Крим і іноземці. Що приваблює європейців на півострів

Спецдозволу за Є 700, обхідні шляхи і гугл-перекладач – Корреспондент з’ясував, як і навіщо їдуть в Крим іноземці.

Вперше з Кримом Шамим Акхтар, 59-річний інженер з Гронінгена, познайомився в 2011 році, пише Ольга Дорогань в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Він прилетів з рідного дощового містечка на півночі Нідерландів в сонячний Сімферополь у гості до коханої жінки.

Крим йому сподобався, він незабаром одружився і мріяв про переїзд в Україну. Однак у плани втрутилася непередбачена російська анексія. Акхтар став свідком збройного захоплення будівель Верховної ради та Ради міністрів Криму в лютому минулого року. Згадує, як посольство Королівства Нідерландів в Україні настійно рекомендувало «в терміновому порядку покинути окупований Крим, так як можлива реальна загроза життю».

Подружжя вибрали життя в Європі, а чергову поїздку на батьківщину намітили на це літо. Так склалося, що летіли порізно і обидва через Київ. Але на пункті пропуску Армянськ іноземця не пропустили. Акхтару пояснили, що йому потрібно спецдозвіл, яке оформляється у Державній міграційній службі (ДМС) України.

У візовому центрі Російської Федерації в нідерландській Гаазі, де Акхтар оформляв приватну візу в Росію, нічого про нововведення не сказали. Хоча нові правила перетину кордону з Кримом вже більше місяця як вступили в силу – постанова Кабінету Міністрів України № 367 було оприлюднено 4 червня 2015 року.

«Я відчував себе в повній розгубленості, – розповідає Акхтар. – Не розумів, що мені робити. Ніхто з українських прикордонників не знав англійську, щоб пояснити толком ситуацію. У моїй країні співробітники контрольних органів і служб зобов’язані знати мінімум три мови, крім рідної».

Фото з архіву Шамима Акхтара

Голландець Шамим Акхтар цього літа витратив величезну купу грошей і часу, щоб потрапити на батьківщину своєї дружини

Один з прикордонників все ж намагався допомогти голландцеві – для цього службовець використав перекладач Google на своєму мобільному. Він і направив гостя в Херсон за спецперепусткою.

Але там, у територіальному відділенні ДМС, Акхтар зрозумів, що про в’їзді в Крим через Україну можна забути. Серед документів потрібен нотаріальний переклад голландського паспорта українською мовою, копія свідоцтва про шлюб з перекладом і апостилем. При цьому документи повинні бути неодмінно завірені в Нідерландах. До речі, пакет усіх паперів, підготовлений в рідній країні, обійшовся б Акхтару в пристойну суму – близько € 700.

Спецдозвіл видають не відразу, а протягом п’яти робочих днів. І отримують його іноземці лише за певних умов – наявності в Криму майна або постійно проживають родичів

Спецдозвіл видають не відразу, а протягом п’яти робочих днів. І отримують його іноземці лише за певних умов – наявності в Криму майна, що постійно проживають родичів або у разі смерті близького родича, який проживав там.

Звичайно, голландець міг би уникнути всіх складнощів, спочатку вибравши шлях у Крим через Москву. Однак європейці звикли рахувати гроші, а переліт до Києва з авіакомпанією-дискаунтером Wizz Air, яка не працює з Росією, коштує втричі дешевше. Акхтар згадує, що коли Україні перельоти в Крим йому обходилися всього в € 100.

Сьогодні ж витрати на авіаквитки перевищили Є 700. Різниця колосальна, особливо якщо врахувати доступність перельотів по Європі. Коли авіаквитки з Нідерландів до Іспанії і назад коштує в межах Є 100, дорогуща поїздка в Крим здається просто абсурдом.

«Так прикро: адже я був на кордоні, і від Сімферополя мене відділяло всього 140 км, – нарікає Акхтар. – А в результаті, щоб опинитися на кримській землі, мені довелося подолати ще 4 тис. км. Щоб ви розуміли, відстань між Сімферополем і Гронінгеном і того менше – до 3 тис. км».

Паперовий бар’єр

Посилення пропускного режиму відчув на собі не тільки Акхтар. Його попутника Геннадія також не пустили в Крим. Громадянин Росії прилетів в Україну з Німеччини, орендував у Києві автомобіль і прямував до Феодосії робити коханій дівчині пропозицію руки і серця. Але машину розгорнули, і довелося вибирати шлях через Краснодар.

Нова постанова Кабміну торкнулося і неповнолітніх. Так, громадяни України, які не досягли 16-річного віку, можуть потрапити в Крим лише з батьками. Якщо дитину супроводжує хтось один – мати або батько, – при собі необхідно мати дозвіл на виїзд дитини за кордон України.

А ось для іноземців, у тому числі росіян, правила жорсткіше. При перетині кордону Криму з неповнолітнім потрібно пред’являти свідоцтво про народження, а також закордонний паспорт з даними про дитину і його фотографією. В цьому випадку згода другого з батьків на кордоні не потрібно.

Без дозволу не обійтися навіть тим, хто їде на півострів «для захисту територіальних інтересів України і звільнення Криму від окупантів» і членам міжнародних організацій. Пропуск видають, тільки якщо мета поїздки підтверджена документально.

