Оригінал одного з графіті на вулиці Грушевського, які були знищені в 2017 році
21 листопада біля Будинку профспілок на Майдані Незалежності в Києві сталися сутички між поліцією та активістами, які протестують проти відкриття у приміщенні ресторану швидкого харчування.
Кілька учасників протистояння були затримані, але незабаром відпустили поліцією. Це вже не перший випадок громадських протестів із-за спроб відкрити кафе і ресторани в Будинку профспілок.
НВ розповідає про подробиці інциденту і нагадує про інші скандали останніх років, що спалахнули навколо символів Революції гідності і місць загибелі людей під час подій зими 2013-2014 років.
Ресторани і кафе в Будинку профспілок
У день п’ятої річниці початку Революції гідності, 21 листопада 2018 року, в Будинку профспілок на головній площі Києва відкрили ресторан швидкого харчування KFC (Kentucky Fried Chicken) – мережа спеціалізується на стравах з смаженої курятини.
Фаст-фуд відкрився на першому поверсі оновленої будівлі, яке істотно постраждало через пожежу в лютому 2014 року. Тоді в Будинку профспілок розміщувався штаб активістів Майдану і один з медпунктів. Вогонь охопив будівлю в ніч на 19 лютого, під час найбільш запеклого протистояння “майданівців” з правоохоронцями. Більшість людей, включаючи поранених, з будівлі вдалося евакуювати, проте згодом на поверхах були знайдені кілька обгорілих тел.
З тих пір тривала реконструкція будівлі – лише навесні 2018 року з Будинку профспілок зняли банер, який закривав його обгорілий фасад. А тепер у нього з’явився фаст-фуд.
Вже до вечора 21 листопада біля нового закладу зібралися активісти, які вважають морально неприпустимим його відкриття – насамперед члени праворадикальної організації С14. Вони розмалювали стіни ресторану написами (People died here – “Тут загинули люди”; “Де ваша совість?”, “Де ваша гідність?”).
Протести в Києві з-за відкриття фаст-фуду в Будинку профспілок
21 листопада 2018 року в Києві сталися сутички між поліцією і праворадикалами з-за відкриття фаст-фуду в Будинку профспілок
Прибула на акцію поліція, за словами протестувальників, затримала близько семи осіб. Крім того, адвокат Маси Найєм, який приїхав до Будинку профспілок на прохання свого клієнта – координатора С14 Сергія Мазура – заявив, що поліцейські застосували спецзасоби проти нього.
“Поліція вирішила тягнути учасників акції в машину патрульної поліції. Я попросив цього не робити. Почалася штовханина і поліцейські пшикали мені в обличчя газовим балончиком. Потрапили мені в обличчя і очі. Будемо писати заяву”, – розповів Найем.
У Києві біля Будинку профспілок члени праворадикальної організації С14 влаштували акцію проти відкриття кафе, є затримані pic.twitter.com/PlC4SeBtrW
— Hromadske.UA (@HromadskeUA) 21 листопада 2018 р.
На наступний день прес-секретар київської поліції Оксана Блищик заявила, що всі затримані були незабаром звільнені. “Встановили анкетні дані, відібрали пояснення і відпустили”, – сказала вона.
Крім того, столична поліція почала службове розслідування за фактом застосування сльозогінного газу і закликала вирішувати питання про функціонування ресторану “у правовому полі”.
За останні п’ять років навколо Будинок профспілок вже кілька разів спалахували подібні скандали. Восени 2015 року поруч з будівлею намагалися відкрити ресторан мережі l’kafa (прибудова за адресою Хрещатик, 16 впритул примикала до Будинку профспілок). Тоді активісти та багато представники громадськості також виступили проти, в той час як власники закладу стверджували, що його місцезнаходження не має зв’язку з розташуванням штабу Майдану.
Акція проти відкриття l’kafa Cafe
У будівлі Будинку профспілок зібралися протестуючі проти відкрився у частині будови закладу l’kafa Cafe. Київ, 12 листопада.
