Одним з найбільш суперечливих радянських воєначальників вважається маршал Тухачевський. Причому коливання думок істориків досить широкі. Репресованого маршала називають як нерозумним ретроградом, так і геніальним провидцем, при цьому аргументація в кожному випадку переконлива. Тухачевський залишився в історії наймолодшим маршалом СРСР, маючи такого високого рангу всього в 42 роки. У своїх мемуарах барон Петро Врангель згадував його як «яке вважало себе росіянином Наполеоном». З Врангелем погодився і Сталін, обізвавши амбітного воєначальника Наполеончиком. Як би те ні було, військова кар’єра Михайла Тухачевського була стрімкою. А його блискуча чоловіча харизма убивав наповал безліч жінок, буквально падають в його міцні обійми.
З царської армії в сталінські маршали
Делегати надзвичайного 8-го Всесоюзного з’їзду Рад. Перший ряд (зліва направо): Хрущов, Жданов, Каганович, Ворошилов, Сталін, Молотов, Калінін, Тухачевський. 1936 рік./Фото: kuban.kp.ru
У 1918-му поручник царської армії Тухачевський, який мав до того моменту не один імперський орден, добровільно став червоноармійцем. На цьому терені його чекав приголомшливий кар’єрне зростання. Незважаючи на те, що перші кроки Михайла Миколайовича в громадянській війні не були особливо вдалими, вже наступного року з легкої руки військового наркома Троцького Тухачевський очолив 5-ю червону армію.
Видну роль молодої командарм зіграв у битвах проти колчаківських сил в Сибіру. В 1920-му Тухачевський керував большевицким натиском на Польщу, однак у підсумку програв. У 1921-1922 рр. Тухачевскому вдалося успішно придушити антибільшовицькі повстання – кронштадтське і антоновское. Після смерті Фрунзе майбутній маршал зайняв крісло начальника Штабу Робітничо-селянської Червоної армії, потім був призначений заступником наркома оборони. У 1935-му Сталін оголосив Тухачевського маршалом.
Самогубство першої дружини і нові обраниці
П’ять перших червоних маршалів: стоять – Будьонний і Блюхер, сидять – Тухачевський, Ворошилов і Єгоров./Фото: newtimes.ru
Маршал здобував численні перемоги не тільки на полях битв, але і на особистому фронті. Жінки обожнювали статного військового з помітною зовнішністю і значною силою. Перша дружина Михайла Тухачевського Марія Ігнатьєва була дочкою пензенського залізничника. Познайомилися вони в гімназії на балу, після чого спалахнув бурхливий роман, що не пройшов перевірку часом.
Закінчив кадетський корпус Тухачевський пройшов через фронти Першої світової, взяв участь у громадянській війні. До Пензи, де його чекала кохана, він повернувся армійським командиром. Дружина підтримувала Михайла в найважчі моменти, терплячи розлуку і позбавлення. Але її фатальною помилкою стала допомога в голодні роки родичам. Причиною розриву шлюбних відносин стала банальна продуктова підтримка, що, на думку Тухачевського, не відповідало статусу подружжя важливого воєначальника. Він без роздумів подав на розлучення, а через кілька днів покинута жінка застрелилася. На її похорон вдівець не з’явився, доручивши ад’ютантові організаційні питання.
Зовсім скоро Тухачевський визначився з другою дружиною. Він швидко зблизився з 16-річною племінницею лісника, запропонувавши їй руку і серце. Однак і цій жінці не вдалося утримати велелюбного і свавільного командира. Шлюб зруйнувала зрада чоловіка. Третій законної супутницею життя Михайла Миколайовича стала Ніна Гриневич. Дворянка за походженням, вона була красивою, утвореною жінкою, повністю відповідала аристократичним смакам маршала. У шлюбі народилася донька Світлана. Проте назвати це союз бездоганним можна було з великою натяжкою.
Безліч коханок і позашлюбні діти
Тюремне фото дочки маршала. 1944 рік./Фото: ru.openlist.wiki
Тухачевського на протязі всієї його недовгого життя захоплювали красиві жінки, при цьому він дуже швидко втрачав інтерес до своїх обраниць. Зв’язки «на стороні» були для нього чимось на зразок хобі. З вигляду теплі почуття до молодої другій дружині не заважали йому доглядати одночасно за двома сестрами Чернолузскими. А третій офіційний шлюб супроводжував роман з Юлією Кузьміної – дружиною товариша по службі. Цей зв’язок була напрочуд тривалою і міцною. Коханка навіть подарувала Тухачевскому дочка, яку він назвав Світланою, як і першої дитини. Причому паралельно Тухачевський доглядав за керівником дитячого театру Наталією Сац, якої він навіть обіцяв розлучення з дружиною і законний шлюб.
Історики не можуть з точним підрахунком коханок червоного маршала, але сходяться в одному: блакитноокий спокусник розбив десятки сердець. Відома історія про те, як ще у ході Громадянської війни якась комісар Антоніна Барбэ виконувала будь-які його таємні доручення, ризикуючи собою. Пізніше її заарештували, але вона не підписала жодного звинувачення на адресу коханого і була розстріляна. Ходили чутки і про роман маршала з вдового сина М. Гіркого Надією Пєшкова.
Спогади Віри Давидової та версія розстрілу маршала
Копія довідки про розстріл з АСД Р-9000, що зберігається в ЦА ФСБ Росії./Фото: s12.stc.all.kpcdn.net
У книзі Л. Гендлін «Сповідь коханки Сталіна» висловлена несподівана версія мотивів розправи над Тухачевським. Посилаючись на мемуари радянської оперної прими Віри Давидової, автор стверджує, що вона полягала в інтимному зв’язку з вождем. У цей період співачка знайомиться з Тухачевським, який починає настирливо пропонувати їй зблизитися. Піддався чарівності воєначальника жінка кинулася у вир з головою, забувши про всяку обережність. Зав’язався палкий роман з частими зустрічами в готелях і на маршальської дачі.
За твердженням Гендлін, про цих побаченнях стало відомо Сталіну, після чого він висловив Віру своє обурення. Але закохана співачка не пішла на поводу волі вождя, і терпіння Йосипа Віссаріоновича урвався. Після повернення з чергових гастролей Давидова дізналася, що зрадник Тухачевський розстріляний.
Однак далеко не всі історики підтримують версію Гендлін. На думку його опонентів, за загибеллю маршала стоїть абсолютно інша історія. Сталін не терпів членів когорти червоних генералів, яке піднімається в Громадянську війну. Нібито він бачив у них останню реальну силу, здатну позбавити його кремлівського крісла. Тому розправившись до того часу з партійної фрондою і суперниками типу Кірова, він взявся за військових. А Тухачевський просто виявився дуже популярним, симпатичним, утвореним і при цьому зарозумілим. Крім самого маршала були розстріляні його дружина і два брати. Три його сестри і дочка вирушили в ГУЛАГ.
Та іншого правильного сталинцу Яну Гамарнику не вдалося уникнути смертного вироку.
Thanks!
Our editors are notified.