Вид з США. Компанія з Детройта робила найкращі листівки України поч. ХХ ст.

Найкращі листівки з видами українських міст кінця XIX століття друкувало видавництво в Детройті.

Запатентована їм технологія фотохром дозволила побачити Київ, Харків та Одесу у фарбах задовго до поширення кольорової фотографії, пише Дмитро Слинько у №17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року.

Серед старовинних листівок з видами українських міст, сотнями гуляють по блошиних ринках, а останнім часом ще й по просторах інтернету, виділяються однотипні кольорові картки з підписами англійською мовою. Ці зображення можна назвати повноцінними кольоровими фотографіями – вони отримають поширення декількома десятиліттями пізніше.

Назва цієї технології – фотохром, а віддруковані знімки за океаном, в далекому Детройті. На рубежі XIX-ХХвеков, коли колекціонування листівок було масовим захопленням, видавництво Detroit Publishing Company поставила на потік зйомки пейзажів у різних країнах світу, заробивши на цьому не тільки ім’я, але й чималі гроші.

Київ. Ланцюговий міст (був підірваний в 1920 році)

Технологію фотохром винайшов швейцарець Ганс Якоб Шмід, співробітник друкованої компанії OrellFussli, заснованої ще в XVI столітті. Після доленосного відкриття фірму перейменували в PhotochromZurich, а популярність серед любителів листівок вона завоювала під ім’ям PhotoglobZurichAG. Пізніше ліцензію на використання технології отримали і інші компанії, в тому числі і Detroit PhotographicCompany, пізніше перейменована в Detroit Publishing Company.

Фотохром по суті був просунутим варіантом літографії. Негативи переносили на літографічні пластини, при цьому чорно-біле зображення розфарбовували в потрібні кольори. Виходив якийсь симбіоз фотографії та малюнка. У розфарбовуванні, звичайно ж, присутня частка суб’єктивізму художників і фотографів, але в цілому зображення виходили досить реалістичними.

Київ. Вид на університет з боку Бессарабки

Detroit Publishing Company була прикладом успішної взаємодії бізнесу і творчості. Її засновниками виступили бізнесмен-видавець Вільям Лівінгстон-молодший і фотограф Едвін Хашер. «Розкрутившись», компанія стала споряджати спеціальні експедиції в різні куточки США.

Найвідомішим фотографом компанії був Вільям Генрі Джексон. Працюючи на залізничні компанії, він знімав краєвиди за маршрутами поїздів, об’їздивши завдяки цьому Америку. На його знімках були присутні далеко не тільки паровози і вагони – наприклад, одними з найбільш впізнаваних сюжетів майстри стали фотопортрети індіанців. У 1898-му Джексон був призначений президентом детройтської компанії. А роком раніше він продав їй всі свої негативи – близько 10 тис. знімків.

Одеса. Оперний театр

На початку XX століття справи в компанії йшли відмінно. Її продукція продавалася в спеціальних магазинах в різних містах США. Детройтці могли дозволити собі подорожувати по країні в спеціальному «фотографічній вагоні», обладнаному всім необхідним для зйомок. Споряджалися й експедиції і в інші частини світу – Європу, Азію, Океанію.

Окремий проект видавництва стосувалася територій тодішньої Російської імперії. В наші дні міста, що увійшли в фотопідбірку американців, розділені між трьома країнами – Росією, Україною і Польщею.

Українська частина пейзажів представлена видами великих міст – Києва, Одеси та Харкова, а також пейзажами Криму. Креативними сюжети не назвеш: для листівок обрані в основному найголовніші, канонічні пейзажі – через деякий час стануть називати открыточными.

Харків. Успенський собор

Можливо, це пояснювалося жорстким регулюванням фотографії в імперській Росії. Просто так розставити штатив і зайнятися зйомкою в Києві кінця XIX століття було не можна – за таку вільність фотограф загримів би в куток. Спершу треба було звернутися в поліцію, вказати мету і місця зйомок, а вирушати на справа – лише за письмовим дозволом влади.

Треба сказати, обмеження існували і в демократичній Америці. Наприклад, друкувати поштові листівки приватним фірмам дозволили лише в 1898 році – для цього знадобилося прийняття окремого закону, відомого як PrivateMailingAct. До підписання документа листівки, які можна було посилати поштою, мало право випускати тільки поштове відомство – як зараз поштові марки.

Крим. Гурзуф

Бізнес детройтської компанії підкосила Перша світова війна і поява альтернативних технологій друку. У 1924 році Detroit Publishing Company була визнана банкрутом, а в 1932-му ліквідована.

Її листівки розійшлися по американських бібліотек і приватних колекціях. Найбільші їх зборів зберігаються у бібліотеці конгресу США і в бібліотеці Йєльського університету. У приватників деякі картки можна купити за $ 3, але рідкісні екземпляри обійдуться набагато дорожче. Друга хвиля популярності прийшла до листівки з появою інтернету.

Магазин листівок в Цинцинатті

Детройтські листівки з видами українських міст – відмінна можливість порівняти минуле з сьогоденням. Завдяки ретельної деталізації зображень можна простежити, наскільки змінилися за 120 років Київ, Харків і Одеса. І відповісти на одвічне питання: раніше було краще чи ні?

Види соборів, знищених за радянської влади, явно говорять на користь любителів старовини. Але пилові грунтові стежки на Бессарабці або нагромадження лабазов і барж у Дніпра – аргумент проти тих, хто вважає, що в минулі часи трава була зеленішою, а небо блакитніше. Як водиться, істина лежить посередині.

***

Цей матеріал опублікований у №17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися .