Полювання на іноземців. Медтуризм може змінити якість послуг в Україні

Медтуризм може стати гарним джерелом доходу для українських клінік — за умови, що вони докладуть до цього хоч якісь зусилля

Відправка пацієнтів за кордон давно стала хорошим бізнесом для українських медиків, пише Ганна Левченко в №26 журналу Корреспондент від 3 липня 2015 року.

За неофіційною статистикою, тільки в 2013-2014 роках за кордон для отримання медичних послуг виїхали близько 200 тис. українців. При цьому середній чек за послуги, які наші співвітчизники здобули за кордоном, склав близько € 5.000.

Вітчизняні клинки заробляють на пацієнтах близько $ 125 млн, а іноземні на українських пацієнтів — € 1 млрд

У той же час близько 50 тис. іноземців щороку відвідують українські установи охорони здоров’я і залишають у них в середньому близько $ 2.500. Таким чином, за приблизними розрахунками, вітчизняні клинки заробляють на пацієнтах близько $ 125 млн, а іноземні на українських пацієнтів — € 1 млрд.

На думку Олега Спіженко, голови Асоціації приватної медицини України, у наших медиків поки що не устоялося поняття «заробітку» як економічного критерію.

«З різних причин, в тому числі і з-за соціальної спрямованості медичних послуг, вважається, що говорити про заробіток клінік — як приватних, так і комунальних — неетично. Тим не менш залучення іноземних пацієнтів для державних і комунальних лікувальних закладів — це поки що єдиний спосіб надання платних послуг», — говорить Спіженко.

Фото Дмитра Ніконорова

Клініка Спіженка в лікуванні раку успішно конкурує із зарубіжними медичними центрами

Тим більше коли іноземці до нас самі їдуть. Адже зараз, коли гривня девальвувала, багатьом з них стало набагато дешевше лікуватися в Україні, ніж у себе вдома.

За спостереженнями лікарів, лікування та оздоровлення в нашій країні стають все більш популярними серед пацієнтів із Західної Європи, Ізраїлю, США, Великобританії. Звичними пацієнтами в клініках стають також жителі Еміратів і країн Азії. Деякі передові клініки навіть запрошують на роботу фахівців зі знанням китайської мови для спілкування з потенційними пацієнтами з Піднебесної.

Дочки-матері

Серед найбільш популярних у іноземців медичних слуг, які вони шукають в Україні, — проходження процедур ЕКО (штучне запліднення), лікування стовбуровими клітинами, стоматологічні послуги, а також послуги кардіологічних та онкологічних клінік.

Популярність процедур ЕКО в Україні пояснюється тим, що у нас штучне запліднення дешевше, а існуюча нормативна база набагато ліберальніше

Популярність процедур ЕКО в Україні пояснюється тим, що у нас штучне запліднення дешевше, а існуюча нормативна база набагато ліберальніше, ніж у більшості європейських країн. Зокрема, в Україні дозволена донація яйцеклітин, при якій для зачаття використовується яйцеклітина донора, оплодотворяемая спермою чоловіка, а також сурогатне материнство.

Для порівняння: в Європі донація яйцеклітин дозволена тільки в Чехії, Іспанії та Греції, тому європейці охоче приїжджають на ЕКО в Україну.

Крім того, в нашій країні дозволено сурогатне материнство, на яке практично немає обмежень, зокрема вікових, що, до речі, категорично не вітається міжнародною медичною громадськістю.

Правда, на думку Валерія Зукіна, директора клініки Надія, така ліберальність іноді йде на шкоду якості.

«В Україні клініка може мати ліцензію на акушерство і гінекологія, окремою ж ліцензії на проведення ЕКО не потрібно. В результаті ЕКО починають займатися дуже багато, іноді забуваючи про якість і невиправдано знижуючи ціни», — пояснює він.

За словами Зукіна, якщо в європейській клініці цикл ЕКЗ може коштувати близько € 3.500, то в Україні можна знайти пропозиції по 22.000 грн (близько € 1.000).