В Міністерстві курортів і туризму Республіки Крим не бачать жодної проблеми і не побоюються, що нова постанова відіб’ється на відвідування півострова як українськими туристами, так і іноземними

У свою чергу, в Міністерстві курортів і туризму Республіки Крим не бачать жодної проблеми і не побоюються, що нова постанова відіб’ється на відвідування півострова як українськими туристами, так і іноземними. Чиновники курортного відомства впевнені, що приїжджі в будь-якому випадку знайдуть шляхи, як потрапити на кримську землю.

Свою впевненість кримські чиновники підкріплюють статистикою. Станом на 31 липня з початку року в Криму відпочили понад 2 млн осіб – на 16,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше гостей у Великій Євпаторії (29%), Великій Ялті (24%) та Великій Алушті (15%). Санаторно-курортні та готельні установи заповнені на 65%. Нагадаємо, раніше в Міністерстві туризму заявляли, що Крим розраховує прийняти в 2015 році 4,5 млн осіб.

Фото Ольги Дорогань

Кількість відпочиваючих у Криму зростає, але не дотягує до планів російських властей

Маркетолог Ірина з 23-річною донькою Оксаною віддали перевагу відпочинку в Алушті. Вони прилетіли до Криму на все літо з американського Бостона. Останній раз вони гостювали у батьківському будинку в Сімферополі більше п’яти років тому. Політичну сторону питання Ірина намагається не помічати.

«У першу чергу, ми просто приїхали додому, а будинок завжди залишиться будинком, які б прапори над ним майоріли», – говорить вона.

На запитання, що змінилося після референдуму 2014-го, Ірина відповідає: життя стала дорожче, на повноцінний відпочинок потрібно збирати цілий рік.

«Ми їздили з донькою в Алушту, винаймали однокімнатну квартиру з усіма зручностями неподалік від моря. Готували собі самі і харчувалися в місцевих кафешках. Один раз прокотилися на скутері. За тиждень витратили 35 тис. руб. [близько 17 тис. грн.]. При цьому ми не шикували і не витрачалися на сувеніри», – розповідає Ірина.

При цьому Ірина зізнається: якби в автономії не було родичів, відпочинок б вибрали в Туреччині або Єгипті.

Дружити парламентами

Але зустрічаються й іноземці, яким півострів сподобався незважаючи ні на що. Пенсіонери з Німеччини, брати Томас-Грегор Грубанн і Андреас-Микола Шмак, від поїздки в Крим в захваті. Цієї весни вони здійснили велоподорож, яке назвали Навколо Криму за 20 днів, причому Шмак їхав на уницикле – одноколісному велосипеді. Життєрадісні брати хотіли перевірити чутки про півострові.

«Зброю ми бачили тільки на параді 9 травня в Севастополі, – розповідає Грубанн (він колись він вчився у Москві, тому непогано розмовляє по-російськи). – Ніякої «російської агресії», кримчани – дуже привітний народ. Всюди нас зустрічали привітні усміхнені люди».

Німці здолали майже 800 км і тепер планують написати власний путівник по кримських містах. Єдине, про що вони шкодують, так це про те, що не познайомилися з кримським прокурором Наталією Поклонської.

«На жаль, ми не змогли випити чашку чаю з Наталею. Ця дівчина дуже популярна у нас в Німеччині, і ми мріяли познайомитися з нею, – зізнається Грубанн. – Ми купили їй букет троянд, але подарували його молодятам, яких зустріли в центрі Сімферополя».

Брати співчувають кримчанам з-за санкцій Євросоюзу і планують через деякий час знову приїхати на півострів.

А тим часом в Крим зачистили з візитами іноземні делегати. Слідом за французькими парламентаріями, наведывавшимися туди 23 липня, в республіку почали збиратися євродепутати з Німеччини та Італії. Мета – розвідати обстановку, як змінився Крим після референдуму, поспілкуватися з простими людьми, дізнатися, наскільки тут безпечно жити і працювати.

Місцева влада готуються зустрічати гостей на початку жовтня. І до кінця року розраховують прийняти ще кілька іноземних делегацій. Принаймні намір приїхати в республіку також висловили швейцарці і угорці.

Щоправда, спершу вони збираються узгодити свою поїздку з Москвою і Києвом, оскільки побоюються, що після запланованого візиту їм можуть заборонити в’їзд в Україну. Адже поїздку французьких депутатів українські власті прийняли в багнети. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін погрожував звернутися до СБУ, щоб не пускати в країну всіх десятьох депутатів національних зборів і сенату Франції, що відвідали Крим.

Що стосується зарубіжних журналістів і правозахисників, то в Києві пообіцяли з вересня спростити для них процедуру в’їзду. В Міністерстві інформаційної політики України вважають важливим дати можливість іноземним експертам відвідувати Крим, щоб об’єктивно висвітлювати ситуацію, що склалася на півострові. Поки ж отримати спеціальний дозвіл для в’їзду іноземця вкрай непросто, оскільки перелік підстав для його видачі, дуже вузький.

***

Цей матеріал опублікований в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися .