Кого звільнять і помре чи село: 5 міфів децентралізації

Рік тому Україна оголосила курс на децентралізацію. «Факти» розпочинають цикл матеріалів, щоб зрозуміти, що це за явище, як Україна буде жити в нових умовах і що саме зроблено для того, щоб повноваження передали «на місця». На черзі – адміністративно територіальний устрій та його значення в реформі децентралізації

Іван Лукеря, експерт реанімаційне пакету реформ розповів «Фактам», що таке територіальні громади і як зміна адміністративно-територіального устрою вплине на життя Української. Далі – пряма мова

В Україні є 28 000 населених пунктів – серед них села, селища і міста. В той же час є всього 11000 органів місцевого самоврядування. На 18000 сільських населених пунктів існує 10279 сільських рад. Цього недостатньо, щоб забезпечити самостійність регіонів від центру.

Децентралізація потрібна для того, щоб:

Щоб жителі громад отримували послуги: соціальні (субсидії, соцдопомогу, допомога по безробіттю тощо), адміністративні (доступ до реєстрів прав власності, видачі і заміни паспортів, ін) і комунальні, близько до місця проживання

Щоб громади могли отримувати в своє розпорядження основний ресурс місцевого самоврядування – землю, права на встановлення місцевих податків і зборів, достатніх для виконання власних повноважень та стимулювання економічного розвитку в громадах з метою створення нових робочих місць

Щоб можна було об’єднати фінансові, майнові, інтелектуальні ресурси консолідованої громади для поліпшення якості освітніх, медичних та інших послуг; утримання місцевої інфраструктури (доріг, громадського транспорту, системи тепло-, водопостачання)

З 1 квітня 2014 для впровадження децентралізації:

1. Була прийнята концепція реформування місцевого самоврядування. План заходів щодо її реалізації провалився – 2014 ми втратили. Згідно з нею, до кінця 2014 року повинні були прийняти закон про добровільне об’єднання територіальних громад і почати його виконувати. І прийнятий він був тільки 5 лютого 2015.

2. Був прийнятий закон про співробітництво територіальних громад. Він визначає організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю.

Він говорить про те, що, наприклад, 3-4 населених пунктів на основі договору контракту можуть мати одного юриста, одного економіста, або створити одне комунальне підприємство з вивезення сміття. Це закон про засади муніципальної роботи.

3. Прийнята Державна стратегія регіонального розвитку – 2020 та закон «Про засади державної регіональної політики» для її виконання.

На 2015 рік у Державному фонді регіонального розвитку закладено 3 мільярди гривень. 80% цих коштів будуть розподілятися пропорційно населенню областей: не буде такого, що хтось отримає більше, а хто менше. 20% коштів потраплять населені пункти, які найбільш сильні економічно, де самостійно зможуть дофінансувати певний проект.

Цей закон вже діє. Для його виконання було затверджено порядок використання коштів з цього фонду з чіткими дедлайнами. У червні якраз завершився дедлайн на подачу проектів в Кабмін. Але ми відстали затвердження методики та порядку розподілу коштів, що всі проекти повинні бути відібрані ще до кінця квітня.

Значна частина органів місцевого самоврядування подала проекти на добудову якихось незавершених будівництв – шкіл, дитячих садків, спортивних майданчиків та ін.

Уряд акцентував на важливої деталі: кошти отримають ті громади, які вже почали процес добровільного об’єднання.

4. Прийнятий закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Це один з головних інструментів децентралізації. Він дає можливість невеликим населеним пунктам з населенням менше, ніж 2500 чоловік, об’єднатися і створити велику спроможну громаду. В цьому законі є важлива стаття, 11 – «Перспективний план формування територій громад»

Перспективний план – орієнтир, як громадам об’єднуватися, щоб вийти на певні економічні показники.

Без цієї умови не почнеться процес створення здатних громад в Україні. В теорії це називається «індекс податку здібності» – тобто громади мають акумулювати таку суму податків на своїй території, щоб вона не була дотаційною.

Перспективні плани формування територій громад областей затвердили 11 областей.

4 області відхилили цей план – на своїх засіданнях обласних радах вони провалили голосування про затвердження перспективних планів. Це Одеська, Кіровоградська, Сумська та Черкаська області. Інші ще не визначились.

Зараз йде процес конституційних змін, яким передбачено, що всі облради замість ОДА отримають можливість створювати власні виконавчі органи, які економічно та політично стануть самоврядними.

Об’єднання громад

Є ряд міфів, які існують у товариства з об’єднання територій. Ми попросили Івана Лукерю підтвердити або спростувати найбільш поширені з них.

