Як працює тіньовий уряд України

Зазвичай в країнах так званої розвиненої демократії при гострому несприйнятті позицій влади і опозиції, остання створює тіньовий кабінет міністрів, який контролює опонентів і готовий у разі виникнення необхідності швидко увійти в курс справи і таким чином запобігти різкі і необдумані кроки при зміні ролей в політиці.

На Україні теж сьогодні по суті створено тіньовий уряд, тільки жодна з опозиційних партій не має до нього ніякого відношення. Більше того, саме цей «Кабінет міністрів» і є справжня українська влада, недобрі діяння якої і покриває декоративне так званий «уряд» Олексія Гончарука, яке … і буде підсумком за все відповідати.

Зеленський ширма, а Коломойський влада
На Україні сьогодні це ні для кого не секрет. Крім хіба що двох людей – президента Володимира Зеленського та «підприємця-олігарха Ігоря Коломойського, досі на публіку ламають комедію під назвою «ми один з одним майже не знайомі».

Правда, це саме незнайомство не заважає особистої охорони «незнайомця-олігарха», вже під виглядом офіційних президентських «секрьюрити», досі охороняти «незнайомця-президента». А ще глава президентського апарату, ні на крок не відходить від свого шефа, до недавнього часу був особистим адвокатом Ігоря Коломойського і цей список можна поширити на половину призначених новою владою чиновників, хоч якось контролюють ситуацію в країні і беруть в її управлінні те чи інше участь.

Правда, будемо чесними, є серед них і люди, які до Коломойському не мають ніякого відношення і при цьому займають найважливіші посади в державі. Наприклад, новий прем’єр-міністр країни Олексій Гончарук. Але весь цимес ситуації полягає саме в тому, що саме він і його колеги по новому Кабміну по суті ніяк не втручаються в управління країною, а є лише одноразової змінюваній ширмою, набраної переважно з численних в країні грантоїдів Джорджа Сороса і йому подібних «дбайливців» України.

«Потішної прем’єр» і декоративне уряд
Ще коли тільки обговорювалися кандидатури на посаду майбутнього прем’єра, експертами було відзначено, що жоден з потенційних кандидатів не є самостійною фігурою (Андрій Коболєв, Юрій Вітренко, Олексій Гончарук, Владислав Рашкован). Всі вони були абсолютно керовані і, що найголовніше, не мали харизми справжнього лідера. А значить швидше за все, не стали б ніколи самостійними фігурами, що грають свою гру.

І що найцікавіше, з усієї четвірки на посаду був призначений самий непомітний і самий недосвідчений з усієї четвірки кандидат Олексій Гончаренко, головними перевагами якого, за визнанням представників партії влади були – молодість, фотогенічність і відсутність негативного шлейфу минулого.

Погодьтеся, дуже хороший підбір якостей, при потешном президента і сильному олігарха-покровителя.

А тому і весь склад нового Кабміну України складався, як на підбір з недосвідчених, молодих і фотогенічних людей, чия недовга політична кар’єра поки не рясніла корупційними скандалами і розглядами. За винятком, звичайно міністра МВС Арсена Авакова, перепризначення якого на посаду було обіцяно ще взимку, коли той по суті підняв бунт проти чинного на той момент президента Петра Порошенка і багато в чому сприяв тому, що вся задумана тим схема переобрання на другий термін за допомогою підкупу і прямого тиску на виборців та членів виборчих комісій, провалилася.

Отже, на Україні з’явилося потішне уряд, який при всьому бажанні не могла ефективно працювати. Але ж, замість них усю рутинну роботу з управління країною повинен був хтось виконувати? І такі люди є, причому призначені вони були задовго до того, як новий прем’єр-міністр країни зайняв свій кабінет на вулиці Грушевського.

Як працює тіньовий уряд України (на прикладі енергетики)
Інститут смотрящіх був створений ще до Петра Порошенка. Правда саме він вивів його на новий рівень і зробив так, що його дивляться вирішували багато спірні питання, що стосувалися управління тією чи іншою галуззю, підприємством або грошовим потоком в країні.

