Петриківка та індустрія. Чим Дніпропетровщина приваблива для туристів

Дніпропетровська область традиційно приваблює туристів петриківським розписом і робить ставку на промисловий туризм.

Ступінь туристичної привабливості регіону в Україні сьогодні вимірюється шкалою інтересу столичних жителів: куди їдуть відпочивати кияни, той і перший у рейтингу, пише Любов Чигир в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. На такий рівень Дніпропетровщина туристична не претендує. Тим не менш область з точки зору рекреаційної та пізнавальної цілком самодостатня. Місцевим жителям є чим зайнятися, де відпочити і на що подивитися. Та й іноземці не обходять регіон стороною, адже Дніпропетровщина давно співпрацює з культурними програмами ЮНЕСКО.

Петриківський розпис

В 2013 році в Список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО потрапила петриківський розпис. Тепер у Дніпропетровську область їдуть не тільки закордонні туристи, але і дипломати. Приїжджає багато шкільних екскурсій. Гості відвідують центр народного мистецтва ” Петриківка — по суті, відкрито майстерню, музей етнографії, приватні виставки, – вчаться азам розпису.

Голова Петриківського районної ради Наталія Коваленко на запитання, що змінилося в житті селища за два роки, відповідає: «Ніхто і не чекав, що з Петриківки вийдуть Нью-Васюки. Але фактор популярності важливий для будь-якого мистецтва. Тепер наших майстрів частіше запрошують на виставки — всеукраїнські та міжнародні. Популярнішими продукція художників. У всіх, хто залучений у процес творчості, і навіть у дітей, є відчуття місії, а це іноді важливіше матеріального добробуту».

5 вересня 2015 року в Петриківці проходитиме традиційний фестиваль Дивосвіт. Очікується багато гостей. Правда, розмістити багатьох з них з ночівлею ніде

5 вересня 2015 року в Петриківці проходитиме традиційний фестиваль Дивосвіт. Очікується багато гостей. Правда, розмістити багатьох з них з ночівлею ніде – а так би фестиваль зробили дводенним.

«Наші садиби не можуть прийняти на нічліг великої кількості людей. Стоїть питання підтримки зеленого туризму — господарям садиб потрібні інвестиції для доведення своїх будинків до гостьового рівня», – каже Коваленко.

До речі, екскурсію в Петриківку часто поєднують з відвідуванням козацького хутора Галушківка – етнографічного комплексу, которыйсостоит з трьох козацьких хат XIX століття. У першій розташований етнографічний музей, у другій можна переночувати. Третя служить майстерні, де вчать петриківського розпису та гончарного мистецтва. Але найцікавіше на хуторі — козацькі забави, коні і куліш з багаття.

А поки Петриківка пожинає плоди визнання, в черзі на розгляд комісією ЮНЕСКО — козацькі пісні. В минулому році був оголошений проект по збереженню нематеріальної культурної спадщини Козацькі пісні Дніпропетровщини. Студенти консерваторії розшукали народні ансамблі, які співають пісні предків, провели фольклорні експедиції, створили свої колективи, і тепер досьє на включення унікальних пісень чекає розгляду комісією ЮНЕСКО в 2016-м.

Промисловий туризм

У Кривому Розі з 2013 року працює Інститут розвитку міста — структура, яка займається оформленням у реальні міські проекти різних ініціатив. У полі зору інституту — брендинг Кривого Рогу. Зараз місто найбільшою в Європі протяжності приміряє до себе слоган Місто довжиною в життя.

За два роки Кривий Ріг став першим в Україні містом з єдиної туристичної концепцією — промисловий туризм

За два роки Кривий Ріг став першим в Україні містом з єдиної туристичної концепцією — промисловий туризм.

Про те, що марсіанські пейзажі місцевих кар’єрів стоять захоплення, знали всі. І що екокатастрофи начебто 80-метрового провалу на 16 га території шахти Орджонікідзе можна показувати людям як наочний урок втручання людини в природу – теж. Але тільки після того, як розрізнені об’єкти і явища «вляглися» в міську програму, стала реальною можливість відвідати з екскурсією кар’єр Південного Гзк, музей підприємства Арселорміттал Кривий Ріг, Саксаганський дериваційний тунель, спуститися в шахту навчально-курсового комбінату Криворізького залізорудного комбінату. Ця екскурсія проходила всі необхідні узгодження півроку.