Від причетності до його відкриття відхрестилися як київська мерія, так і Федерація профспілок, яка управляє будинком. Після скандалу кафе закрили, однак пізніше на його місці з’явилося ще кілька закладів.
В березні 2016-го там повісили вивіску Кафе на Майдані. Відкритися воно не встигло – на тлі нової хвилі протестів столичні власті визнали заклад та його вивіску незаконними.
Жарти з такою назвою [мова про кафе Каратель] і тематикою недоречні – йде війна і гинуть люди. Трохи перешутили
Однак у квітні 2016-го в будівлі таки відкрили кафе-клуб Каратель, який позиціонував себе як місце зустрічей ветеранів АТО – його меню і атрибутика були розроблені у відповідному стилі (страви під назвою “ополченці-гриль” і “ввічливі люди”), стіни декорували камуфляжем і маскувальною сіткою, а всередині розташували “паркування для рабів” з наручниками і нашийником.
Цей ресторан розкритикували не лише місцезнаходження, але і за недоречний гумор. “Це спроба наслідування львівського ресторану Криївка, але там більше самоіронії. Зараз же жарти з такою назвою і тематикою недоречні – йде війна і гинуть люди. Трохи перешутили”, – говорив тоді політолог Володимир Фесенко.
У липні 2016-го, через кілька місяців роботи клубу Каратель, столична влада вирішила закрити його і демонтувати прибудову до Будинку профспілок, в якій розташувався ресторан – її визнали незаконною. Під час демонтажу відбулися зіткнення і бійка між противниками кафе і групою людей, які виступили проти його закриття. Народний депутат Семен Семенченко, тоді заявляв, що останніх привезли з Луганської області і заплатили по 1 тис. грн, щоб вони захищали заклад. В результаті їх вивели з будівлі правоохоронці.
Демонтаж кафе Каратель:
Ресторан на алеї Героїв Небесної Сотні
У 2017 році питання викликало відкриття ще одного ресторану в центрі Києва – в цей раз на алеї Героїв Небесної Сотні. Раніше вона була частиною вулиці Інститутська і 19-20 лютого 2014 року саме тут від куль правоохоронців загинули десятки активістів Революції Гідності, переважно беззбройних. Ті дні стали переломними для Майдану – два дні тому президент Віктор Янукович втік з країни.
Ресторан Pesto заробив на відкритому майданчику ТРЦ Глобус над алеєю Героїв Небесної Сотні. Одним із перших своє обурення висловив Володимир В’ятрович, керівник Інституту національної пам’яті.
“Кафе з видом на цвинтар. На алеї Героїв Небесної сотні немає їх могил. Але більшість з них загинули саме тут, на цій вулиці. Про це нагадують хрести і фото вздовж дороги. Тепер на них можна милуватися з тераси Pesto Cafe, смачно приправляючи побачене стравами італійської кухні. Нещодавно пролиту тут кров не псує апетиту справжнім гурманам”, – пише В’ятрович.
Тим не менш, ресторан працює на алеї досі.
Знищені графіті Революції гідності
У перші дні вересня 2017 року на вулиці Грушевського в Києві, де загинули перші двоє активістів Евромайдана, зникла найвідоміша серія графіті часів Революції гідності. Малюнки зображували трьох українських письменників-класиків з атрибутикою подій Майдану і яскравими цитатами: Тараса Шевченка (“Вогонь запеклих не пече”), Івана Франка (“Наше все життя – війна”) і Лесю Українку (“Хто визволиться сам, тієї буде вільний”).
Власник магазину Ігор Доценко закликав “не підносити трафаретне мистецтво в ранг творів”
Графіті стерли з фасаду меблевого салону Емпоріум. У відповідь на громадське обурення в соцмережах, викликане цим кроком, власник магазину Ігор Доценко закликав “не підносити трафаретне мистецтво в ранг творів”. Він назвав графіті “типовим стріт-арту, який час від часу видаляють комунальні служби”.
