалізацію Одаба стали знижуватися, а в 1970 році фінансування проекту і зовсім офіційно завершилося. Експерти стверджують, що основна проблема полягала в конфлікті сторін. ОГАС могла стати центральним органом управління економікою країни. По суті організація мала б усі дані про країну, і не було жодної гарантії, що в процесі еволюції вона б не стала серйозним конкурентом керуючої влади.