Андронік мріяв про владу у всій Східній Римській імперії. І його претензії на престол були цілком обґрунтовані, оскільки Комнін припадав онуком імператора Олексія I і племінником імператора Іоанна II. І хоча шлях до вершини виявився тернистим, Андронік зумів втілити мрії в реальність. Щоправда, лише на пару років. Як відомо, чим вище піднімешся, тим болючіше падати.
Недолугий родич
Візантійському імператору Іоанну II, м’яко кажучи, не сильно пощастило з родичами. Але головним болем імператора став його брат Ісаак. Той хотів зайняти престол і відкрито конфліктував з вінценосним родичем. Але оскільки підтримки в Ісаака не вистачало, він постійно опинявся в переможених. Правда, Іван поблажливо ставився до брата, тому смертну кару раз за разом заміняв на посилання у віддалені провінції імперії.
Незважаючи на складні відносини з братом, імператор прихильно ставився до свого племінника — Андронику. Той виховувався в палаці на рівному положенні з цесаревичем Мануилом. І хоча хлопці намагалися підтримувати дружні відносини, протистояння їх батьків залишило відбиток. Андронік заздрив братові і мріяв про троні. Мануїл, як і його батько, поблажливо ставився до норовистому родичу. І коли він став імператором (це сталося в 1143 році) суперництво вийшло на новий рівень.
Зображення Комніна./Фото:http://www.hrono.ru
Взяти Константинополь, а заодно і трон, Андронік не міг. Йому не вистачало сил і підтримки. Тому він став дотримуватися схеми, відпрацьованої ще батьком, Комнін всіляко намагався зіпсувати життя законному правителю. Андронік дізнався, що у двоюрідного брата з’явилася коханка – знатна і багата Феодора. Родичі, звичайно, не були в захваті з-за такого розвитку сюжету, але йти на конфлікт з імператором боялися. І тоді Андронік зумів закохати в себе Євдокію – сестру Феодори. Молоді люди почали жити разом. І якщо роман однієї доньки з імператором сім’я змогла зрозуміти і прийняти, то цивільний шлюб інший з Андроніком – перейшов усі межі. Родичі Євдокії кілька разів намагалися «по-чоловічому» розібратися з Комнином, але не виходило. Кузенові государя вдавалося втекти.
Тим не менш, конфлікт наростав. Побоюючись великого скандалу Мануїл відправив свого родича в Кілікію. Там як раз назрів конфлікт з місцевими вірменами, не бажали перебувати в підпорядкуванні государя Східної Римської імперії. Андронік отримав у своє розпорядження військо і завдання – приструнити ворогом. Але Комнін провалився і з ганьбою повернувся в Константинополь. Розуміючи, що брат – це бочка з порохом, імператор послав його подалі від столиці, до самої західному кордоні, віддавши йому провінцію. Але Андронік не збирався здаватися. Опинившись на новому місці, він швидко налагодив контакт з угорцями. Пообіцявши їм фінансову та територіальну вигоду Комнін заручився підтримкою чужинців в боротьбі за престол. Але про це дізнався Мануїл. В принципі, за змову з угорцями Андроніка можна було стратити, але імператор пошкодував родича. Правда, незабаром з’ясувалося, що Комнін так і не відмовився від думки про державний переворот. Терпіння імператора урвався, і він звелів відправити кузена за ґрати. І в 1154 році Андронік опинився в одній з в’язниць Константинополя.
Через кілька років Комнін зумів втекти. Але на волі пробув трохи — його здав один із селян, спокусившись на солідну винагороду. Солдати схопили Андроніка, посадили назад в камеру, закували в кайдани. У 1164 році він знову зумів втекти. Біля Босфору Комнін і його вірний слуга Хризахопул натрапили на солдатів. І тоді Андронік пішов на хитрість. Слуга видав себе за Комніна і здався, а родич імператора зумів вислизнути. Розуміючи, що на території Східної Римської імперії йому не вдасться спокійно жити, Андронік вирушив на північ. А саме: до князя Галич Ярославу Осмомислу. На допомогу російського правителя він не сподівався, у своїх проблем вистачало.
Головне — поблизу були друзі-угорці. Андронік знову спробував заручитися їх підтримкою при державному перевороті. Але довести справу до кінця так і не зміг, Комнін недооцінив можливості шпигунів свого вінценосного брата. Мануїл вчасно дізнався про чергову змову кузена і зважився на радикальні заходи. Імператор розумів, що добровільно Андронік не повернеться в Константинополь, тому наказав своїм солдатам заарештувати його дружину і дитину. Незабаром Комнін отримав ультиматум: або він повертається, або його сім’я передається у розпорядження ката.
Андронік повернувся в Константинополь, очікуючи суворої розправи. Але Мануїл в черговий раз не зміг покарати брата. Замість цього вони помирилися, і Комнін урочисто поклявся у вірності імператору. А той, щоб переконатися у правдивості слів, відправив родича на війну… як раз з угорцями. Та війна, що тривала з 1163 по 1167 роки, виявилася для візантійців успішною. Мануїл не тільки повернув давно втрачені землі, але й отримав титул «Угорський». Що ж стосується Комніна, то він у тій війні був на других ролях. До успішних дій можна віднести хіба що захоплення міста Земун.
Після перемоги над угорцями, Мануїл відправив родича в Кілікію. Але і «друге пришестя» Андроніка виявилося невдалим. Вірмени знову перемогли. Комнін, розуміючи, що брат може не пробачити серйозну осічку, вирішив податися до хрестоносцям. Спочатку він жив в Антіохії, потім перебрався в Єрусалим. А після і зовсім став на чолі Бейрута. Тут він встиг одружитися на Феодорі. Вона була племінницею Мануїлу і вдовою короля Єрусалиму Балдуїна III. При цьому, що стало з першою офіційною дружиною Комніна невідомо. Зате відомо, що Феодора усиновила дитину Андроніка від першого шлюбу, а також народила йому ще двох дітей.
Але довго радіти тихого сімейного щастя Андронік не зміг. Мануїл всіляко тиснув на хрестоносців, аби ті прогнали Комніна зі своїх земель. І, врешті-решт, вони підкорилися волі імператора Східної Римської імперії. Андронік відправився у вигнання, а компанію йому склала дружина.
Після довгих поневірянь Андронік з родиною знайшов захисту в одного з численних емірів, які правили територіями біля кордонів з Східною Римською імперією. Правда, за заступництво довелося платити — грабувати землі Візантії. Андронік погодився, оскільки не бачив іншого виходу. Але після декількох нальотів ситуація змінилася. Шпигуни Мануїла полонили Феодора з дітьми і привезли в Константинополь. А Комнін отримав черговий ультиматум: або повертаєшся, або вони гинуть.
Історія повторилася. Ледь Андронік з’явився біля стін Константинополя, його схопили, закували в кайдани й повели по вулицях до імператорського палацу. Мануїл зустрів непутящого брата, а потім в черговий раз пробачив. Комнін ж у черговий раз поклявся у вірності. А потім час Андронік отримав у володіння провінцію Пафлагония.
На деякий час Комнін відійшов від політичних інтриг. Але вести тихе і спокійне життя у нього все-таки не вийшло. У 1176 році армія Східної Римської імперії зазнала нищівної поразки від турків-сельджуків в битві біля Мириокефале. Трон під Мануилом захитався. Він став шукати допомоги на стороні, запрошуючи в Константинополь військових, інженерів, архітекторів і купців з територій, що раніше належали Західної Римської імперії. Французи, італійці і німці окупували столицю Візантії, чим викликали протести не тільки місцевих жителів, але і місцевого духовенства. Назрівав релігійний конфлікт. Але Мануїл вже був не в змозі виправити ситуацію. Більше того, намагаючись догодити європейцям, він зумів одружити свого сина Олексія за Анну, доньку Людовика VII.
У вересні 1180 року Мануїла не стало. Трон імператора Східної Римської імперії зайняв Олексій II, якому на той момент було лише одинадцять років.
Зліт і падіння
Де-юре величезною імперією керував хлопчик, але де-факто влада належала його матері Марії Антіохійської. Ось тільки вона передала її своєму коханцеві Олексію, призначивши його протосевастом. З таким розкладом не була згодна Марія — старша дочка покійного імператора. Ворогуючі сторони почали активно агітувати простий народ в Константинополі. Завершилося це повстанням. Місто накрила хвиля погромів.
Ледь Андронік дізнався про смерть брата, відразу включився в гру. У 1182 році він тріумфально увійшов до Константинополя. І простолюдини, і знати, і солдати зустрічали його як героя, оскільки в Комнине бачили єдину силу, здатну повернути імперії спокій і стабільність. За короткий термін Андронік зібрав навколо себе так багато прихильників, що у Марії Антіохійської не залишалося вибору, крім як визнати його офіційним імператором усієї Візантійської імперії.
Андронік, отримавши омріяну владу, першим ділом він наказав осліпити протосеваста, після чого на могилі Мануїла урочисто поклявся у вірності юному Олексію. Потім трохи знизив податки для місцевих і посилив правила перебування в імперії всіх європейців. Але незабаром Андронику набридла роль доброго правителя. Прикрившись боротьбою з корупцією, він почав знищувати всіх неугодних представників знаті. У 1183 році Комнін добрався і до вдови Мануїла. Стратити її просто так він не міг, вимагалося згоду сина. І тоді Андронік змусив юного імператора підписати смертний вирок для матері. Незабаром Марію задушили, а Комнін офіційно став співправителем Олексія.
Ось тільки двовладдя тривало буквально кілька місяців. Олексій «трагічно загинув. Андронік став єдиновладним імператором Візантії. Він розлучився зі своєю дружиною і одружився на вдові Олексія. Комніну на той момент було вже шістдесят п’ять років, Анні — тринадцять. Народ вчинок государя не зрозумів…
З кожним роком становище Східної Римської імперії ставали все гірше. Колись велична і могутня держава слабшав і вже не могло дати відсіч численним ворогам. Противники відвойовували все більше і більше територій, а Андронік втрачав зв’язок з реальністю. Весь час він проводив у своєму палаці, де тільки бенкетував і веселився, махнувши рукою на країну. Влада Комніна слабшала, у нього ставало усе менше прихильників.
По всій імперії раз у раз спалахували повстання, які придушувалися з показовою жорстокістю. І це лише посилювало становище старого імператора. У 1185 році повстання спалахнуло вже у столиці. А його лідером став Ісаак Ангел — двоюрідний брат Андроника. Комнін наказав розправитися з родичем, але прорахувався, той був готовий до такого розвитку сюжету. Народ оголосив Ангела новим імператором, підтримав його і духовенство.
Комнін спробував повернути владу, але зазнав поразки. Його схопили і привели до Ісаака. Колишнього правителя імперії борги катували, а потім на кілька днів залишили у в’язниці без води і їжі. Але цього переможцям виявилося замало. Незабаром поваленого імператора привезли на іподром, де солдати і простий народ продовжили катування. Перервали муки старого французи.
Нова влада направила маховик репресій на родичів і прихильників Комніна. Вижити вдалося юної дружині Ганні і двом його онукам. Що ж стосується Ісаака Ангела, він протримався на троні десять років. А потім скинув його рідній же брат.
Thanks!
Our editors are notified.