Підсумки тижня: очікуються справжній світ і справжні вибори

Підсумки тижня: очікуються справжній світ і справжні вибори

Чому на Донбасі припинили стріляти і вирішили обрати місцеву владу

Україні потрібні хороші новини. На минулому тижні вони були, і не виключено, що ці новини стануть поворотним пунктом для майбутнього країни.

ДОВГООЧІКУВАНА ТИША. Головна новина останніх днів — перша по-справжньому мирна тиждень на Донбасі. І це хороша новина не тільки для самого регіону, але і для решти країни, послала десятки тисяч чоловіків на фронт. Хороша новина це і в плані перспектив, так як тільки завершення війни може стати ключем, який відкрив двері до відновлення економіки.

Тут не можна не відзначити зв’язок між голосуванням у парламенті щодо змін до Конституції і наступившим слідом за цим припиненням бойових дій.

Першим його наслідком стало усунення від влади в так званій “ДНР” Андрія Пургіна — одного з небагатьох, що залишилися ідеологів в керівництві сепаратистів, їх аналога Дмитра Яроша, об’єднує навколо себе супротивників Мінського процесу в Донецьку. Невипадково першим же меседжем лідера донецьких сепаратистів Олександра Захарченко після відсторонення Пургіна стала заява про необхідність виконання Мінська-2.

Зрозуміло, що Захарченко не сам по собі запалився любов’ю до цих угод — це сигнал від Володимира Путіна про готовність зближувати позиції.

І також невипадково слідом за голосуванням в Раді і відстороненням Пургіна з’явилася новина про те, що “нормандська четвірка” (президенти України, Росії, Франції та канцлер Німеччини) домовилася зустрітися на початку жовтня. Оскільки глави держав ніколи не домовляються про зустріч, не маючи підготовлених домовленостей, є підстави чекати, що протягом місяця Мінський процес зробить значний крок вперед.

МІСЦЕВА ВЛАДА ДЛЯ ДОНБАСУ. Крок вперед зроблений і в питанні проведення місцевих виборів. Незважаючи на вимоги донецького і луганського губернаторів про скасування їх на Донбасі, президент заявив, що вибори на контрольованій території повинні відбутися скрізь, крім населених пунктів на лінії розмежування.

Безумовно, в такому рішенні свою роль зіграла кампанія “Опозиційного блоку”, який зумів довести необхідність виборів на Донбасі представникам Заходу. Проте останнє слово все-таки було за Банковій, і там би не прийняли рішення, не будучи переконані в його правильності. Значить в АП зрозуміли, що відсутність місцевої влади на Донбасі зіграє не на послаблення, а посилення сепаратизму.

ПОТРІБНА ПОДАТКІВ РЕФОРМА. Мінфін же презентував реформу Податкового кодексу, яка викликала шквал критики. Причому критики з різних флангів: прихильники ліберальної економіки вважають проект занадто консервативним, опозиція — антисоціальним.

Насправді проект не є ні революційною, ні антисоціальним, якщо не вважати, звичайно, норми про введення податку на нерухомість для всіх, яку парламент не пропустить навіть під дулами автоматів.

Мета проекту — зібрати більше податків і полегшити їх адміністрування, але він може несприятливо відбитися на сільському господарстві, відіграє ключову роль в українському експорті.

Тому передбачити, що від податкової реформи залишиться в результаті, практично неможливо. Швидше за все, лише “чотири двадцятки” (всі основні податки на 20%), які полегшать адміністрування, але нічого суттєво не змінять.

НАРОДЖЕННЯ ВЕТЕРАНА. І ще одна новина, огорошившая всіх, — заява глави слідчого комітету РФ Олександра Бастрикіна про участь Арсенія Яценюка в першій чеченській війні.

Більше всіх вона, звичайно, приголомшила самого прем’єра, який і не знав, що є ветераном бойових дій з 20-річним стажем. А тут ще масла у вогонь підлив голова МВС Арсен Аваков, який зголосився надати росіянам докази участі Яценюка в Російсько-японській війні 1905 року.

Все це — погана новина для міністра соцполітики Павла Розенко. Тут і так все непросто з соцвиплатами і субсидіями, а тепер у нього раптом з’явився кандидат, якому треба платити як ветерану відразу кількох воєн, надавати пільги по оплаті комунальних послуг та путівки в санаторій. Жарти жартами, але навіщо в Кремлі вирішили так облагодіяти українського прем’єра, незрозуміло. Деякі іронізували, що він сам замовив “сюжет” російським заради права користуватися пільгами ветерана. Але, враховуючи, що пільги не такі вже й великі, це означає, що Бастрикін купився на дуже вже дрібний хабар — 50 доларів, не більше. Мабуть, з фінансами у нього зовсім погано.

Техогляд і новий податок на авто

Головним підсумком минулого тижня в економічному житті країни став проект податкової реформи від Кабміну. У народі її вже охрестили: “Всі по 20”. За словами прем’єра Арсенія Яценюка, попередні пропозиції уряду такі: “Єдиний податок на зарплату з 2018-го — 20%. На перехідному етапі ми пропонуємо зменшити єдиний соцвнесок з 41% до 20% і скасувати податок на зарплату в 3,6%”. Також у Кабміні запропонували підняти ставку ПДФО з нинішніх 18% до 20%. Мінфін окремо виступив зі своїми новаціями: ввести 36 грн/кв. річного податку на квартири від 60 кв. м, на будинки від 120 кв. м — 36 грн/кв. в рік. Також Кабмін подумував повернути скасований у 2011-му техогляд. За словами експертів, це хотіли зробити, щоб краще контролювати сплату додаткового транспортного податку з 2016-го. Спочатку пропонували обкладати збором всіх власників авто, якщо машина молодше 5 років і з об’ємом двигуна до 3 л (в середньому 800 грн). Але після обговорень в Податковому кодексі залишилася тільки збір на машини класу “люкс”: власники авто з об’ємом двигуна від 2,9 л повинні будуть щорічно сплачувати в скарбницю по 25 тис. грн. Такий податок діє і зараз. Правда, його сплачують власники машин з об’ємом двигуна більше 3 л і з терміном експлуатації авто до 5 років. В опозиційному Кабміні жорстко розкритикували податкову реформу уряду.