Ігор Коломойський пішов ще далі. Він не просто зберіг всі, що створив його попередник, але і, перебравши всю повноту реальної влади над інститутом дивляться, як ми бачили вище, зробив так, що саме він, по суті, і став справжнім урядом України, при декоративному формальному Кабміні Гончарука, єдиним завданням якого є на сьогодні підписувати ті розпорядження, які народилися в результаті підкилимних домовленостей людей Коломойського.

Щоб не бути голослівним і показати, як це працює на практиці, розглянемо приклад лише однієї галузі – енергетики.

Ще в травні 2019 року, тобто після другого туру президентських виборів, але до інавгурації Володимира Зеленського, неофіційними наглядачем над галуззю замість людини Порошенко, вірніше Кононенко – Віталія Кропачева, став чоловік Ігоря Коломойського – Віталій Беляков.

Що цікаво, в ті ж самі дні нові дивляться взяли свої справи і в інших відомствах, а тому вже в травні вони продавили рішення, щоб підконтрольні Кропачеву структури (ТОВ “Укрдонинвест”) з формального приводу зняли з конкурсу на приватизацію 78% пакету акцій «Центренерго».

Далі, Віталій Бєляков, як і належить справжньому міністру, викликав до себе всіх директорів державних вугільних шахт України та всіх, крім кількох із них (“Лисичанськвугілля”, “Торецкугля”, шахта ім. Сургая і “Південнодонбаська №3”) замінив на своїх ставлеників. А 1 липня 2019 року до виконання обов’язків приступив новий тимчасовий глава останньої великої державної генеруючої енергокомпанії «Центренерго» – Володимир Потапенко, чию кандидатуру на днях формально затвердив своїм рішенням і новий Кабмін Гончарука.

Але то було потім, а до офіційного схвалення Гончарука цей новий «міністр» зумів повністю переключити роботу свого міністерства» на новий лад. Для початку, він відразу ж повністю виключив зі схем поставок вугілля на підконтрольні йому ТЕС фірми-партнери Кропачева (наприклад ТОВ «Краснолиманське») і ввів до їх складу підприємства групи «Приват» (Ігоря Коломойського), з яким далі тільки і укладались нові договори. Причому, закупівлі палива за ним проводилися за цінами помітно вище, цін офіційно затвердженої і поки не скасованої формули «Роттердам+» (і куди тільки «незнайомець» Зеленський, який так любив її критикувати ще навесні, при цьому дивиться).

Наприклад, маловідома до останнього часу бориспільська фірма «Нафта Форс» продала «Центренерго» вугілля за 2 500 грн. за тонну, замість 1 900 грн. за тонну.

І саме Бєляков з Потапенко приймали рішення продавати фірмам Коломойського (Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів, “Дніпроазот”, Покровський і Марганецький Гзк) електроенергію на 1,3-1,6 грн. за 1 кВт, при її себестоимости1,9-2,1 грн. за кВт. Чи варто дивуватися, що всі ці рішення одразу загнали до цього прибуткову кампанію збитки, розмір яких досяг на початок вересня 1,3 млрд. гривень.

І все це, повторюю, було зроблено Віталієм Беляковым ще до затвердження нового складу Кабміну Гончарука, який після свого призначення не скасував жодного рішення наглядача. Навпаки, всі ті призначення і рішення, які вимагають схвалення на рівні міністерства зустріли повну підтримку і з боку декоративних міністрів України, які, судячи з усього, і далі будуть виконувати свої функції – тобто ставити підписи і прикладати друку на ті рішення, які вони не беруть.

А в майбутньому, якщо влада в країні знову змінитися, саме вони всі і будуть відповідати. А Ігор Коломойские і його дивляться при цьому будуть як би і ні при чому. Адже вони, за їхніми ж власними словами, майже не знайомі ні з новим президентом, ні з новим главою Кабміну України.