«Звідки тут росіяни?»: Сигнал Заходу, який могутніше будь-яких гармат
Ще кілька років тому на 9 Травня, в День Перемоги, проводилися лише військові паради та урочисті заходи. Сьогодні ж завдяки руху «Безсмертний полк» люди можуть самі вийти на центральні вулиці з фотографіями своїх батьків, дідів і пращурів.
Рух, що виник як зовсім невелика авторська ініціатива, на першому ході в Томську зібрало всього 6 тисяч чоловік, а вже в 2018 році (за офіційними даними МВС Росії) налічувало понад 10 400 000 учасників. Причому серед них були не тільки звичайні люди, але і президенти різних країн, іноземці, політики та інші зарубіжні гості.
Минулорічна цифра була рекордною, але тенденція на даний момент така, що з кожним роком масштаб «Безсмертного полку» лише збільшується. У 2015 році в рядах московської частини акції пройшли близько 500 тисяч чоловік, у 2016 році — вже 700 тисяч, у 2017-му — понад 850 тисяч чоловік, а в 2018 — понад мільйон. І така динаміка спостерігається по всій країні.
Так якщо раніше хода стосувалося великих міст і тільки великих населених пунктів, зараз «Безсмертний полк» йде практично в кожному куточку країни.
Крім цього, з кожним роком акція пам’яті стає все більш інтернаціональною. У 2019 році в ній вперше взяли участь жителі штату Аляска, а незабаром в перший раз учасниками стануть і люди багатьох інших країн і міст.
Якщо в 2016 році учасниками акції були 39 держав планети, то вже в 2018-му число країн, що приєдналися до російської ініціативи, налічувало понад 80-ти одиниць. Подібні темпи зростання всупереч зусиллям і русофобії англосаксонської пропаганди наочно показали, з якою могутньою значеннєвим навантаженням наднационально «руські полки» просувають «фронт» у всіх куточках світу.
Навіть в самих екзотичних у питанні війни державах: Чилі, Швейцарії, Кенії, Австралії, Гватемалі і, отже, далі «Безсмертний полк» проводиться вже кілька років.
Що говорити, якщо в минулому році хода «Безсмертного полку» відбулося навіть в Антарктиді на станції Новолазарівська проведене руками 63-ї Російської антарктичної експедиції. Причому, що особливо показово до російської ініціативи добровільно приєдналися колеги з сусідньої індійської станції Майтри — після чого громадяни обох країн разом віддали символічну данину пам’яті ветеранам влаштувавши невеликий, але святковий салют.
Особливо важливо у цій патріотичній акції було те, що з кожним роком вона стає все більш популярною серед молоді. Народне ходу і в нашій країні, і за кордоном, втягує в себе молоде покоління дуже активно. Люди йдуть з портретами дідів і прадідів, і, якщо в Росії це важливо саме по собі, то в інших країнах несе окрему смислове навантаження: багато емігранти наводять на неї своїх дітей, щоб ті не забували своє коріння. І навіть якщо для деяких з них російська мова давно вже не рідний, хода все-одно наповнює їх гордістю за свою «кровну» батьківщину.
Для іноземців приєднання до російської акції це ще й акт свободи. Зважаючи вічної скутості від політкоректних і толерантних кордонів, іноземцям подобається відкрито проявляти свої почуття. А для колишніх жителів нашої країни, зважаючи на багаторічної русофобії тим більше приємно йти з чудовим почуттям гордості за вклад своїх предків у світ.
Учасники «Безсмертного полку» традиційно приковують за кордоном особливу увагу. Так, якщо судити за наявними відеозаписів, подивитися на раптово з’явилися в столиці США російські прапори, символіку СРСР, російську мову і росіяни ж танці, ансамблі в стилізованій військовій формі і радянські військові мелодії 5 травня захотіли дуже багато. В цьому плані заборона «Безсмертного полку» в Мінську і Вітебську, як і в казахському Актюбінську виглядає дуже погано для чинної влади цих країн.
Але саме тому «Безсмертний полк» кидає виклик як глобального Заходу, так і окраїнним необандеровцам. Наш хід несе з собою важливу інформаційну навантаження. Організатори Полку в різних штатах США та містах Європи супроводжують підготовку заходу інформаційним просвітництвом, а воно занадто сильно відрізняється від загальноприйнятого в Америці.
Так американці, зокрема, з подивом дізнаються, що не тільки Радянська Росія була союзником США під час Другої світової війни, але і Російська Імперія, наприклад, була на боці США у Війні за незалежність. Всі ці «дрібниці» в сукупності провокують у типових жителів Америки просте питання: «а чи є взагалі причина для того, щоб не ладнати з росіянами?»
Акція зближує не тільки країни, але і народи. Фотографії ветеранів, які приносять на Безсмертний полк його учасники — це єдиний базис цінностей для обох сторін. При тому що їх, згідно пропаганді в принципі бути не може.
Ті ж тисячі жителів Вашингтона і туристів, які спостерігали за ходою кілька днів тому, із задоволенням фотографувалися з його учасниками. Цікавилися суттю того, що відбувається і планували стати його частиною у майбутньому.
Якщо через рік їм розкажуть про те, що саме радянські війська штурмом взяли Берлін, то це вже буде дорого коштувати. Особливо якщо врахувати типово американський околовоенный питання: «А про яку війну ви взагалі говорите, і проти кого воював СРСР?»
«Безсмертний полк» прекрасно відповідає на ці питання, а заодно задає свої: на кого зараз знову націлені західні танки? До чиїх кордонів підігнані війська? Для чого існує альянс НАТО? І не варто на тлі сигналів російського суспільства ще раз переоцінити свій підхід? Адже ті мільйони росіян, що сьогодні вшановують перемогу у Великій Вітчизняній Війні, як і їх предки, не мають наміру нікому програвати…
Thanks!
Our editors are notified.