Думка: Новий закон про ОСББ може призвести до масового шахрайства

Законотворчі ініціативи влади можуть призвести до масового шахрайства на ринку ЖКГ.

Закон Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку на перевірку виявився жахливий, як атомна війна. Документ ні краплі не вирішує накопичилися у сфері ЖКГ проблеми – більш того, він тільки посилює їх.

А проблема в тому, що тематичним законодавством в Україні сьогодні займаються люди, які не мають ні найменшого поняття, як це працює на практиці. У підсумку, незважаючи на те, що в законі є навіть кілька слушних ідей, алгоритм втілення їх в життя справді божевільний.

Взяти, наприклад, ту ж передачу прибудинкової території. Згідно із законом, вона повинна передаватися співвласникам будинку безкоштовно і в установленому Кабінетом Міністрів порядку. Так покажіть мені цей порядок!

Адже ще в 2005 році [прем’єр] Юлія Тимошенко скасувала спільний міжвідомчий наказ Про порядок виділення в натурі прибудинкових територій. Хлопці, може, ви для початку відновіть цей порядок? А заодно досягнете того, щоб багатоквартирні будинки враховувалися як цілісні майнові комплекси (як у всьому світі), а не існували, як зараз, у вигляді набору розрізнених правовстановлюючих документів на окремі квартири та приміщення?

Може, ви розробите офіційний правоустнавливающий документ, в якому буде написано, який загальний метраж конкретного будинку і кожного його конкретного приміщення, а, отже, скільки голосів має кожний власник на зборах співвласників? Або автори закону передбачають, що люди з освітою у вигляді пари класів церковно-приходської школи зможуть вираховувати 75% кворуму по метражу, не маючи конкретних даних за загальним метражем будинку?

Управління багатоквартирним будинком без створення юридичної особи є маразмом і узаконеним рабством для людей, які стануть жертвами масового шахрайства на ринку ЖКГ

Я вже не кажу про те, що управління багатоквартирним будинком без створення юридичної особи взагалі є маразмом і узаконеним рабством для людей, які неодмінно стануть жертвами масового шахрайства на ринку ЖКГ.

Замість того, щоб прописати чіткі алгоритми розв’язання цих проблем, автори на полдокумента розписують, як потрібно проводити збори співвласників і як голосувати. Та яке вам діло, хто і як буде проводити збори? Співвласники зібралися сьогодні і, якщо їх більшість, вирішили якесь нагальне питання.

Я ще раз повторюю: для ефективного управління колективним майном необхідно, щоб будинок враховувався як цілісний майновий комплекс. Щоб було відомо, скільки всього голосів з даного будинку, скільки всього метрів так званої корисної площі.

Ви знаєте, яка кількість справ у судах щодо відчуження приміщень? Тому що раніше у Києві було відчужено близько 16 тис. підвалів і горищ. Вони були тупо вкрадені – оголошені комунальною власністю і, в порушення здорового глузду і всіх законів, вилучені у співвласників на користь чиновників, які передали їх, у свою чергу, бізнесменам за відкати. Окремі жителі столиці примудряються тепер за ці приміщення судитися, а деякі навіть їх відсуджують.

Тобто замість того щоб вирішити технічні проблеми, які допомогли б людям вирішити спірні питання з їх власністю, законодавці, навпаки, тільки погіршують ситуацію.

А могли б поступити як в Таллінні, в районі Коплі. При Радянському Союзі це район можна було спокійно назвати Быдлоградом – кошмарний жах! Там жили низькокваліфіковані робітники судноремонтного заводу, і ситуація в районі була просто критична.

Але місцева влада відродили цей район. Вони зайнялися інформаційно-просвітницькою роботою, змусили жителів вивчити свої майнові права, правила голосування на зборах. І тільки в обмін на демонстрацію глибоких знань з даних питань видавали різні види соціальної допомоги.

У результаті район відродився на очах. Я була там в 2008-2009 роках, і виглядав він вже просто «няшно». Іншими словами, при наявності політичної волі і грамотної інформаційної політики держави не становить жодних проблем навчити навіть самих далеких від суті питання мешканців управляти своїми будинками.

Мені шкода тих нещасних, яким орган місцевого самоврядування нібито з якогось конкурсу призначить управителя-рабовласника

А у нас роблять все навпаки – пишуть для людей нездійсненні законодавчі норми для того, щоб загнати їх у рабство. Причому цікаво, що тим мешканцям, які вже самоорганізувалися, на цей закон наплювати — на їх будинки і ОСББ він особливо не вплине. Мені шкода тих нещасних, яким орган місцевого самоврядування нібито з якогось конкурсу призначить управителя-рабовласника. Знаємо ми ці конкурси…

До речі, найбільше можуть постраждати не старі, а якраз нові будинки. Для них цей закон – це реальна катастрофа. Адже боротьба за контроль над ними – це бійня за ресурс.

По-перше, в таких будинках багато комерційних приміщень. По-друге, у них великі квартири, а там живуть платоспроможні люди, яких завжди можна «наварити» на гроші. Тому й тарифи там божевільні, а шансів вирватися з рабства забудовників та належних їм приватних Жеків практично немає.

***

Цей матеріал опубліковано в №20 журналу Корреспондент від 22 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися .