33-річна Катерина Гандзюк померла 4 листопада
4 листопада 2018 року в лікарні померла Катерина Гандзюк, херсонська громадська активістка і працівниця міськради Херсона, на яку три місяці тому було скоєно напад – на виході з будинку її облили кислотою.
Після цього Гандзюк, отримала опіки 35% тіла, перенесла більше 10 операцій і провела весь цей час у лікарняних стінах.
Дивіться також
НВ нагадує про те, проти чого багато років виступала молода жінка, яка до 33 років стала одним з найбільш помітних громадських діячів півдня України.
Громадська активність
Катерина Гандзюк була громадською активісткою багато років: ще під час навчання в Херсонському державному університеті вона брала участь у Помаранчевій революції, а в ході Революції гідності була однією з найбільш помітних учасниць Евромайдана в Херсоні.
Кілька років вона була активним представником партії Батьківщина – очолювала її місцеву молодіжну організацію, була депутатом облради від БЮТ. Однак у 2015 році Гандзюк вийшла з цієї партії – на знак солідарності з мером Херсона Володимиром Миколаєнко, якого виключили з “Батьківщини”.
Дивіться також
Розслідувальна журналістика
Разом з херсонським журналістом Сергієм Нікітенко (на нього також було скоєно напад у червні 2018 року) Гандзюк була співзасновником Агентства громадянської журналістики Міст і сайту most.ks.ua. З 2012 року портал став одним з ключових херсонських інтернет-ЗМІ, зосередившись на місцевій політиці, зокрема темах моніторингу держзакупівель і витрати держкоштів, а також антикорупційних розслідуваннях.
Боротьба з сепаратистськими рухами в Херсоні
В останні роки Гандзюк зосередила зусилля на протидію проросійським руху в Херсоні. Починаючи з 2014 року і перших місяців конфлікту на сході України, вона протистояла інспірованим Росією спроб поширити активність сепаратистів на Херсонську область.
У липні 2018 року Гандзюк оприлюднила документи, що свідчать про те, що представники проросійських сил незаконно надають платні адміністративні послуги в місті, видають довідки з гербовими печатками.
“І так, це саме ті люди, які “движевали” в 2014 році за Росію, збирали мітинги, озброювали титушню, вербували бійців терористичні загони в Донецьку і Луганську області, їздили в Сирію, звали Путіна – ось це все робили, що роблять “теплі лампові сепары”. Всі ці типу божевільні “рускомирцы” і “кобовцы” – мусорская і сбушна агентура ще з домайданних часів”, – писала про цей випадок Гандзюк у своєму Facebook.
Крім того, Гандзюк входила в волонтерську групу Itchy Trigger Finger Ukrainians, яка займалася розміщенням патріотичної реклами на білбордах поблизу кордону з окупованим Кримом.
Протистояння з силовими структурами регіону
Невід’ємною частиною боротьби Гандзюк проти місцевих проявів сепаратизму став її конфлікт з правоохоронними органами Херсонської області. Активістка неодноразово і жорстко звинувачувала силові структури в бездіяльності по даній проблемі, в недостатніх зусиллях з розслідування нападів на херсонських активістів, а також у корумпованості.
У 2017 році начальник управління захисту економіки департаменту Нацполиции у Херсонській області Артем Антощук судився з Гандзюк після того, як вона звинуватила його у вимаганні хабарів від чиновників міськради.
У липні 2018 року Гандзюк критикувала силовиків за бездіяльність у розслідуванні замаху на свого колегу, журналіста-розслідувача Сергія Нікітенко
“Для управління захисту економіки аксіоматично, що міська влада крадуть бюджетні гроші в кількості 30% від усього. За версією Артема [Антощука], вони розподіляються між нами пропорційно. Але ви не думайте, що Артема хвилює неподобство у вигляді передбачуваного розкрадання коштів. Артем наполегливо просить свої 3%. Артем дістав вже їх просити. Поки ці 3% йому не віддадуть, він загрожує затягать із допитів у лівих справах всіх, хто не платить данину”, – розповіла Гандзюк, яка займала посаду керуючої справами виконавчого комітету Херсонської міськради.
Антощук подав позов проти Гандзюк про захист честі і гідності, однак суд відхилив більшість його вимог і звинувачення
У липні 2018 року Гандзюк критикувала силовиків за бездіяльність у розслідуванні замаху на свого колегу, журналіста-розслідувача Сергія Нікітенко.
“32 дні знадобилося херсонським мусорам, щоб з’ясувати, що Сергій журналіст. Я не жартую. 32 (тридцять два). Тепер слідство вийшло на новий виток пошуку злочинців: шукає в фейсбуці свідків події, – саркастично писала Гандзюк у своєму Facebook. – Думаю, до 3019 році можна буде призначити винним якогось наркомана, тому що в тому, що ви там когось серйозно шукаєте, ніхто в здоровому глузді не вірить”.
А в квітні 2018 року Гандзюк оприлюднила інформацію про те, що близько 200 “журналістів” з фейковими посвідченнями отримали в обласній поліції дозволу на травматичну та газову зброю у 2014-2018 роках.
Волонтерська діяльність
Катерина Гандзюк була також відома своєю багатосторонньої волонтерської активністю. Вона активно співпрацювала з ООН – до прикладу, у 2012 році працювала в проекті Програми розвитку ООН, пов’язаної з організацією футбольного волонтерства для розвитку молоді регіону. В рамках цього проекту Гандзюк займалася розвитком спорту в сільських регіонах Херсонської області, працюючи зі школярами та шкільними вчителями фізкультури.
Крім того, з початком війни на Донбасі Гандзюк брала участь у програмах допомоги переселенцям зі сходу України. Вона працювала помічником з питань правового захисту Управління верховного комісара ООН у справах біженців в Херсонській області, а також організовувала кампанії по збору коштів для дітей переселенців.
Дивіться також
Thanks!
Our editors are notified.