Фото Таїсії Стеценко

Валерій Зукін вважає, що надзвичайно ліберальне законодавство шкодить якості медичних послуг в Україні

«У результаті, якщо до нас їдуть, то тільки тому, що у нас дешево, або тому, що можна все. Або, якщо можна, то за гроші все одно зроблять», — говорить фахівець.

Справи сердечні

Павло Олтаржевський, голова міжнародного департаменту київського Інституту серця, активно приймає пацієнтів з-за кордону, зазначає, що в 2014-му клініка прийняла понад 150 іноземців. У поточному ж році В ній з’являються в середньому по десять медичних туристів в місяць. При цьому Інститут серця, державний лікувальний заклад, щоб залучати іноземців, співпрацює з приватною клінікою Альфа Медика, яка розташована на території інституту та надає пацієнтам послуги з розміщення (забезпечує комфортними палатами) та реабілітації.

«Як правило, комерційну діяльність в рамках існуючого українського законодавства державні клініки можуть вести опосередковано через ассистинговые компанії – як українські, так і іноземні з офісами в Україні. Співпраця госмедучреждения з зарубіжної ассистинговой компанією аналогічно роботі з місцевими страховими компаніями», — розповідає Олтаржевський.

Інститут серця, до речі, стала першою в Україні клінікою, . Вона вважається найбільш об’єктивної і престижною серед чотирьох загальновизнаних систем акредитації – Trent Accreditation Scheme, ACHSI, CCHSA і JCI.

Фото Дмитра Ніконорова

Павло Олтаржевський розповів, що державний Інститут серця співпрацює з приватною клінікою, щоб залучати іноземців

JCI, в якій в даний час надає більше 20.000 медичних установ у 40 країнах світу, дозволяє залучати пацієнтів, що мають медичну страховку в США. Для американських страховиків така співпраця дуже вигідно, адже вартість послуг українкою клініки непорівнянна з вартістю послуг американської. Але, щоб отримати акредитацію, клініка повинна пройти серйозну перевірку, триває до трьох років, і заплатити близько $ 100.000.

«У випадку з нашим Інститутом серця ми вирішили пройти дану акредитацію в першу чергу для підвищення стандартів лікування, обслуговування і адміністрування, управління ризиками у клініці», — говорить Олтаржевський.

Кількість іноземних пацієнтів Інституту серця збільшується на 30% в рік, а після отримання акредитації клініка розраховує залучити їх на 50% більше

За його словами, кількість іноземних пацієнтів Інституту серця збільшується на 30% в рік, а після отримання акредитації клініка розраховує залучити їх на 50% більше.

У той же час далеко не всі клініки, зацікавлені в іноземних туристах, готові нести витрати на міжнародну акредитацію. Максимум, що вони мають, — сертифікат ISO, який, втім, відповідає початковим етапам акредитації у системі JCI і дозволяє продовжити рухатися по шляху до міжнародної акредитації.

Правда, у зв’язку з загальною економічною ситуацією і військовими діями в країні процес цей може істотно затягнутися.

Допомога понад

У країнах, що лідирують на ринку в’їзного медтурізма, і медицина, і туризм мають державну підтримку. Наприклад, в Ізраїлі в галузь вже кілька десятиліть вкладаються держкошти і гроші інвесторів. Підтримкою держави користуються і турецькі клініки. Наприклад, іноземний пацієнт отримує знижку до 40% на переліт авіакомпанією Турецькі авіалінії, а залученням медтуристов займається спеціальне агентство, яким виділяють кошти на промоушен та рекламу та виплачують хороші бонуси за кожного залученого пацієнта.

Розвивати медичний туризм, схоже, готовий і український міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі (тепер вже екс-міністр – ред.).

«В’їзний медичний туризм для української приватної і державної медицини є законним і додатковим надходженням позабюджетних», — озвучила позицію глави відомства перший заступник Олександра Павленко.

