Напередодні мінської зустрічі і нової угоди з Донбасу: чого домагається Україна

Напередодні мінської зустрічі і нової угоди з Донбасу: чого домагається Україна

Сьогодні в Мінську контактна група може укласти угоду про відвід озброєнь калібром менше 100 мм

Сьогодні в 15:00 в Мінську має відбутися засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на сході України. Очікується, що на зустрічі може бути підписана угода про взаємне відведення з лінії зіткнення важких видів озброєнь калібром менше 100 мм. Про це повідомила прес-секретар представника України в Групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

“Мова піде про всіх питаннях виконання Мінського протоколу. Перед цим відбудеться зустріч учасників усіх чотирьох робочих підгруп – з безпеки, економічних, політичних і гуманітарних питань. Засідання вперше пройде під головуванням нового представника ОБСЄ в Тристоронньої контактної групи Мартіна Сайдика”, – написала вона в Facebook.

Як повідомив заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг, мінська контактна група з безпеки зробила план по розгляду відводу озброєння менше 100 міліметрів, однак сторони ще не зробили останніх кроків для підписання.

Після року бойових дій і триваючої загостреної ситуації на Донбасі влада все більше утверджуються в позиції, що військового вирішення для конфлікту немає. Так, 4 липня президент України Петро Порошенко в черговий раз заявив, що наполягає на пріоритетності політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. “Усвідомлюючи ціну питання, я наполягав, наполягаю і буду наполягати на пріоритетності політичного врегулювання. Безумовно, ми – за мир. Але не за мир будь-якою ціною. Ми не здамо ні клаптика української землі”, – заявив він.

Саме до мирного врегулювання конфлікту шляхом переговорів ще рік тому закликав український бізнесмен Рінат Ахметов:”Іншої дороги немає. І згадаєте мої слова – все одно все закінчиться переговорами і все скінчиться миром. Тільки скажіть мені, будь ласка, хто поверне їх матерям дітей, хто поверне їх дружинам чоловіків, хто поверне дітям їх батьків?! Я не хочу, щоб труни з Донбасу поверталися в Західну Україну, я не хочу, щоб труни поверталися в центральну Україну, в інші регіони нашої країни. Я не хочу, щоб люди гинули на Донбасі. Тому я завжди закликав, закликаю і буду всіх закликати до миру”, – заявляв в липні 2014 року Рінат Ахметов в ексклюзивному інтерв’ю “Подій тижня”.

Сьогодні ця теза знаходить все більше підтримки і в Україні, і на міжнародному рівні. “Клубок насильства намотується, і чим більше жертв, тим складніше буде його розплутати. Тому мені б дуже хотілося, щоб світ був досягнутий шляхом переговорів. Я б сідала хоч з чортом лисим за один стіл”, – заявила директор українського управління Amnesty International Тетяна Мазур в інтерв’ю “Українській правді” 6 липня 2015 року. На її думку, Україна повинна зробити все для того, щоб уникнути жертв у зоні конфлікту та зберегти людські життя. “Зараз в України є безпрецедентна підтримка світової спільноти – і моральна, і матеріальна, і експертна. Для того, щоб її не втратити, Україна повинна вести себе в цьому конфлікті дуже гідно. Якщо протистоїть нам сторона порушує права людини, це не привід для наших військових порушувати”, – сказала Тетяна Мазур.

Триваючі переговори на різних рівнях, включаючи і засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську – свідчення того, що саме за мирне рішення конфлікту виступають міжнародні партнери України.

Підписання угоди – від слів до справ

У випадку, якщо угода буде підписана, українські військові готові почати відведення відповідних озброєнь. “Ми впевнені у своїх силах, і ми готові виконати будь-який наказ”, – заявив Сегодня.иа представник штабу військових Дмитро Гуцуляк.

Спікер Адміністрації президента України з питань військової операції Андрій Лисенко сказав Сегодня.иа, що українська сторона вітає всі кроки, в тому числі і домовленості щодо відведення озброєнь калібром менше 100 мм, які ведуть до стабілізації і завершення конфлікту на Донбасі, але до цього часу не виконані основні умови Мінських угод.

“Перше, це припинення вогню, яке продовжується і по сьогоднішній день. Друге, не виконані вимоги щодо відведення бойовиками важких озброєнь калібром понад 100 мм. Також не відбувся повноцінний обмін полоненими”, – сказав він.

У той же час, за словами Лисенка, українська сторона піде назустріч і буде працювати над планом дій, який приведе до завершення конфлікту.

При цьому в штабі військової операції підкреслюють, що Україна повністю відвела все важке озброєння, в той час як бойовики практично кожен день обстрілюють українські позиції.

“Ми бачимо, що вони не виконують і постійно порушують мінські домовленості. Використовують і гармати калібром 152 мм і 120-мм міномети і 122-мм артилерію і проводять артилерійські і мінометні обстріли українських позицій майже по всій лінії зіткнення”, – сказав Дмитро Гуцуляк.

У такій ситуації, на думку координатора групи “Інформаційне опір” Дмитра Тымчука, Україні потрібні гарантії виконання угод противником. “Якщо ми відведемо озброєння менше 100 мм, то не буде чим відповідати (на атаки бойовиків, – ред.). Поки у нас немає механізму отримання гарантій від протилежної сторони і того, щоб ми бачили, що вони відповідально виконують свою частину домовленостей, у цих умовах не можна говорити про розвиток мінських угод”, – сказав він.

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що для вирішення конфлікту необхідно забезпечити повне виконання домовленостей. “Проблема не в тому, що можуть підписати, а проблема в тому, як це буде виконуватися. Підписані мінські угоди. Підписано відповідну угоду про відвід важких озброєнь. І що? Ми бачимо, що вони не виконуються в повному обсязі”, – сказав він.

Що далі

У штабі військової операції заявляють, що сподіваються на мирне вирішення конфлікту. Але напруженість у регіоні не спадає. “Якщо збережуться такі гарячі точки, як Донецький аеропорт, постійна зона напруги біля Попасній і під Луганськом, то нічого принципово не зміниться. Є ризик локальної ескалації, як це було під Марьинкой”, – зазначив політолог Володимир Фесенко. На його думку, ситуація може бути дестабілізована і з-за проведення бойовиками без узгодження з Києвом місцевих виборів. “І тоді потрібен буде або Мінськ-3, або щось нове”, – сказав політолог.

А тим часом на Донбасі продовжують гинути як українські військові, так і мирні жителі. На початку червня заступник генерального секретаря ООН Джефрі, повідомив, що з початку конфлікту загинуло близько 6400 чоловік, а після підписання Мінських угод – близько 400.

В Адміністрації президента не змогли навести точну цифру втрат серед українських військових з лютого. “Це більше сотні, так точно”, – сказав Андрій Лисенко.

Як відомо, перші мінські угоди були укладені у вересні минулого року. 12 лютого поточного року в Мінську знову відбулися переговори про врегулювання кризи на Донбасі за участю президента України Петра Порошенка, президента Франції Франсуа Олланда, канцлера ФРН Ангели Меркель і президента РФ Володимира Путіна. За підсумками переговорів затверджено комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей. Крім того, прийнята декларація лідерів України, Франції, Німеччини і РФ в підтримку цих заходів.

Серед іншого, домовленості, досягнуті “нормандської четвіркою”, передбачали повне припинення вогню на сході України, а також відведення всіх важких озброєнь із української території. Крім того, передбачений обмін і звільнення всіх заручників, у тому числі Надії Савченко та Олега Сенцова.