Співвласник мережі Good Wine: ми зробили «Ikea» у вині

Генеральний директор мережі магазинів Good Wine, бізнесмен Володимир Шаповалов розповів «Фактам» про те, що надихає його команду, як 2015 вплинув на бізнес і про те, чому український ринок ще не готовий до вузької спеціалізації.

Володимир Шаповалов спільно з партнером Дмитром Кримським у 2006 році заснував компанію «Бюро вин», яка займалася імпортом та дистрибуцією вина і міцних алкогольних напоїв. Через рік компанія відкрила перший магазин «Good Wine» у Києві, в який вина та інші міцні напої поставлялися зі всього світу безпосередньо від виробників. Кілька років тому в магазині, крім алкоголю, з’явилися натуральні та здорові продукти.

Далі – тези з розмови з відомим бізнесменом

Як почати бізнес

Все спирається на внутрішню віру, якщо вона є, то треба нікого не слухати і робити незалежно від того, вийде чи ні. Всі поразки і успіхи – це тільки наші оцінки. Будь-які невдачі – це черговий поворот, тільки початок руху.

У мене немає рецепту, як зробити стартап без кредиту, але стратегічно я вважаю, що це не дуже добре.

«Поки не відчуєш що таке невдача – не зрозумієш»

Якщо говорити про бізнес, то глобальних невдач у мене не було. Це моє друге діло: як у першому у мене з партнерами було все успішно, так і в цьому. А ось всередині бізнесу – так, звичайно, були і це абсолютно нормально. Якщо не відчуєш що таке невдача, не зможеш зрозуміти якісь речі.

Говорячи про роботу з «правильними людьми», ми говоримо про тих, з ким нам працювати взаємно комфортно. Я десь читав приклад про камені в кладці – немає неправильних каменів, вони усі такі, якими є. Просто потрібно шукати своє місце в стіні. Було таке, що у мене не лежала душа до людини, але я себе умовляв про співпрацю з ним через його професійних якостей. Як правило, це не закінчувалося успіхом.

Досвід підтвердив, що бажання з кимось робити спільну справу – первинно.

Ніша

Коли ми починали торгувати джинсами під час навчання, ми стали помітними, тому що наші товари відрізнялися якістю. Вже тоді формувалося якесь поняття «ніші», але воно не було первинним, маркетинг не йшов попереду. Ми не розробляли стратегію, не думали, як будемо виділятися на тлі інших, що для цього потрібно зробити. Просто так вийшло. Вже постфактум прийшло розуміння, що це працює.

«Самостійних ідей в чистому вигляді не існує»

Ми починали працювати в пострадянському просторі. Ясна річ, що нам було цікаво, як працює ринок в капіталістичному світі. Коли думаєш про створення та розвитку, хочеш-не хочеш, а вбираєш чужий досвід.

Мені здається, повністю самостійних ідей в чистому вигляді не існує, тому що ми не живемо у вакуумі – дивимося, що відбувається навколо, а ідеї, насправді – в самому повітрі.

«Ikea» у вині

Good Wine теж копіюють в тій чи іншій мірі.

Вина до нас продавалися і в супермаркетах, і в магазинах. Вони були досить дорогі, а були представлені в основному лише базові сорти. А ми зробили щось на кшталт «Ikea» у вині.

У нас якісний spirit – ми просто зробили місце, де представили досить широкий вибір вин з різних країн за справедливими цінами від виробника. Для нас було важливо, щоб ціна була на рівні тієї, з якою вино представлено на батьківщині. Плюс-мінус нам це вдається. Це, на мій погляд, і було новаторством на ринку.

Коли ми починали, виробників не доводилося переконувати в тому, щоб вони продавали свої вина в Україні.

Якщо вони готові працювати – купуй. З нами ніхто не хотів працювати з відстрочкою, тому ми не купували по передоплаті на початку. А якщо приходить покупець і платить тобі гроші – які тут ризики?

«Хочу, щоб співробітники самі ставили собі мети»

Я не ставлю цілей співробітникам – я хотів би, щоб вони самі собі ставили. Мені важливо, щоб вони отримували задоволення від роботи, щоб вони горіли своєю справою, були ініціативні. Я хочу, щоб у людей, які відповідають за бізнес на різному рівні, була підприємницька жилка і щоб у них був результат.

У нас немає плинності кадрів. Охочих потрапити на роботу більше, ніж вакансій.

«Хочемо сприяти експорту українських продуктів за кордон»

Сегмент невеликих фермерів повільно, але впевнено розвивається. Якщо кілька років тому було катастрофічно важко когось знайти, то сьогодні фермерів з’являється все більше. Але все ще не так багато, щоб ми могли закрити всі бажані сегменти.

Нас дуже надихають продукти та їх місцеві виробники.

Ми отримуємо задоволення від того, що частка якісних українських продуктів у нашому портфелі зростає.

Ми цим пишаємося і це приносить моральне задоволення. Хотілося б сприяти їх експорту за кордон.

Яким чином? Ми можемо допомагати фермерам, в яких віримо і відчуваємо, що їх продукт буде затребуваний. Ми можемо допомагати виходити їм на європейський ринок. Врешті-решт, ми можемо інвестувати в це гроші, або самі займатися виробництвом продуктів сільського господарства.

Що стосується вина – у нас невеликий перелік українських виробників у зв’язку з анексією Криму. Якщо мені не зраджує пам’ять, у нас залишився тільки один. Мені важко говорити про те, як ведуть себе українські виробники, судячи з роботи тільки з одним з них.

«Як ми можемо вам допомогти?»

З-за ситуації в Україні за останні півтора року переважна більшість наших партнерів частіше стали задавати питання «Як ми можемо вам допомогти?». Всього декілька виробників (з двох-трьох сотень) посилили умови оплати.

Допомагали в основному тим, що спрощували фінансові умови. Якщо у нас не виходило вчасно сплатити, вони лояльно до цього ставилися, давали додаткові знижки.

«Ми не йдемо на компроміси з незаконністю

У нас був магазин у Донецьку, але ми його закрили. В першу чергу через бажання колективу, який там працював. Співробітникам ми запропонували перевестися в Київ, і практично всі скористалися цією можливістю. Для нас це соціальна відповідальність і ми просто не могли вчинити по-іншому.

У місті було неспокійно. Ти, так би мовити, инициируешь те, що працівник виїжджає з дому на роботу і назад – а це відповідальність. Крім того, вести там бізнес ставало все складніше, а ми не йдемо на компроміси з незаконністю. Ми досить довго підтримували там магазин, щоб не сприяти паніці.

В той же час ні тиску, ні якихось пропозицій, магазину не було. У всякому разі, я про це не знаю.

Зміни в 2015 році, які вплинули на бізнес

Якщо говорити про бюрократичної частині, не пов’язаної з податками – у нашому випадку гірше не стало, деякі речі навіть покращилися. Спростилися певні процедури, пов’язані з сертифікацією з експортом.

Якщо ж йдеться про податки, то в нашому випадку, оскільки ми імпортери – платимо додаткові 10% на весь імпорт (це суттєво), і 5% акцизного збору з роздрібних продажів алкоголю – це теж суттєво. Податкове навантаження в нашому випадку все ж збільшилася.

Статус

Можливо, люди вважають, що купувати в нас продукти – це статусно. Хоча я більше чую якраз про зворотне – що люди саме з цієї причини до нас не приходять. Якісь речі їх можуть напружувати, а публічні люди не хочуть «світитися».

«У нас немає конкурентів з філософської точки зору»

Напевно, у нас є конкуренти – ті, хто вважає конкурентами нас. Якщо вони так думають, то волею-неволею самі нас такими роблять. А так, за великим рахунком, як мінімум, з філософської точки зору, у нас конкурентів немає.

Коли ми тільки прийшли на ринок, в основному все продавалося через посередників і компанії-імпортери, які через свої мережі збували продукт там, де все було переоцінене. Як наслідок, відсоток людей, який споживав дорогі вина, був невеликий. Ринок змінився, зараз імпортні вина купує значно більше людей.

Майбутнє Good Wine

Якщо говорити про бізнес-складової, то я не хотів би говорити, яким я бачу магазин через багато років, моє бачення буде трансформуватися у міру того, як ми будемо туди рухатися.

Якщо говорити про соціальну складову, то я бачу, щоб у нас мінімальна зарплата як мінімум конкурувала з Європою, щоб у нашого рядового співробітника були вирішені всі соціальні питання: житло, навчання дітей. Щоб він міг подорожувати, жив, а не виживав, і отримував задоволення від життя.

«Ринок ще не готовий до вузької спеціалізації»

Якщо зараз відкрити великий спеціалізований магазин, наприклад сиру, – то я не дуже вірю, що це буде успішним. Мені здається, ринок ще не настільки наситився якісним супермаркетом, щоб йти ще глибше. Ринок ще не готовий до вузької спеціалізації, якщо говорити про продукти харчування.

Не знаю, чи буде він взагалі до неї готовий. Тому що в Європі – в Італії наприклад, маленькі магазинчики переживають кризу, тому що супермаркети навчилися з ними конкурувати. Вони за більш доступними цінами дають якісні продукти. Тому я не певен, що ринок буде рухатися туди. Може супермаркети навчаться якісно закривати всі ці ніші.

«Компанії не повинні задовольняти всі потреби клієнтів»

Немає компаній, які будуть задовольняти всі потреби. Взяти, приміром, Apple – вона не збирається задовольняти всі потреби, вона вибирає якийсь сегмент, який їй цікавий. От не виробляє вона телевізорів – купуйте їх в іншому місці.

Що потрібно людині, щоб бути щасливою? Немає рецепта. Комусь треба дати вудку, комусь потрібно стрибати з парашутом, комусь-піти в монастир, це індивідуально.

Аліна Швидко