Ось уже більше чотирьох з половиною століть картина Брейгеля-Старшого «Ігри дітей»розбурхує уяву глядачів. Вона ніби повертає кожного з нас у світ дитинства, де гра була основоположною в житті дитини. Ця робота нідерландського майстра вважається своєрідною енциклопедією дитячих розваг та забав, які, до речі, досить актуальні і в наші дні. А якщо врахувати, що картина була написана в 1560 році, то це означає, що іграм, в які досі грають сучасні діти, як мінімум більше п’яти століть. Дивно, чи не правда?
Як зазначалося вище, дослідники творчості Брейгеля вже кілька століть розглядають це полотно як унікальний каталог дитячих ігор, що цілком справедливо. Так, зовсім невелика по габаритах творіння майстра (118 х 161 см), основою якого є не полотно, а дерево, вмістило в себе 230 персонажів, активно грають в різні ігри. А таких за підрахунками фахівців на картині зображено художником більше сотні.
Пітер Брейгель-Старший.
Однак, само собою зрозуміло, просто звичайним описом дитячих розваг живописець не обмежився. Бо Брейгель не був би Брейгелем, якщо б не заклав в це полотно подвійний сенс і безліч загадок. І якщо вже говорити про загадки, то в першу чергу потрібно сказати, що сама особистість нідерландського живописця і графіка Пітера Брейгеля (1525 – 1569) була загадковою і неоднозначною. До речі, до наших днів не дійшло ніяких достовірних свідчень того, як насправді він мав за життя.
Художник не писав автопортрети, не залишив зображень ні дружини, ні дітей, ні друзів. Історики припускають, що він іноді все ж зображав самого себе серед своїх персонажів – але ніяких достовірних фактів, що підтверджують це, не збереглося. А ті кілька портретів, які були викарбувані його колегами, не мають абсолютно ніякої схожості між собою.
Та й до того ж протягом всієї своєї життя Брейгель залишався “німим”. Він не писав статей, не складав трактатів, практично не залишив листування і не мав друзів, які могли про нього що-небудь розповісти. Такий самітницький спосіб життя, мабуть, і став причиною того, що всі твори майстра сповнені загадок, таємниць, метафор та алегорій. А що наштовхнуло художника на створення розглянутого сьогодні полотна, мистецтвознавцям залишається тільки здогадуватися.
«Ігри дітей». Фрагмент.
Однак повернімося до «Дитячих ігор» зовсім недитячого художника… Ви здивуєтеся тому, що у вашу улюблену гру грали діти майже п’ять століть тому. Переконайтеся в цьому самі: пригадайте якусь популярну гру свого дитинства, а потім спробуйте знайти її на картині Брейгеля.
«Ігри дітей». Фрагмент. «Коник». Гра на флейті і барабані.
Уважно придивившись можна побачити, як дітвора тут відіграє в салочки і чехарду, ходить на ходулях, ганяє обруч, робить паперові млини, вовчки, стріляє один в одного з лука; дівчатка грають в «дочки-матері», а хлопці скачуть верхи на паличках, обертають обручі, їздять один на одного, запускають вовчки, б’ються на палицях, стоять на голові, видувають мильні бульбашки, плавають у річці — всіх ігор і розваг з першого погляду і не перерахувати. І, що цікаво, яку б гру свого дитинства ми не пригадали, обов’язково знайдемо її на картині нідерландського майстра в незмінному варіанті або в кілька архаїчному вигляді.
«Ігри дітей». Фрагмент. Гра в піжмурки.
На всій картинній площині, яка здається нескінченною, бачимо грають всюди дітей, вік яких – від семи до тринадцяти років. Вони і в вікнах будинків, і на річці, на міській площі, і в невеликих вуличках і провулках. Вони повністю заполонили значну територію околиці містечка. При цьому майстер спеціально вибрав високу точку зору, щоб якомога більше захопити зображуваного простору. До речі, цей прийом у Брейгеля, якщо згадати його безліч картин, був практично незмінним і виграшним.
«Ігри дітей». Фрагмент. Кидання капелюхи через ноги грає.
Так от, щоб бачити все, що відбувається в потрібному ракурсі, майстерня Брейгеля швидше за все була розташована в районі другого поверху. І так як, цілком очевидно, що майстер писав цю «енциклопедію ігор» не за один присід, то найімовірніше він день у день спостерігав за іграми дітей, їх поведінкою з свого вікна. І вже напевно серед них була його старша дочка Марія, так як сини в родині художника були народжені після написання цієї картини.
«Ігри дітей». Фрагмент. Гра з м’ячами «Бочча». Гра «Кого вибрати?».
Особливу увагу глядача хотілося б звернути на обличчя самих героїв. На диво, На них немає навіть натяку на посмішку. Їх веселі розваги виглядають як серйозні заняття. Діти наче не грають зовсім, а живуть дорослим життям.
«Ігри дітей». Фрагмент.
А основна причина криється в тому, що реалістичне зображення дітей, яке увійшло в мистецтво за останні пару століть, абсолютно не практикувалося за часів Брейгеля. Дитинство сприймалися суспільством як перехідний період у доросле життя, а сам дитина вважався недосконалим людиною.
«Ігри дітей». Фрагмент. Лицарський турнір по перетягуванню ременя на «конях». «Чехарда». Кидання капелюхи через ноги грає. Верхова їзда на бочці.
Малечу різного віку навіть одягали в незручні дорослі шати, зшиті у зменшеному вигляді, так як дитячої моди в ті часи не існувало. Тому так і виглядають дивно
маленькі персонажі в мішкуватих грубих одязі на картині.
«Ігри дітей». Фрагмент.
Так у що все ж грали діти майже п’ять століть тому? Спробуємо це проаналізувати, розглянувши фрагмент полотна. У лівому нижньому куті дві дівчинки захоплено грають в “бабки”, а дві дівчинки трохи вище ліворуч – у “дочки-матері”, дбайливо доглядаючи за своїми ляльками. У центрі фрагмента ми бачимо трьох хлопчиків і стоїть перед ними дівчинку з молотком в руках. Вона щось від них наполегливо вимагає, не отримуючи у відповідь ніякої реакції. Хлопчаки зайняті своєю справою: один з них сидячи на столі, в руках тримає якусь подобу пропелерів, які намагається обертати за допомогою мотузки, інший – незворушно надуває мильні бульбашки, ну а третій тримає за хвіст пташку з червоним чубчиком. А у верхньому правому куті можемо спостерігати групу дітлахів, що грає в знамениті “піжмурки”. О, як все це знайомо сучасному читачеві.
«Ігри дітей». Фрагмент.
«Ігри дітей». Фрагмент.
«Ігри дітей». Фрагмент.
«Ігри дітей». Фрагмент.
«Ігри дітей». Фрагмент.
«Ігри дітей». Фрагмент.
«Ігри дітей». Фрагмент. «Лицарський турнір». Гра в простій обруч.
«Ігри дітей». Фрагмент. Гра весілля.
«Ігри дітей». Фрагмент. «Змійка».
«Ігри дітей». Фрагмент. «Бабки».
І на завершення хотілося б підкреслити, що унікальність цього витвору не лише в тому, що після декількох століть з часу його написання, воно не втратило своєї актуальності, а й у тому, що дія описано в окремо взятому маленькому нідерландському містечку. І дійсно, той факт, що Брейгель – нідерландський живописець, і дія, відповідно, відбувається у нього на Батьківщині, відразу ж викликає питання: яким чином гри Брейгеля опинилися на території Росії і як вони увійшли в життя кожного з нас, що живе в сучасну епоху?
Але це вже інша історія…
«Ігри дітей». Фрагмент. Осідлання паркану.
І в продовження теми про загадки і таємних сенсах робіт Брейгеля читайте:«Тріумф смерті»: У чому секрет картини Брейгеля, яка майже 500 років приголомшує розум та уяву людей.
Thanks!
Our editors are notified.