Село вимирає зараз, тому що не була проведена реформа місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою. Зараз ми є свідками, що в більшості сіл немає закладів охорони здоров’я, а у третини відсутні дитячі садки. Школи абсолютно дотаційні, так як купуються не з місцевого бюджету, а з державного.

У процесі об’єднання, села не зникають і не поєднуються між собою. Об’єднуються тільки органи управління цими селами. Тобто один орган управління на 7, 8 або 10 сіл.

Зараз середня відстань від населеного пункту до центру району, де отримують всі довідки і знаходяться всі економічні центри, – 35-40 кілометрів. У процесі об’єднання максимальна відстань від найвіддаленішого населеного пункту до центру об’єднаної громади буде 25-27 кілометрів. У центрі об’єднаної громади будуть знаходитися всі державні органи: пенсійний фонд, органи реєстрації, фонд соціального захисту населення та ін

Тут є два моменти: рішення про оптимізацію навчальних закладів будуть приймати органи місцевого самоврядування. Держава не буде закривати дитячі садки або школи.

Але оптимізація буде. Наприклад, є сім сіл. В кожному з них обов’язково повинен бути один дитячий садок, навіть якщо він буде дуже компактний. А ось шкіл має бути 3-4. Школи ліквідовуватися не будуть, вони просто будуть змінювати статус.

Так, але їх будуть довозити шкільні автобуси.

Це правда.

Як будуть вибирати центр територіальних громад?

Після об’єднання всі органи управління повинні перейти в центри об’єднаних громад, а це додаткова інфраструктура. Тому центрами визначаються в першу чергу ті населені пункти, в яких:

хороші економічні показники;

хороші демографічні показники;

хороша інфраструктура (є можливість розмістити 5-7 державних органів + органи місцевого самоврядування).

Таких в Україні небагато. Тому є рішення закласти в бюджет на наступний рік, за різними розрахунками, 3,5-4 мільярди гривень, на розвиток цих об’єднаних громад: на будівництво інфраструктури, доріг, шкіл, закупівлі шкільних автобусів.

У перспективі ми повинні вийти на 1,500 – 2,000 територіальних громад в Україні.

Зараз існує складна система, коли одні населені пункти підпорядковані району, інші – державі, це, наприклад міста районного або обласного значення. У той же час у всіх центрів об’єднаних територіальних громад статус міста обласного значення. В їх бюджети будуть надходити податки і місцеві збори: податок з доходу фізичних осіб, акцизний податок, земельний податок, податок з нерухомості, екологічний податок. І вони отримають прямі субвенції з державного бюджету на медицину і освіту. Тобто спілкуватися з державою прямо, а не через район.

Крім того, вони отримають у своє розпорядження землі, які знаходяться поза зон населених пунктів. У держави залишиться стратегічні землі під військові бази, тепло-, електро-, гідростанції, землі лісового фонду.

Центр

Центрами громад стануть діючі міста обласного значення, у другу чергу стають діючі або колишні районні центри. Третя черга – великі села, селища, міста районного значення, що мають інфраструктуру не менше 250 учнів шкільного віку, не менше 100 дітей дошкільного віку + податкоспроможність (показник рівня податку з доходу фізичних осіб).

Якщо від міста обласного значення провести умовну лінію в межах 25-ти кілометрів, то отримаємо об’єднану громаду, в яку входять прилеглі населені пункти. Так ж з районним центром. У разі, коли населені пункти не підпадають під зону впливу міста обласного значення або районного центру, тоді ми дивимося, хто з цих населених пунктів найбільш сильний.

Впровадження перспективного плану в життя

Облрада на сесії затверджує перспективний план, потім центри об’єднаних громад повинні звернутися до всіх населених пунктів, які увійшли в зону їхнього впливу з ініціативою про об’єднання. Мер видає розпорядження про ініціювання процесу об’єднання. Воно надсилається всім органам місцевого самоврядування всіх населених пунктів. Там розглядають це розпорядження, збираються на сесію з депутатами, і вирішують, погоджуватися на це чи ні. Якщо вони підтримають, надсилають це рішення мерії. Після того, як всі дали згоду на об’єднання, створюється робоча група, куди входять по одному представнику від усіх рад. Робоча група розробляє договір про об’єднання, після чого проводиться широке громадське обговорення, щоб почути голос громади. Гранична норма такого обговорення – 60 днів. Після того, як всі затвердили, це передається в ОДА, там звіряють, пройшла процедура згідно з планом. Потім приймається рішення про затвердження.

Аліна Швидко.

Інфографіка: Асоціація міст України, Реанімаційний пакет реформ

Фото: kiverrada.gov.ua