Як пройшла ніч, в яку прийняли Конституцію: коньяк, вірші і морозиво

При останньому голосуванні статті про мову роль зіграв голос кримчанки

Галерея (7 фото)

• 

  Робота над текстом Конституції України, травень 1996 р. Фото: iportal.rada.gov.ua

• 

  Мітингувальники перед Верховною Радою вимагають прийняття Конституції, 19 червня 1996 р. Фото: iportal.rada.gov.ua

• 

  Депутати аплодують після прийняття чергової статті Конституції, 28 червня 1996 р. Фото: iportal.rada.gov.ua

• 

  У залі Верховної Ради вітають Леоніда Кучму, президента України 1994-2005 рр.

• 

  Історична копія Конституції України, 28 червня 1996. Фото: iportal.rada.gov.ua

• 

  Обговорення за трибуною після “Конституційної ночі” 28 червня 1996 р. Фото: iportal.rada.gov.ua
• 

  Пам’ятне фото біля стін парламенту, після прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Фото: iportal.rada.gov.ua

Депутати II скликання розповіли “Сегодня” про те, як приймався перший варіант української Конституції 1996 року. Нагадаємо, вони просиділи в залі всю ніч з 27 на 28 червня, так як у випадку неприйняття документа їм загрожував розпуск. Щоб не заснути, депутати випили майже весь кави в буфеті: він працював всю ніч. Не обійшлося і без спиртного: вночі нардепи пили коньяк в честь дня народження віце-спікера Віктора Мусіяки. Екс-депутат Роман Безсмертний згадує, як депутату Михайлу Сироті замість кави налили коньяк в кавову чашку: “Він випив його, але не подав вигляду”. А сам факт прийняття документа вже вранці відзначили шампанським в готелі “Київ”.

Як розповів “Сьогодні” Безсмертний, робоча група Михайла Сироти працювала над Конституцією з березня 1996 року, будучи невизнаної, та тільки 1 травня їх запросив на обговорення проекту спікер Олександр Мороз: “Парадоксальність ситуації в тому, що в робочій групі було тільки два юриста — Олександр Лавринович і Олександр Новіков, вона написана політиками. Сама ніч голосування для мене була однією з багатьох за всі чотири місяці роботи над проектом… Я ніколи не забуду вареники, які нам носила дружина Володимира Стретовича, поки ми вичитували тексти…”

Зал під час засідань Конституційної комісії Верховної Ради України, березень 1996 р. Фото: dazo.gov.ua

Як розповів “Сегодня” екс-нардеп Володимир Яворівський, частина статей і розділів Конституції голосувалися швидко, але за деякими йшли запеклі суперечки.

“Найскладніше було з 10-ю статтею — про мову. Вже після п’ятого-шостого провального голосування Сергій Головатий запропонував прописати фразу про захист російської мови та інших мов нацменшин. Це трохи заспокоїло зал, але голосів все одно не вистачало: комуністів і кримчан обурювала фраза, що російську мову — мову нацменшини. Прийняли статтю тільки з 12-го разу”.

За словами депутата, при останньому голосуванні роль зіграв голос кримчанки: “У нас була група кримчанок, які принципово не голосували за 10-ту статтю. В якийсь момент я сходив в буфет і купив їм морозива, і їхні душі трохи розтанули… Я почав умовляти їх голосувати, і поки ми спілкувалися, морозиво почало капати їм на сукні. Тоді більшість пішли в туалет, а одна, сама помірна, залишилася. І ось вона все-таки підтримала статтю. А тоді не вистачало одного-двох голосів, так що це зіграло роль”.

Зал Верховної Ради в день прийняття Конституції України 28 травня 1996 р. Фото: dazo.gov.ua

А ще з ранку Раді ходив жартівливий віршик, згадує політик: “Мусіяки виповнювалося 50 років, і з ранку депутати придумали віршик: “п’ять десятків Мусіяці, комуністів б’ють по сраці”. Сперечалися також про герб і гімн, зазначає Яворівський: “Були у нас депутати, які кричали про тризуб: “Навіщо нам ці вила?” А частина статей провалювали з-за того, що депутати виходили в буфет поїсти, курці бігали покурити, і не вистачало часто їх пари голосів”.

Депутати підкидають доповідача по тексту Конституції України Михайла Сироту, ранок 28 червня 1996 р. Фото: uateka.com

До ранку все було як сонні мухи, каже Яворівський: “Зате, коли з’явився президент Леонід Кучма, залишилося одне голосування. Після ми вийшли на сходи під Радою фотографуватися, і очі у всіх світилися”.