“Для бажаючих придбати революційну трафаретний “живопис”, заходьте на будь-лубочний базар, там є всі варіанти Лесі, Вані і Тараса, будь-якого розміру і форми, – написав Доценко. – Так що заспокойтеся і не робіть бурю в стакані”.
Однак протест проти його дій швидко виплеснувся з віртуального світу соцмереж в реальний. Вже на наступний день після того, як графіті зникли, активісти розбили двері магазину, закидали його яйцями, підпалили шини біля його стін і розмалювали вікна меблевого салону протестними написами (“Тут був Майдан, і він тут буде вічно!”, “Повага до історії”, “Не зітреш нас”). Магазину Емпоріум довелося закритися.
Активісти розгромили магазин на Грушевського, з фасаду якого стерли графіті часів Майдану
3 вересня 2017 року. У Києві розгромили вхід у магазин люкс-меблів Емпоріум на вулиці Грушевського, 4, з фасаду якого напередодні були стерті знамениті графіті часів Майдану
Скандал переріс у політичний. Міністр культури України Євген Нищук назвав знищення графіті “неприпустимим і недалекоглядним”, а голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович подав звернення в поліцію і Генпрокуратуру України. Він нагадав, що знищені графіті були визнані “пам’ятками історії” і такі дії повинні каратися відповідно до ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу (“умисне незаконне знищення, руйнування, пошкодження об’єкту культурної спадщини або його частини”).
Дивіться також
Мінкульт і київська влада пообіцяли відновити зображення. Готовність знову нанести графіті висловив і їх автор – соціальний художник-анонім, який називає себе Sociopath.
Однак у підсумку в жовтні 2017 року копії малюнків на тому ж місці виконали інші художники у співпраці з громадською організацією Новий вогонь. Автор оригінальних графіті, стріт-арт художник Sociopath різко розкритикував цю акцію, назвавши нові малюнки “плямами, які не мають нічого спільного з справжніми революційними символами”.
У травні 2018-го Sociopath розмістив у своєму Facebook відео, яке йому надіслали – на ньому невідомий наносить фарбою з балончика слово Fake (“фальшивка”) на кожен із трьох малюнків.
Дивіться також
Конкурс снайперів
У нинішньому році напередодні Дня гідності і свободи, які останні чотири роки Україна відзначає 21 листопада, Київська міська держадміністрація оприлюднила список “тематичних меморіальних, урочистих і культурних заходів, приурочених до дати.
У цьому списку фігурував і юнацький конкурс Снайпер столиці – 2018 – міські військово-спортивні змагання з вогневої підготовки. У повідомленні КМДА уточнювалося, що змагання проведуть серед вихованців навчальних закладів столиці.
Такий спосіб відзначити річницю Революції гідності і вшанувати пам’ять людей, загиблих під час подій зими 2013-2014, викликав безліч питань у громадськості. Адже більшість жертв силового протистояння з правоохоронцями загинули в центрі Києва 19-20 лютого саме від куль снайперів.
“Якась маячня”, – прокоментував у Facebook озвучений КМДА план заходів головний редактор Радіо НВ Валерій Калниш. Своє обурення висловили і багато інші користувачі соцмереж.
Реагуючи на сплеск обурення, столичні власті заявили, що конкурс Снайпер столиці – 2018 включили в список заходів до Дня гідності і свободи помилково. Мовляв, змагання насправді присвячені Дню захисника України (14 жовтня) та Дню Збройних сил України (6 грудня) – “з метою військово-патріотичного виховання та популяризації серед учнів спортивно-технічних і прикладних видів спорту”. У київській мерії також уточнили, що конкурс снайперів щорічно проходить у жовтні-грудні, і в цьому році його третій етап припав на листопад – із-за чого захід “помилково” потрапило в список приурочених до річниці Революції гідності.
Thanks!
Our editors are notified.