На її думку, розвитку в’їзного медичного туризму сприятимуть механізми державно-приватного партнерства, що Моз має намір розвивати, подаючи відповідні законопроекти. При цьому перший заступник міністра не бачить конкуренції між державними та приватними клініками на цьому ринку.

«Конкуренція — це суперництво клінік при дотриманні ряду умов, серед яких, зокрема, економічна свобода, велика кількість самостійних і рівноправних клінік, можливість отримання і привласнення прибутку як головного результату діяльності. У нас таких умов не те щоб немає на практиці, але вони навіть не прописані в нормативній базі. До цього ми йдемо сьогодні, зберігаючи соціальну орієнтацію конкуренції», — зазначає Павленко.

Втім, практика показує, що бюджетним клінікам нецікава боротьба за іноземного пацієнта в принципі.

«Я звертався до керівників різних державних клінік в різних областях і питав, було б їм цікаво займатися медичним туризмом і приймати пацієнтів нехай не з далекого, але хоча б з ближнього зарубіжжя, країн СНД. Вони чесно казали, що їм це нецікаво», — розповідає Олексій Берковець, головний редактор журналу Медичний туризм.

Головлікарів держклінік лякає необхідність навчати персонал іноземної мови, вести лікування та обстеження у відповідності з міжнародними протоколами, навести порядок і зробити ремонт в палатах

За його словами, головлікарів лякає необхідність навчати персонал іноземної мови, вести лікування та обстеження у відповідності з міжнародними протоколами, навести порядок і зробити ремонт в палатах.

«Головлікарів влаштовує все як є. Будь-який більш-менш значущий доктор в лікарні отримує бонуси від фармкомпаній, і якщо в лікарню потрапляє платоспроможний пацієнт, він перенаправляє його на лікування за кордон — в Ізраїль чи Німеччину, – і отримує бонус від клініки-партнера», — говорить Берковець.

У свою чергу Олтаржевський відзначає ще й відсутність в державних клініках розуміння сервісу в немедичною сфері. Мова йде про комфорт перебування в медустанові, транспортних послугах, спілкуванні з медичним персоналом і інших моментах.

«Найчастіше саме рівень послуг немедичного характеру визначає різницю між державним медичним закладом і приватним. Іноземні пацієнти хочуть бачити рівень чотирьох-п’ятизіркових готелів під час госпіталізації, що не можуть надати більшість українських клінік, що пропонують стаціонарне лікування», — зазначає Олтаржевський.

Як заробити мільярд

У будь-якому випадку, за словами Спіженко, можливість приймати іноземних медтуристов підштовхує клініки і держава у проведення калькуляції, щоб зрозуміти, скільки насправді коштує медична послуга і скільки грошей вони втрачають.

Для багатьох європейських, азійських країн і навіть для США медичний туризм стоїть на одному рівні, а іноді навіть вище за пріоритетом для держави, ніж звичайний туризм. Потрібно усвідомити, що українські пацієнти інвестують в інші країни € 1 млрд

Олег Спіженко, голова Асоціації приватної медицини України

«Ми знаємо, що для багатьох європейських, азійських країн і навіть для США медичний туризм стоїть на одному рівні, а іноді навіть вище за пріоритетом для держави, ніж звичайний туризм. Потрібно усвідомити, що українські пацієнти інвестують в інші країни € 1 млрд. адже ці гроші могли б піти в українські клініки незалежно від форми їх власності», — вважає Спіженко.

Що стосується зарубіжних пацієнтів, то, з точки зору Зукіна, попитом серед них могли б користуватися напрямки, які в Європі не покриваються державою і медичною страховкою, але посильні для самостійної оплати пацієнтами.

«До нас вже їдуть на очну хірургію, круту стоматологію, кардіохірургію. Для того щоб цей потік був потужним і системним, потрібні нормальні госпіталі, грамотні лікарі зі знанням іноземних мов, міжнародні сертифікації клінік, грамотний маркетинг, служба супроводу, виходи на великі страхові компанії», — підсумовує експерт.

***

Цей матеріал опубліковано в №26 журналу Корреспондент від 3 липня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися .