Індійська армія зазнала наземний і авіаційний зразки крилатої ракети BrahMos, повідомили в Міноборони країни. Обидва боєприпасу успішно вразили навчальні надводні цілі. BrahMos — сімейство надзвукових ракет, спільно розроблених російськими та індійськими фахівцями на основі протикорабельного комплексу «Онікс». Індія випускає боєприпаси в чотирьох модифікаціях: повітряного, корабельного, підводного і наземного базування. В даний час Москва і Делі працюють над підвищенням дальності, точності і швидкості ракет. Очікується, що в середині 2020-х років модернізований варіант російсько-індійської ракети зможе розвивати гіперзвукову швидкість. Експерти називають BrahMos одним з найуспішніших проектів у сфері військово-технічного співробітництва двох країн.
Збройні сили Індії провели два успішні випробування високоточною надзвукової крилатої ракети BrahMos. Як повідомили в Міноборони республіки, обидва вироби вразили навчальні надводні цілі.
Перший зразок стартував з наземної мобільної установки на полігоні Чандіпур в штаті Орісса, розташованому на узбережжі Бенгальської затоки. Ракета подолала близько 290 км і вразила корабель. Другий зразок BrahMos був запущений з багатоцільового винищувача покоління 4+ Су-30МКІ і також вразив морський об’єкт.
«Два успішних запуску ракети BrahMos наземного і повітряного базування були виконані 17 грудня», — підтвердили пізніше ТАСС в прес-службі спільного російсько-індійського підприємства BrahMos Aerospace.
Це не перше випробування BrahMos в 2019 році. Попередні ракетні пуски, за інформацією ЗМІ, відбулися в травні і листопаді. Раніше індійська сторона заявляла про плани оснастити модифікованими версіями BrahMos Су-30МКІ. Один літак повинен нести п’ять ракет: чотири будуть розташовуватися під площинами крила, одна — під фюзеляжем.
Двомісний багатоцільовий важкий винищувач Су-30МКІ («І» — індійський) виробляється на потужностях корпорації Hindustan Aeronautics Limited (HAL). У планах Міноборони Індії — оснастити в 2020 році Військово-повітряні сили країни 272 такими машинами.
«Сила вражаючого удару»
BrahMos — спільне дітище реутовского ВПК «НВО машинобудування» та Індійської організації оборонних досліджень і розробок (Defence Research & Development Organisation, DRDO, структура Міноборони). Російсько-індійське зброю отримало таку назву в честь річок Брахмапутра та Москва.
Технологічною платформою BrahMos стала вітчизняна протикорабельна ракета «Онікс» (експортна версія — «Яхонт»). Виріб здатний вражати морські і наземні цілі на дальності близько 300 км. Крім РФ та Індії, ця ракета стоїть на озброєнні Індонезії, В’єтнаму і Сирії. В даний час інженери «НВО машинобудування» проводять модернізацію «Оніксу».
Індія виступає проти спроб нав’язати їй вибір ззовні в питанні купівлі озброєнь. Про це заявив глава МЗС республіки Субраманіам…
Російсько-індійські ракети виготовляються на спільному підприємстві (СП) BrahMos Aerospace Private Limited (BAPL), що існує з 1998 року. Ракети випускаються в модифікаціях повітряного, корабельного, підводного і наземного базування. Частка індійських комплектуючих в сімействі BrahMos досягає 75%.
Наприклад, на сухопутному зразку, який був запущений в штаті Орісса, індійськими є система управління паливом і всі елементи корпусу. Виробництво і модернізація силових установок здійснюється в Росії.
При цьому модульна конструкція BrahMos дозволяє запускати її під різними кутами нахилу. Середня швидкість ракети становить 2-3 Маха. Як наголошується на сайті СП, сверхзвук забезпечує боєголовці BrahMos «високу кінетичну енергію, створює величезну силу вражаючого удару».
Російсько-індійське підприємство веде безперервні роботи з удосконалювання характеристик ракет. Зокрема, Делі розраховує збільшити дальність ураження цілей з 300 до 800 км.
У липні директор BAPL з індійської сторони Кумар Мішра повідомив про завершення розробки прототипу ракети дальністю 500 км. Правда, в серпні він розповів, що максимальна дальність BrahMos, досягнута на випробуваннях, становила поки 400 км.
У бесіді з RT комерційний директор журналу «Арсенал Вітчизни» Олексій Леонков зазначив, що технологічна платформа російського «Онікса» дозволяє «досягти амбітних результатів, яких очікують в Делі. За оцінкою експерта, BrahMos володіє великим модернізаційним потенціалом, а в перспективі дальність польоту боєприпасу може бути доведена до 1 тис. км.
