Після утворення в 1922 році Радянського Союзу нове держава надовго виявилося викреслено зі світового олімпійського руху. Незважаючи на досягнення атлетів СРСР, всі довоєнні спроби брати участь в олімпіадах закінчувалися невдачею. Перелом стався після 1950 року, коли Міжнародний олімпійський комітет (МОК), зацікавившись успіхами радянських спортсменів, запропонував Москві створити олімпійську збірну для поїздки в Гельсінкі.
Чому СРСР не посилав своїх спортсменів до Олімпіади 1952 року
Олімпійські ігри 1948 р., Лондон. /Фото: olympichistory.info
Після зміни суспільного ладу, Радянський Союз не поспішав брати участь у змаганнях світового масштабу з кількох причин. По-перше, між молодою соціалістичною державою і капіталістичними країнами були присутні політичні розбіжності, які заважали позитивним відносин, у тому числі й в області спорту.
По-друге, Олімпійські ігри 1936 року проводилися в країні потенційного ворога – фашистської Німеччини, яка буквально через півмісяця після закінчення Олімпіади стала призвідницею нової світової війни.
По-третє, після 1945 року СРСР відновлювався з руїн піднімав економіку, тому підготовка спортсменів для міжнародних змагань пішла в цей період на другий план.
Крім того, розвиток довоєнного спорту базувалося на гаслі «Будь готовий до праці і оборони», що означало одне: країні потрібні фізично підготовлені захисники батьківщини, а не олімпійські досягнення окремих спортсменів. Тому після Великої Вітчизняної війни необхідно було переглянути підготовку за деякими видами спорту, так як колишні методики тренувань просто застаріли.
У 1948 році радянська делегація в якості спостерігачів відвідала Олімпіаду XIV в Англії, щоб вивчити особливості тактики команд і специфіку індивідуальної техніки спортсменів; а також дізнатися про рівень підготовки та організації олімпійських ігор.
Як утворився олімпійський комітет СРСР
Ніна Аполлонова Пономарьова – метальниця диска, «залізна леді» Радянського Союзу. /Фото: moiarussia.ru
Втім, незважаючи на державні труднощі, спортсмени Союзу вже в 1946 р. мали світове визнання в таких видах спорту, як важка атлетика (штанга), футбол, баскетбол. Через рік у міжнародній федерації значилися радянські плавці, шахісти, легкоатлети, борці і ковзанярі. Через два – волейболісти з лижниками.
Атлети СРСР брали участь і перемагали в багатьох світових та європейських змаганнях. Ігнорувати успіхи соціалістичної держави на спортивному поприщі стало неможливо, і в 1950 році МОК відправив до Москви запрошення на гельсінкську Олімпіаду. На установчих зборах, що відбулися в столиці наприкінці квітня 1951 року, було створено Олімпійський комітет СРСР. Через два тижні, в травні, країна стала членом МОК зі своїм представником – Костянтином Олександровичем Андриановым, який очолював союзний Олімпійський комітет.
Дебют радянських спортсменів в Гельсінкі. В яких видах спорту радянські спортсмени показували кращі результати
Віктор Чукарін – радянський гімнаст, заслужений майстер спорту СРСР (1951). /Фото: cs8.ru
Відкриття XV Олімпійських ігор відбулося 19 липня 1952 року в Фінляндії. Спортсмени країни, яка вперше стала учасницею Олімпіади, за підсумками змагань опинилися на другому загальнокомандному місці, поступившись лише команді з США.
Збірна Радянського Союзу, що складалася з 295 осіб (40 жінок і 255 чоловіків), які в сукупності отримала 71 медаль: 19 бронзових за третє місце, 30 срібних – за друге і 22 золотих – за перше. За видами спорту, золоті нагороди розподілилися наступним чином: спортивна гімнастика – 9 медалей (з них 3 завоював Віктор Чукарін), боротьба – 6, важка атлетика – 3, стрілянина – 1, академічне веслування – 1.
Вид спорту «легка атлетика» приніс дві золоті медалі – одна з них дісталася Ніні Пономарьової-Ромашкової, що встановила на другий день змагань рекорд з метання диска із результатом 51,42 метра. Другу золоту нагороду вручили Галині Зыбиной, яка показала світовий рекорд у штовханні ядра.
За кількістю срібних нагород так само лідирувала спортивна гімнастика – медалями нагородили одну команду і 6 осіб, серед яких Марія Гороховська стала володаркою 4 медалей. Легкоатлети, які посіли другі місця, отримали 8 срібних медалей, і 7 бронзових – за третє місце.
Тренувалися спортсмени в Союзі, приїжджаючи у Фінляндії тільки на час участі в змаганнях. Проживали цей період в олімпійській – «соціалістичної» – селі, побудованої на прохання СРСР, щоб відокремитися від представників капіталістичної боку.
Як проходили Олімпійські ігри в Москві і чому багато західні країни не брали в них участь
XXII літні Олімпійські ігри проходили в Москві з 19 липня по 3 серпня 1980 року. /Фото: cdn23.img.ria.ru
Дев’ятнадцятого липня 1980 р. в Москві відбулося відкриття XXII літніх Олімпійських ігор. Перший раз змагання проходили на території соціалістичного табору, а тому організації приділялася особлива увага, щоб уникнути критики і негативного порівняння. Старання не були марними: олімпійський свято пройшло в теплій дружній атмосфері і з великою кількістю нових досягнень. Так, за 16 днів спортивних змагань учасники встановили 36 світових, 39 європейських і 74 олімпійських рекорди.
Крім високого спортивного та організаційного рівня змагань, фахівці відзначили і відсутність споживання допінгу – ні один тест на нього, з 9 292 аналізів, не виявив у спортсменів заборонених МОК стимулюючих препаратів. За словами принца де Мерода, який очолював медичну комісію: «Олімпіаду в Москві можна вважати самою чистою за всю історію олімпійських ігор».
Спортивне свято не зіпсував навіть бойкот ряду капіталістичних країн, які ігнорували московську олімпіаду: за однією версією, через переслідування у СРСР інакомислячих, за іншою – через введення військ в Афганістан. Призвідниками бойкоту стали представники США, Канади і Великобританії. У загальній же складності, до Москви відмовилися їхати олімпійські комітети понад 60 держав. Серед них: Південна Корея, Туреччина, США, Японія, Канада, ФРН і ін.
Однак, незважаючи на бойкот своєї країни, багато приїжджали спортсмени приватним порядком і виступали під прапором МОК. Таким чином, крім офіційних учасників з 81 держави, до Москви прибули команди: з Італії, Австралії, Швейцарії, Ірландії і т. д. Під своїм національним прапором виступали тільки спортсмени Західної Європи з Швеції, Австрії, Греції, Мальти та Фінляндії.
Люди ж, які стали олімпійськими чемпіонами, відкривають собі всі можливі дороги в житті. Не багато знають, але ведуча програми “Слабка Ланка” Марія Кисельова теж свого часу брала золото на Олімпіаді.
Thanks!
Our editors are notified.