«Зараз я мислю цілком раціонально, як всякий учений. Не скажу, що це викликає в мене радість, яку відчуває кожен видужуючий від фізичної недуги. Раціональне мислення обмежує уявлення людини про його зв’язок з космосом» – писав у своїй автобіографії великий математик і дивовижний чоловік Джон Неш. Він став першим у світі вченим, і отримав Нобелівську, і Абелівську премії, а також, напевно, єдиним хворим, самостійно навчилися жити зі страшним діагнозом, який, безсумнівно, повинен був би закрити перед ним можливість займатися наукою.
Виріс в суворій протестантській родині, Джон з дитинства не любив математику. В Америці 30-х років ця наука викладалася, звичайно, у школі, але з учителем юному Нешу не пощастило, уроки були нудними і довгими, тому хлопчик охоче займався чим завгодно, тільки не занудними задачками. Все змінилося в 14 років, коли в руки до нього потрапила дивовижна книга, що стала справжнім учителем. Популярне видання Еріка Т. Белла «Творці математики» зумів так захопити Джона, що через багато років він написав: «Прочитавши цю книгу, я зумів сам, без сторонньої допомоги, довести малу теорему Ферма». Так почався шлях великого вченого. Однак спочатку талановитий юнак встиг прослухати курси хімії та економіки в Політехнічному інституті Карнегі. Лише потім зрозумів, що все-таки справжнє його покликання – точні науки. Вступати в Прінстонський університет студент їхав з найкоротшим у світі рекомендаційним листом від інститутського викладача: «Він – геній математики».
Талановитий випускник Прінстона – Джон Неш
Дивно, що вже в 20 років Джон знайшов і розробив той матеріал, за який він потім отримає Нобелівську премію, але станеться це лише через 45 років. Основною темою, яка зацікавила талановитого молодого вченого стала теорія ігор – незвичайний розділ математики, який опинився через десятиліття неймовірно затребуваним у багатьох областях, особливо в економіці. 50-ті роки стали для Джона Неша неймовірно плідним: він написав багато революційних для свого часу праць, вивчив можливість «некооперативного рівноваги» в області ігор з ненульовою сумою, яка у науці тепер називається рівновагою Неша». У 1957 році 30-річний учений одружився на красуні-студентки Алісії Ларді. У липні 1958 року журнал Fortune назвав Неша висхідною зіркою Америки «нової математики», а молода дружина повідомила щасливому чоловікові, що чекає дитину.
Молодий вчений Джон Неш з красунею-нареченою
Однак, незважаючи на щасливе особисте життя і багатообіцяючу кар’єру Джона Неша підстерігала біда, страшніше якої для вченого немає. Як художник, який втрачає зір, молодий вчений став позбавлятися головного свого «інструменту» – можливості об’єктивно оцінювати реальність. Симптоми параноїдальної шизофренії не вдалося розпізнати на перших стадіях, адже вчені – люди дивні, їм можуть бути властиві й неуважність, і перепади настрою, і незвичайні думки. Коли Алісія помітила, що чоловік постійно чогось боїться, говорить про себе в третій особі і розсилає поштою безглузді послання, вона намагалася перший час приховати це від оточуючих, але хвороба прогресувала, і вже через пару років Джон позбувся роботи в Массачусетському технологічному інституті. Далі потяглися роки важких потрясінь для маленької сім’ї: примусове лікування, потім – невдала спроба втекти в Європу і отримати статус біженця, депортація тому в США і ще одне лікування в клініці. Знову втеча на кілька років за океан, після чого Алісії довелося прийняти рішення про розлучення – у неї на руках була маленька дитина, якого вона виховувала і виховувала одна.
