Як на політичного життя країни позначиться повернення Коломойського
Одіозний український політик і олігарх Ігор Коломойський повернувся на батьківщину. Першим про його повернення написав журналіст Михайло Ткач у своєму Telegram-каналі. Пізніше сам Коломойський в коментарі інтернет-видання TheBabel підтвердив, що вночі прибув в аеропорт міста Дніпро (колишній Дніпропетровськ — ред.). Літак групи «Приват» з бортовим номером UR-PRT, який прямував з Тель-Авіва, приземлився в 2:30 ночі 16 травня.
Сам Коломойський заявив, що не знає, чим займеться на Україні в першу чергу. За його словами, у нього не заплановано ніяких зустрічей, так як всі, кого він хотів бачити, прилітали до нього в Ізраїль.
Нагадаємо, про свій намір повернутися відразу після офіційного оголошення результатів виборів, а також про готовність допомагати їх переможцю, він повідомив ще в квітні. Побіжний олігарх також заявив, що перший час після повернення не буде ні з ким бачитися, а просто відпочине «у себе в селі під Дніпропетровськом».
Коломойський покинув Україну в червні 2017 року і жив у Швейцарії, у вересні 2018-го він «за сімейними обставинами переїхав до Ізраїлю. Раніше, в кінці 2016 року, уряд України націоналізував належав Коломойському Приватбанк — найбільший приватний банк у країні. В ході кампанії з виборів президента олігарх заявляв, що не має наміру вимагати повернення йому банку, але хоче домогтися в судах справедливості і виплати двох мільярдів доларів компенсації. Він також висловив готовність забрати компенсацію держоблігаціями.
В кінці квітня, за кілька днів до проведення другого туру, суд у Києві визнав націоналізацію Приватбанку незаконною, а договір щодо його купівлі-продажу недійсним.
З фігурою опального олігарха пов’язують обраного президента України Володимира Зеленського, основним спонсором кампанії якого він був. Зв’язок конкурента з Коломойським, який нібито має намір через нього правити Україною стала одним з основних тем піар-кампанії президента Петра Порошенка. Він також вказував на те, що належить олігархові телеканал «1+1» займався розповсюдженням фейків про нього.
Що ж насправді означає повернення Коломойського? Чи він призведе до нових олігархічних воєн в Україні і масштабного переділу власності? І буде Коломойський відкрито лізти в політику чи стане «сірим кардиналом» при новому президенті?
Нагадаємо, Коломойський з березня 2014 року по березень 2015 рр. був губернатором Дніпропетровської області, крім того опосередковано — через своїх людей, що включав у свою сферу впливу і Одеську область. Він також був одним із організаторів і спонсорів каральних батальйонів у Донбасі, по суті, одним з ініціаторів війни.
Чому все-таки Коломойський повертається саме зараз, до інавгурації Зеленського? Не терпиться зануритися з головою в українську політику? Він вже не боїться поки ще чинного президента?
— Коломойському нема чого боятися, — вважає директор Центру громадського та інформаційного співробітництва «Європа» Едуард Попов.
— Боятися слід уже Петру Порошенку. Коломойський, виріс як «бізнесмен» у 90-ті роки і є типовим бандитом, — не з тих людей, хто прощає образи. В кінці квітня київський суд визнав приватизацію належить Коломойському Приватбанку незаконною. Тим самим влада Порошенко закінчилася. І нема чого чекати інавгурації. Ролі помінялися. В 2015-му, коли Коломойський втік з України, йому загрожували серйозні неприємності аж до тюрми, а може, й смерті. Тільки особисте втручання посла США запобігло війну між двома смертельними ворогами — Порошенко і Коломойським. Тепер на Порошенка оголошено полювання, як мінімум, на його активи. Тому присутність Коломойського на Україні не тільки доцільно — просто необхідно. Для інтересів Коломойського, зрозуміло, а не інтересів України. Україна просто поміняла господаря.
— Що, почнуться нові олігархічні війни і масштабний переділ власності?
— Впевнений, що так. У 2015 році війну на Україні зупинив посол США, змусивши Коломойського здатися і відступити Петру Порошенку. Тепер Коломойський отримав можливість мстити. Самого Порошенка, я впевнений, не чіпатимуть. Але його активи грунтовно пощипают. Варто серйозно замислитися про свою долю та Ринату Ахметову. Це дуже зручна мішень для атак.
— Коломойський стверджує, що у нього поки немає планів…
— Він, як завжди, бреше. Його нічний приліт з Ізраїлю на Україну, не чекаючи інавгурації Зеленського, сам по собі свідчить про терміновості справ і про те що у єврейсько-українського олігарха є план дій.
— Наскільки реально тепер зміцняться позиції Коломойського на Україні? Він буде «сірим кардиналом» при Зеленском?
— Коломойський як мінімум доклав руку до призначення (я підкреслюю: призначення, а не обрання) Зеленського. Гроші на витратну розкручування кандидата «з нуля» були Коломойського. Але чи зуміє Коломойський утримати маріонетку в своїх руках? Багато чого залежить від них обох. Наскільки Зеленський виявиться самостійний і амбітний. Коломойський як і інші представники його класу, дуже жадібний і прямолінійний. Це може його погубити, цей клас не знає почуття міри.
— Як Коломойський сприймається жителями України? Зв’язок з ним Зеленського не особливо збентежила виборців. Виходить, він нікого не лякає?
— Я б звернув увагу на таке явище, як український антисемітизм. Він склався історично, ще в 17 столітті. Це черговий український оксюморон. А Коломойський — голова Об’єднаної єврейської громади України, колишній губернатор Дніпропетровська, центру українського єврейства. Цим все сказано.
Ще один український оксюморон — частина українських нацистів, я маю на увазі Білецького, незважаючи на свій антисемітизм, годувалися з рук Коломойського. Думаю, обидві сторони використовували одне одного проти спільного ворога — росіян. Хто переможе — єврейський олігархат або український нацизм — покаже час. Поки перемога на боці першого. Що стосується українського виборця — хто і коли його питав? Незважаючи на свої потуги на демократію і «європейськість» українці завжди були під п’ятою своїх господарів — козацької старшини в 17 столітті або олігархів в 21-м. Сьогодні Зеленський сверхпопулярен, але що буде через рік?
— Коломойський, по суті, був одним з ініціаторів війни, спонсором каральних батальйонів і т. д. Його повернення якось вплине на події в Донбасі?
— Коломойський цинік і коли йому вигідно, він може бути і милитаристом, і миротворцем. Війна і мир у Донбасі залежать не від Коломойського, а від міжнародної і всередині української кон’юнктури.
— Цікаво було б простежити — де і з ким він зустрічається цим ранком, кого він встиг запросити на чашечку кави? — запитує політолог Олександр Дудчак.
— І який був сьогоднішній ранковий графік у поки що чинного президента Порошенко? Не для переговорів чи напередодні рішення Ради щодо дати інавгурації і подальшого сценарію розвитку подій, так квапився прибути в країну Коломойський?
— Навіщо він взагалі їхав? Йому на Україні загрожує небезпека?
— Так, ризик для нього, природно був. Нинішня влада володіє багатою фантазією, і придумати статтю може будь — була б людина… А вже для Коломойського придумати їм ніяких труднощів не склало б. Причому, в цьому випадку, на законних підставах.
— Коломойський заявив, що не знає, чим займеться на Україні в першу чергу. Чи це Так? Або у нього вже є план дій?
— Складно уявити, щоб у Коломойського не було плану дій. Ймовірно, він мав на увазі те, що фронт робіт занадто широкий, і це той випадок, коли складно визначитися, з чого почати.
— Раніше Коломойський запевнив, що не має наміру вимагати повернення йому банку, а хоче домогтися в судах справедливості і виплати двох мільярдів доларів компенсації. Він також висловив готовність забрати компенсацію держоблігаціями. Він має намір повернутися в бізнес?
— Всього-то — «домогтися справедливості». Це все ж справедливість по-коломойски. Він з вигодою для себе «втратив» Приватбанк, тепер планує заробити на ньому ще раз. Причому, сам банк йому вже не потрібен. Держоблігації — це цілком ефективний хід — виплати за ним гарантовані державою, прибутковість не менша, ніж від кредитування бізнесу в нинішніх українських умовах, але менш ризиковано, можна ще й додатково заробити на курсовій різниці.
Наскільки це законно? П’ять років під себе закони писали ті, хто на крові співвітчизників, в порушення Конституції і всіляких законів України прийшли до влади, тепер це будуть робити інші, не менш «ефективні менеджери». І, звичайно, умовно-нові будуть прагнути компенсувати втрати, понесені за 5 років минулого переділу і розграбування України, і тепер їх черга писати і трактувати закони України.
Все, що Порошенко нажив непосильною грабунком за роки, що минули після перевороту, постараються переділити стоять за Зеленським фінансово-політичні сили. Особливих змін для населення очікувати не доводиться, як кажуть на Україні — «пани б’ються, у холопів чуби тріщать». Повернення рівня життя населення до рівня 2013 року в коротко – і середньостроковій перспективі навряд чи відбудеться.
Thanks!
Our editors are notified.