Покоління Zавтрашнего дня

Проведене консалтинговою компанією Deloitte глобальне дослідження цінностей і тривог світової і вітчизняної молоді показує, що без глибинних політичних реформ прийдешні вибори в Росії і в світі можуть призвести до колапсу нинішньої політичної системи.

Мілленіали та представники покоління Z все більше розчаровуються у традиційних державних та громадських інститутах. Такий, мабуть, головний висновок чергового масштабного дослідження, здійсненого консалтингової компанії Deloitte за 2019 рік, – вже восьмого за рахунком. Незважаючи на глобальний економічний ріст, молодь все більше відчуває свою невлаштованість і наростаючу тривогу. І таке зростання песимістичних настроїв – хвороблива реакція на внутрішні трансформації сучасності, як технологічного, так і соціо-економічного порядку. Підсумки опублікованої доповіді засновані на опитуванні 13 416 миллениалов з 42 країн (включаючи Росію), а також 3009 представників покоління Z з десяти країн світу. До миллениалам експерти віднесли людей, що народилися після січня 1983 року і до грудня 1994-го, а до покоління Z – які народили вже після січня 1995-го і до грудня 2002 року.

Можна констатувати, що російське молоде покоління, згідно з дослідженням Deloitte, не сильно відрізняється від західного. «Точки розбіжності» між ними головним чином детерміновані специфікою історичного минулого та сучасної російської соціо-політичної повісткою, які, тим не менш, залишають не настільки істотний відбиток. Напевно, це наслідки глобалізації інформаційного середовища: інтернет, кіно-блокбастери, мобільні додатки і т. д. не сильно відрізняються від країни до країни. Це сильно виділяє молодь порівняно зі старшим поколінням, яке виросло в абсолютно різних цивілізаціях. Політичні лідери Росії та інших країн марно намагаються зрозуміти нове покоління і схилити їх на свою сторону. Але сподівання і тривоги молоді зовсім інші.

Тривоги і радості
Так, основні тривоги миллениалов і представників покоління Z в Росії пов’язані з корупцією (38%), економічною нерівністю в суспільстві (36%), політичною нестабільністю і війною (30%), проблемами охорони здоров’я (26%) і тероризмом (25%), в той час як загальносвітові тренди дещо інші. З глобальної перспективи молодь найбільше турбують проблеми, пов’язані зі зміною клімату (29%), а вже потім економічна нерівність (22%), безробіття (21%), злочинність і особиста безпека (20%) і в останню чергу корупція (20%) і тероризм (19%). Ясно, що ці відмінності продиктовані різницею в поточній економічній реальності: у Росії питання гідного доходу, і прямо випливають з нього проблеми соціальної нерівності та корупції, досі залишається гострими, тоді як в економічно благополучних суспільствах на перший план виступають вже проблеми кліматичного порядку. Російська молодь більше націлена на вирішення власних проблем та індивідуальних потреб, що сильно контрастує з коллективистским минулим їх батьків та загальносвітовими тенденціями.

У цьому сенсі закономірно і сильне розходження в ступені задоволеності життям: якщо в Росії тільки 18% молодих людей задоволені своїм побутом, оцінюючи його в 8, 9 і 10 балів з 10, то у світі настільки ж комфортно себе відчуває вже 29% опитаних. Також, якщо залучати дані з попереднього опитування Deloitte, то впевненість російської молоді в тому, що економічна і соціальна ситуація в країні може змінитися найближчим часом в кращу сторону, за два роки знизилася майже в два рази. Світовий же показник хоч і демонструє те ж падіння (на 45% менше, ніж роком раніше – це найнижчий поріг за всі роки досліджень), однак все ж не настільки критичний. Не настільки високо і довіру російських миллениалов до уряду. Згідно з дослідженням, 27% опитаних в Росії вважають, що головні світові проблеми можуть вирішити дослідницькі інститути, в той час як лише 22% заявили, що впоратися з ними може і держава. У світі останній показник вище – 29%.

Якщо ж говорити про «точках збіги між молодим російським поколінням і світовим, то вони пов’язані з високою мобільністю, кар’єрними цілями і амбіціями, ставленням до бізнесу і загальною недовірою до традиційних соціальних і державних інсинуацій. Так, дві третини опитаних миллениалов по всьому світу вважають, що проблеми економічної нерівності та безробіття пов’язані з тим, що значна частина людей не одержують достатніх можливостей для успішної самореалізації. При цьому проблеми соціальної мобільності повинні вирішувати уряду, однак, на думку респондентів (63%), для останніх пріоритетом збереження і посилення своєї влади.

З великим скепсисом мілленіали належать до політичних і релігійних лідерів. 73% опитаних відзначили, що на сьогоднішній день політики нездатні реалізовувати благотворні і позитивні проекти в світі; дві третини молодих людей в тому ж ключі і оцінили діяльність офіційних представників релігійних конфесій. Під ударом опинилося і довіра до традиційних засобів масової інформації: 43% миллениалов вважають, що традиційні ЗМІ чинять негативний вплив на світову обстановку, а 27% взагалі не довіряють офіційним ам інформації. Активний пошук нетрадиційних інформаційних ів, очевидно, підвищив вплив соціальних мереж як альтернативного новинного постачальника. У підсумку 71% опитаних позитивно оцінюють, як активне використання смартфона, так і соціальні мережі, однак більше половини миллениалов вважають, що фізично будуть почувати себе краще, якщо скоротять кількість часу, проведене в телефоні.

Цілі і амбіції
Головна життєва мета, яка об’єднує миллениалов по всьому світу – це подорожі (57% по світу і 70% у Росії). На другому місці стоїть мрія придбати будинок (49%). Потреба ж у створенні сім’ї відтіснена бажанням зробити щось корисне для суспільства – 46% проти 39%. Крім того, помітно, що молоде покоління вибирає більш активну кар’єрну стратегію: про потреби в частій зміні роботи заявило 61% опитаних (у Росії цей показник трохи нижчий – 57%).

Продовжує знижуватися рівень схвалення бізнес-організацій з точки зору їх позитивного впливу на суспільство та екологію – цей показник опустився з 61% (минулий рік) до 55%. Більш того, 42% миллениалов помітили, що встановлюють хороші ділові зв’язки тільки з тією компанією, яка благотворно впливає на соціальне благополуччя і стан навколишнього середовища; у Росії цей показник поки що залишається низьким – лише 22% опитаних готові відмовитися від пропозиції працедавця, який не особливо піклується про екологічні наслідки своєї діяльності. Важливим чинником при виборі місця роботи і стає увагу компанії до гендерної та етнічною рівності (54% серед опитаних по світу і 45% у Росії).

Нарешті, репрезентативні дані опитувань, що стосуються особистих амбіцій миллениалов і представників покоління Z. У більшості своїй ці люди хочуть отримувати високі зарплати і бути багатими, проте багато з опитаних відчувають тривогу перед стрімкими змінами, що постійно приносить четверта промислова революція. Зокрема, 49% миллениалов вважають, що зростання постійних технологій і збільшує обсяг їхніх посадових обов’язків. 46% респондентів вважають, що технологічні зміни сучасності ускладнять процес працевлаштування, а 70% зізналися, що не володіють усіма необхідними навичками для успішного кар’єрного зростання.

В цілому, можна сказати, що у миллениалов і покоління Z склалися свої специфічні ціннісні уявлення, в чому відрізняються від тих, які властиві більш старшому поколінню. І цей, загалом досить зрозумілий розрив здається по-своєму істотним з кількох причин. В першу чергу, помітно, що, незважаючи на регіональну та культурну специфіку, невдоволення молодих людей по всьому світу знаходиться приблизно на одному і тому ж рівні. Західна молодь ставиться до урядів своїх країн з не меншим скепсисом, ніж у Росії. Більше того, хоч опитування і показав, що загроза потенційно екологічної катастрофи поки ще не особливо хвилює російських миллениалов, проте вони вже цілком поділяють цінності солідарності, соціальної відповідальності, також високо оцінюють кар’єрну мобільність і з такою ж підозрою ставляться до традиційних ЗМІ.

Очевидно: глобальні тренди все більше уніфікують локальну соціальну строкатість. І ця теза здається особливо важливим для Росії, яка наближається до важливого транзитного циклу – до виборів 2021, 2024 і 2030 років, на яких саме цим двом поколінням належить вирішити долю політичної системи. Необхідність серйозної трансформації свого «послання» – риторики, способів комунікації та методики цілепокладання – стоїть перед сучасними російськими політичними лідерами з граничною гостротою. Той «портрет» молодого покоління, який вимальовується з даних доповіді Deloitte, поки що зовсім не вписується в сучасний політичний ландшафт Росії, і без значної його перебудови песимізм цього покоління в якийсь момент може обернутися люттю або повної індиферентністю.