Парадокс оцінки: так чи слабка Росія, як вважає Західний світ

Як на Заході маніпулюють цифрами, щоб очорнити Росію

Порівняння країн — невдячне заняття. Як і в аспекті статистики, багато чого тут буде залежати від того, яку сторону барикад займає . Англосаксонські інститути очікувано воліють тільки ті формати і методики підрахунку, які у вигідному світлі демонструють їх, а європейці, відповідно, ті, що роздувають плюси Європи. Розглянемо простий приклад.

Великі, «рамні» позашляхові автомобілі вважаються одними з найбільш безпечних транспортних засобів на дорогах. Однак при класичному краш-тесті, тобто випробування на зіткнення, позашляховики демонструють жахливий результат. Чому?

Справа в тому, що краш-тест лише симулює дорожньо-транспортна пригода, а методика підібрана так, що в симуляції автомобіль розбивається об бетонну стіну.

В результаті у позашляховика на суцільнометалевою рамі виявляються погані «життєві показники, адже він, умовно кажучи не пом’якшує удар. Коли ж аварія відбувається в реальному житті і жорсткий каркас врізається в інший, більш легкий автомобіль, погані показники демонструє вже ця машина, а позашляховик і водій залишаються цілі.

Іншими словами, будь-яке порівняння може виявитися неправильним, якщо для нього підібрана незбалансована методика, і ці лазівки активно використовує проти Росії Західний світ.

ВВП

Коли США або Британія хочуть показати соціуму, як сильно вони «покарали» Москви, на допомогу їм приходить МВФ і міжнародна преса.

Посилаючись на дані Валютного фонду і Світового банку, а також вибираючи методику підрахунку ВВП «за номіналом», Лондон і Вашингтон, який рік рапортують про успіх санкційної війни. Трюк тут полягає в тому, що номінальне значення валового внутрішнього продукту виражається в доларах, проте курс американської валюти береться в поточних ринкових цінах.

У підсумку, якщо напередодні введення санкцій в 2014 році, при стабільній вартості долара, ВВП Росії становив $1,849 трлн, а на наступний ранок, після девальвації став оцінюватися в 1,108 трлн, то це не означає, що країна за одну ніч почала працювати і жити на 40% гірше.

Всередині Росії взаєморозрахунки проводяться в рублях, і в рублевому вираженні ВВП нашої країни у 2014 і 2015 роках практично не змінився — 70 975 млрд. рублів, проти 67 569 млрд. Однак західні ЗМІ (посилаючись на «доларове» обчислення ВВП за номіналом) активно заявляли в ті дні про те, що економіка Росії «розірвана на шматки». В реальності ж, девальвація багато в чому стала плюсом, оскільки резервні фонди Росії були номіновані у валюті, відповідно, при її обмін на рублі з 2014 року можна було отримати вдвічі більшу суму.

Те ж саме стосується і доходів від зовнішнього експорту країни. Навіть продаж злощасних трежеріс девальвированному курсом, крім почуття справедливості, принесла державі і подвійну вигоду, а вкладати рублі в свою економіку замість покупки на них «дорогого долара і виведення за кордон стало вигідніше.

Сьогодні Захід також воліє використовувати необ’єктивний розрахунок за номіналом замість більш виваженої методики з ППС. Однак на цей раз за куди більш тривіальних причин. Справа в тому, що в разі розрахунку валового внутрішнього продукту за паритетом купівельної спроможності, тобто з поправкою на рівень цін в економіці і об’єктивний, а не поточний курс валюти, рейтинг країн стає іншим.

Якщо за рівнем ВВП за номіналом США сьогодні займають першу сходинку у світі, Китай — другу, а Росія — дванадцяту, то за об’єктивним методом підрахунку (ВВП за ПКС), КНР стає першою, США — другий, а Росія — шостою економікою світу.

Зрозуміло, це дуже не подобається Британії та США.

Цікаво, що розрахунок ВВП за ПКС проводиться МВФ, ООН і СБ не менш офіційно, і щорічно надається у відкритий доступ для всіх ЗМІ. Однак преса колективного Заходу у публікованих матеріалах використовує тільки «номінальний» рейтинг розрахунку, незважаючи на всю його необ’єктивність і заангажованість.

«Погані» результати не афішуються Заходом не тільки в економічній сфері, але і скрізь, де списки можуть заохотити конкурентів і допекти Вашингтон.

Наприклад, найбільшими емітентами CO2 в світі є Китай і США, і лише ці дві країни продукують понад 40% загальносвітових викидів, але саме тому дані рейтинги в західній пресі не фігурують. А ось розмитий список країн з якогось «якості життя», де Америка привласнила високий статус самої себе, навпаки, тиражується повсюдно.

Теж стосується і переліку країн по сальдо міграції, тобто різниці числа осіб, які прибули в яку-небудь країну, і числа осіб, що вибули звідти за один рік. У ньому, Росія традиційно займає лідируючі позиції, але оскільки це ніяк не вкладається в русло «жахливою» і вже який рік «розвалюється тиранії», країни звідки «всі біжать», дані списки також не афішуються.

Інша справа, якийсь «індекс благополуччя», де Росія по таким категоріям як «свобода преси», «переслідування опозиціонерів», «прозорість виборів» та інших «об’єктивних» поняттями займає останні місця.

А ось список країн за індексом щастя, що складає відповідно прямим опитуванням простих людей, у західній пресі знайти складно. Оскільки в ньому США займають приблизно ту ж позицію, що і Росія — за межами першої сотні. І раз вже це абсолютно не вкладається в пропагандистський аспект, західні ЗМІ вважають за краще цього не бачити.

Англосакси завжди були професіоналами у лицемірстві та маніпуляції, а тому самі придумали визначення, що описує даний підхід — Метод техаського рейнджера. У знаменитій книзі Дарелла Хаффа «Як брехати за допомогою статистики», автор описав це так: «Метод техаського стрілка завжди застосовувався ЗМІ, нашими політиками і самою Америкою. Стрельнути, а лише потім намалювати на дірці мішень, попутно залатавши те, куди не потрапив постріл і є основа всієї нашої стратегії».