Джон Неш – унікальний учений-математик, який впорався заради роботи з шизофренією
На щастя, на долю Джона Неша знайшлося місце не тільки мужній боротьбі людини з фізичною недугою. Вона стала ще й історією справжньої дружби і вірності. Його знайомі, які пам’ятали молодого талановитого вченого з університетських років, стали допомагати геніальному математику, незважаючи на те, що пару років тому він замучив їх божевільними телефонними розмовами і роздумами про нумерології. Йому дали роботу в університеті і влаштували зустріч з кращим психіатром, який виписав антипсихотичні ліки. 70-ті роки стали періодом невеликого перепочинку – ліки допомагали, Джон почав знову спілкуватися з сім’єю, і Алісія, яка всі роки терзалася тим, що кинула хворого чоловіка, повернулася до нього. На думку знайомих, без неї великий математик просто перетворився б в кінці кінців у бездомного бродягу. Здавалося, що з допомогою сучасної медицини ця людина зможе все-таки налагодити своє життя. Студенти Прінстона в ці роки звикли до полусумасшедшему диваку, якого вони прозвали «Фантомом». Великий математик кожен день приходив до альма-матер, ходив по коридорах, писав на дошках йому одному зрозумілі формули. Він не був агресивним, але те, що він робив, уже навряд чи можна було назвати науковими дослідженнями.
Поступово до вченого почала доходити проста, але водночас жахлива думка: психотропні ліки допомагали впоратися з шизофренією, однак вони явно загальмовує розумову активність. Він міг існувати поруч з улюбленими людьми, але не міг працювати. Тоді Джон Неш прийняв унікально сміливе рішення – він відмовився від прийому ліків залишився один на один зі своєю недугою. Ще через кілька років безнадійно хвора людина зміг здійснити диво – він впорався зі слуховими галюцинаціями, які найбільше докучали йому, навчився просто не звертати на них уваги, і врешті-решт зумів відокремити справжній світ від вигаданого і повернувся до роботи. Здоровим людям, напевно, неможливо в повній мірі уявити, чого йому це насправді коштувало, і яким неймовірним бажанням жити і працювати потрібно було мати для такого внутрішнього подвигу.
Джон Неш до останніх років життя займався улюбленою наукою – математикою
Вчений знову повернувся в Прінстон, де продовжував, вже повноцінно займатися математикою. 11 жовтня 1994 року Неш отримав Нобелівську премію в галузі економіки «За аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор», а у 2015 році до цієї нагороди додалася ще одна, вища з математики – Абелевская премія, після чого Джон Неш став першою у світі людиною, удостоєним цих двох найвищих нагород. У 2001 році, через 38 років після розлучення, Джон і Алісія знову одружилися. В 2008 році великий вчений відвідав Росію і виступив з доповіддю у Вищій школі менеджменту Санкт-Петербурзького державного університету. Дивно, що, незважаючи на непростий стан, потребує постійного контролю, Джон Неш до кінця життя успішно читав лекції студентам і колегам. Правда, як людина, пізнав різні стани свідомості, він полюбив тему космології.
Джон Неш після вручення Нобелівської премії не читав традиційну лекцію, так як організатори побоювалися за його стан, але провів семінар, на якому обговорювалося його внесок в теорію ігор
Джон Неш став одним з небагатьох людей, яким за життя були створені справжні пам’ятники, – не з каменю з бронзи, а літературний і кінематографічний. У 1998 році вийшла книга-біографія великого вченого «Ігри розуму. Історія життя Джона Неша, геніального математика і лауреата Нобелівської премії». Автор – талановита журналістка і професор Колумбійського університету Сільвія Назар отримала за неї престижну Пулітцерівську премію, а фільм «Ігри розуму», знятий з 2001 року, удостоївся чотирьох «Оскарів». Роль геніального математика зіграв у ньому Рассел Кроу. Хоча, на думку автора книги, творці фільму не дуже точно дотримувалися фактів з біографії, «однак, саму суть життя Неша він передає вірно».
Джон і Алісія Неш в 2000-х
Джон і Алісія пішли з життя 23 травня 2015 року. Сталася трагічна випадковість – автомобільна катастрофа, в якій обоє загинули на місці, а водій відбувся подряпинами. Можна, звичайно, назвати цю смерть жахливою, проте, враховуючи їх похилий вік (Джону Нешу виповнилося на той момент вже 87 років, а Алісії – 83), можна сказати і по-іншому: «жили довго і щасливо і померли в один день».
Ще один екстравагантний нобелівський лауреат – Рита Леві-Монтальчини, дожила до 103 років, не втративши життєлюбства
Thanks!
Our editors are notified.