«За два роки було проведено 1.097 екскурсій за участю 20.413 екскурсантів. Самої «топової», безумовно, є спуск в шахту, бо мало що може затьмарити враження від перебування в підземному царстві темряви», – розповідає Андрій Нагорний, директор Інституту розвитку міста.

Є, за його словами, і особливі пропозиції. Наприклад, екскурсія Нічний Кривий Ріг, коли туристи у вечірній час піднімаються на Бурщицкий відвал і споглядають красу нічного міста у вогнях. Видно все – і домни Арселорміттал, і мчаться по дорогах машини, і безліч вогників кар’єру Пгзк, і міст Белелюбського через річку Інгулець, та майже весь Центрально-Міський район.

Серед туристів, які зазнали на собі промисловий туризм і унікальний спуск на 1,53 тис. м діючої шахти – швейцарці та американці. Екскурсії в Кривий Ріг популярні також серед дніпропетровців, а з часом, сподіваються в місті, знайдуть своє місце в списку столичних туркомпаній.

Місця сили

На території Дніпропетровської області перебувало п’ять з восьми паланок (великих поселень) Запорізької Січі. Місця козацької слави можна побачити і в області, і в самому місті, де в XVIII столітті було три фортеці. Одна з найбільш давніх і могутніх (на місці нинішнього селища Шевченко на березі Самари в Дніпропетровську) — Богородицька. У 1711 році згідно з Прутським мирним договором з Туреччиною вона була зруйнована. І хоча фортеця потім ще служила справі захисту Лівобережжя, з часом від неї мало що залишилося.

«Зараз це місце гідно того, щоб стати музеєм під відкритим небом, щоб молодь, туристи, які могли бачити не просто пейзаж із залишками валів. Богородицька фортеця гідна стати інтерактивним історичним парком. Ми чекаємо рішення сесії обласної ради, на якій заплановано розгляд долі цього сакрального місця. Потрібні інвестиції», – говорить Владислав Лукін, активіст козацького руху та Фонду ім. Івана Сірка.

Місця козацької слави покладені в маршрути, які часто важко візуалізувати: розповісти є про що, а от показати складніше

Місця козацької слави покладені в маршрути, які часто важко візуалізувати: розповісти є про що, а от показати складніше. Фортеці, побудовані із землі та дерева, зберегли тільки обриси.

Але є в області «місця сили», які приваблюють багатьох небайдужих. На горі біля села Капуливка Нікопольського району покоїться прах великого козацького отамана і характерника Івана Сірка. Щорічно 1 серпня біля могили Сірка проходить фестиваль його пам’яті, що збирає тисячі шанувальників і туристів.

Місто на будь-який смак

За не завжди привабливим фасадом робочого обласного центру ховається історичний, культурний і театральний Дніпропетровськ: будинок Блаватської, будинок-музей Дмитра Яворницького, музей історії, який є центром цікавих акцій і виставок.

Туристично-інформаційного центру в місті немає. Його роль поки виконують громадські діячі

Туристично-інформаційного центру в місті немає. Його роль поки виконують громадські діячі.

Наталія Калініченко, керівник проектів туристичного центру Риба Андрій розповіла Кореспонденту, що центр видав туристичні карти Дніпропетровська українською та англійською мовами. Підтримали акцію облрада і компанія Інтерпайп. А взагалі молодіжний центр самостійно створив більше десятка екскурсій — у аерокосмічний центр, Музей голокосту, на підприємства міста, за лаштунки театру, сплави на байдарках та інші.

«Академічні» маршрути у форматі клубного туризму розробив краєзнавець Антон Мухін.

«Важко порахувати, скільки тим стало основою для екскурсій. Крім основних — Катеринослав англійський, німецький, єврейський, козацький – у нас дуже багато «камерних» маршрутів, які дозволяють відкривати місто з нової сторони», – говорить ентузіаст.

Пам’яткою Дніпропетровська стала Менора – один з найбільших єврейських центрів у світі. Тут розташований Музей голокосту, зали урочистостей Menorah Ballroom та Menorah Grand Hall, готель високого класу Menorah Hotel.

***

Цей матеріал опублікований в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися .