Яшка Гаманців vs Ленін: Як вождь пролетаріату ледь не загинув від рук злочинця

На вождя світового пролетаріату скоєно кілька замахів. Серед їх організаторів були емігрант князь Дмитро Шаховської, петроградська Союзу георгіївських кавалерів, радикально налаштовані есери. Але, як це ні парадоксально, найбільші шанси змінити хід історії отримав звичайний кримінальник: у січні 1919 року Ленін ледь не став жертвою банди Якова Кошелькова. Володимиру Іллічу дивом вдалося залишитися в живих і звільнитися пограбуванням.

Розгул злочинності на зорі становлення радянської держави, або промишляли «жертви царизму»

Тимчасовому уряду після Лютневої революції було не до шахраїв і грабіжників: потрібно було в терміновому порядку розбиратися з голодом, боротися з анархією і вирішувати проблеми на фронтах Першої світової./Фото: cdni.rt.com

Лютнева революція принесла в Росію відчутні соціальні зміни. Разом з політичними в’язнями тюрем було випущено величезну кількість кримінальників, яких віднесли до розряду «жертв царизму». Шахраї і грабіжники, всупереч сподіванням влади на «внутрішнє переродження», чесно жити не збиралися і поверталися у звичне для себе середовище, посилюючи кримінальну ситуацію в країні.

Глибоке вплив справила також Перша світова війна. Першочергової уваги вимагали тривалі бойові дії на фронті, пов’язані з цим розруха і голод. На ліквідацію кримінальних елементів просто не вистачало сил і часу. Крім того, імперський поліцейський апарат був скасований, замість жандармського корпусу і поліцейського департаменту створена народна революційна міліція. Набрані в неї люди зовсім не мали досвіду в боротьбі зі злочинністю. В результаті, незважаючи на наявність офіційної влади, справжніми господарями міст ставали кримінальні угруповання. Однією з найбільш відомих серед них була банда, очолювана Яковом Кошельковым.

Професійний злодій, або як Яшка Гаманців заслужив авторитет серед бандитів

Кузнєцов яків – злодій по кличці Яшка Гаманців./Фото: klevo.net

Обираючи свій життєвий шлях, Янька Кузнєцов мав перед очима серйозний приклад батька. Його батько займався розбоями та грабежами в таких масштабах, за що був засуджений до довічної каторги і засланий в Сибір. Злочинну діяльність Яків почав з квартирних крадіжок і до 23-х років настільки удосконалив свою професійну майстерність, що потрапив в поліцейську картотеку як зухвалий квартирний злодій-рецидивіст.

У 1916-му 26-річного хлопця по кличці Яшка Гаманців затримали і, як і батька, відправили в Сибір. На каторзі молодий чоловік довго не засидівся. Незабаром після лютневої революції він біг і, вирішивши зайнятися чимось більш серйозним, ніж квартирні крадіжки, попрямував до Москви. Там він швидко зорієнтувався, налагодив стосунки з кримінальними авторитетами з Хитровки і зібрав власну банду.

Спочатку вони орудували в Сокільниках, але поступово їх вплив поширився на інші райони міста. З часом Якову вдалося підпорядкувати собі бандитські угруповання майже всієї Москви. Нахабство і везіння принесли йому популярність в кримінальному світі і нову кличку – Яшка Король.

Злочин століття, або як Яшке Кошелькову вдалося пограбувати самого Леніна

Після втечі Яшка не став ховатися на околицях, а відразу відправився «скоряти Москву./Фото: mtdata.ru

Незважаючи на успішність, Якову не вдалося уникнути арешту. У Вязьмі він був упізнаний співробітниками ЧК, затриманий і під конвоєм відправлений до Москви.

Бандитам вдалося відбити свого ватажка, який при цьому застрелив двох супроводжуючих. Гаманців усвідомлював, що вбивство чекістів не проститься і втрачати йому вже нічого. Тому, щоб домогтися свого, без найменших вагань став пускати в хід зброю.

У січні 1919-го для виконання розробленого плану пограбування Яньке і його спільникам знадобився автомобіль. За іронією долі в першій же ліпшій їм машині знаходилися Володимир і Марія Ульяновы. Прийнявши озброєних людей за червоноармійський патруль, Ленін дав шоферові наказ зупинитися. Коли ж його силою витягли з авто, Володимир Ілліч запротестував, представився і навіть пред’явив свої документи. На щастя, з-за шуму двигуна Гаманців не розчув прізвища, тому обмежився тим, що відібрав у Леніна посвідчення і зброю, а потім висадив всіх і поїхав у «реквизированной» машині.

Браунінг, який Гаманців відібрав у Леніна./Фото: cn15.nevsedoma.com.ua

Тільки на значній відстані від місця події Яків звернув увагу на захоплені документи і усвідомив, хто був у нього в руках. Він негайно скомандував повертатися, щоб захопити вождя революції в заручники, розраховуючи отримати величезний викуп і домогтися звільнення всіх ув’язнених з Бутирки. Але до цього часу Ленін з сестрою, водієм і охоронцем встигли підняти тривогу, і на допомогу до них прийшли чекісти і червоноармійці.

Чим закінчилася полювання на Яшку, і як поплатився за свій вчинок зухвалий злочинець

«Прийняти термінові і нещадні заходи по боротьбі з бандитизмом!», – наказав Ілліч, ледь прийшовши в себе після дорожньої пригоди. І заходи, звичайно, прийняли.

Працівники карного розшуку і чекісти сприйняли наліт на Леніна як ляпас. Заступник голови ВЧК Яків Петерс закликав кинути всі сили на затримання розперезалися бандитів.

Гаманців і його товариші стали ворогами держави, на них почалося справжнє полювання. У лютому кілька осіб зі злочинного угрупування були ліквідовані. Однак у відповідь на це Яків влаштував справжній терор. Дізнавшись адресу одного з брали участь у його розшуку співробітників ЧК, він зі спільниками проник в його квартиру і влаштував судовий фарс, після чого власноруч застрелив чекіста на очах його рідних. А потім убив ще двох осіб, що проводили стеження за бандитську «малину».

1 травня зловмисники зуміли залякати москвичів, зробивши саме криваве пограбування початку двадцятого століття. Ввечері на вулиці «кошельковцы», погрожуючи пістолетами, вимагали від перехожих гроші та цінності, а потім відкрили стрілянину по які прибули правоохоронцям. Загинули троє міліціонерів, десятки перехожих було поранено.

Надія вийти на Кошелькова з’явилася, коли серед декількох осіб, заарештованих за підозрою у фальсифікації документів і торгівлі кокаїном, виявилася його подруга. Жінка погодилася надати сприяння в затриманні Яшки, і незабаром кільце навколо його банди початок стискатися.

Кінець злочинам злочинців прийшов в липні 1919 року. Муровцы взяли в облогу будинок на Божедомке, але які переховуються там бандити ” відмовилися здаватися. У перестрілці кілька спільників Кошелькова були вбиті, а він сам смертельно поранений. При ньому виявили браунінг Леніна, а в квартирі – щоденник, в якому Яшка жалкував, що свого часу не розправився з вождем революції.

Є також рідкісні фотографії часів жовтневого перевороту, на яких зображений вождь світового пролетаріату.