Також у планах BAPL створити міні-версію ракети авіаційного базування з метою оснащення легких винищувачів Міг-29 і HAL Tejas. Про це в лютому на виставці Aero India 2019 повідомив головний генеральний менеджер з маркетингу та експорту підприємства Правін Патхак.
«Ми розробляємо ракету для легкого літака Tejas. Індія розглядає можливість придбання партії винищувачів Міг-29. І ми будемо намагатися пристосувати нашу ракету під ці літаки теж», — цитує ТАСС Патхака.
За словами Леонкова, для озброєння Міг-29 і Tejas необхідно зменшити масогабаритні характеристики ракети. Вага нинішнього зразка повітряного базування становить 2,5 т. Експерт вважає, що легкі винищувачі можуть нести як мінімум по одній міні-ракету.
«Розумний підхід»
В останні роки BrahMos Aerospace намагається підвищити швидкість ракет до 4,5—5 Махов. Також російські та індійські фахівці ведуть науково-дослідні роботи зі створення гіперзвукового боєприпасу під назвою BrahMos II. Його швидкість повинна переступити за поріг в п’ять чисел Маха. Модель цієї ракети була вперше продемонстрована на міжнародній виставці Aero India 2013.
Передбачається, що проект буде завершено в середині 2020-х років. Головною перешкодою є відсутність гіперзвукового прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ГППРД). На сьогоднішній день таким виробом не володіє ні одна країна в світі, але ближче всіх до його створення перебуває Росія.
Російські ЗРК С-400 «Тріумф» будуть поставлені в Індії протягом п’яти років починаючи з 2020 року, заявив заступник директора…
У найближчі роки ВМФ Росії почне отримувати ракети 3М22 «Циркон», які розвивають швидкість до 9 Махов. Боєприпаси будуть оснащені ГППРД, який дозволить їм долати будь-які системи ПРО і вражати цілі на відстані понад 1 тис. км. Головний розробник «Циркону» — «НВО машинобудування».
Як розповів в інтерв’ю ТАСС на полях МАКС-2019 Кумар Мішра, над BrahMos II працюють науково-дослідні інститути Індії, «НВО машинобудування» і Московський авіаційний інститут (МАІ). Зокрема, учасники проекту мають намір поліпшити захист внутрішніх відсіків ракети від екстремальних температур на гіперзвукової швидкості.
Опитані RT експерти відзначили, що BrahMos відповідає загальносвітовим вимогам до надзвукових крилатих ракет. Великі переваги Індії дає уніфікація, яка дозволяє застосовувати сімейство боєприпасів з різних платформ. Без російської технологічної допомоги Делі довелося б витратити набагато більше ресурсів на створення аналогічних засобів ураження.
«Уніфікація допомагає уникнути високих витрат. У процесі виробництва використовуються практично аналогічні системи, агрегати і вузли. Це розумний підхід, хоча пускові установки можуть розрізнятися. Наприклад, для наземного і підводного старту використовуються різні стрельбовые комплекси», — розповів військовий експерт Юрій Кнутов.
За словами аналітика, Делі прагне отримати максимальну користь від експлуатації BrahMos. Він упевнений, що російським і індійським інженерам в найближчі роки вдасться збільшити дальність польоту ракет і точність ураження цілей. Крім того, від тісного співробітництва з Індією за проектом BrahMos Росія отримує фінансову та політичну вигоду, вважає Кнутов.
«Кооперація з Делі носить взаємовигідний характер. Індія гостро потребує подібному зброю, і Росія не перешкоджає локалізації виробництва, ділиться технологіями не в збиток, природно, власним інтересам. Більше того, співпраця з BrahMos створило атмосферу довіри і в якомусь сенсі сприяло укладенню нових великих збройових контрактів», — пояснив Кнутов.
У свою чергу, Олексій Леонков назвав проект BrahMos одним із символів успішного військово-технічного співробітництва Москви і Делі, яке триває понад півстоліття. Створення спільного підприємства дало можливість «НВО машинобудування» пережити важкий період 1990-х років. У свою чергу, Індія змогла істотно підвищити бойовий потенціал всіх видів збройних сил, нагадав Леонков.
«Створення BrahMos Aerospace мало далекосяжні позитивні наслідки. Підмосковне «НВО машинобудування» зберегло свій технологічний потенціал у важкі 1990-ті роки, який в 2000-е роки дозволив приступити до створення «Циркон». При цьому Індія отримала сучасне ракетна зброя і важливий стимул для розвитку національної оборонної промисловості. На мій погляд, у майбутньому можна очікувати подальше зміцнення співробітництва двох держав, яке буде виражатися в експорті BrahMos в треті країни», — прогнозує Леонков.
Thanks!
Our editors are notified.