Символ зухвальства у радянської архітектури і німий свідок репресій: Будинок-трилисник у Москві

У молодій радянській країні 1930-ті роки для містобудування ознаменувалися сміливими експериментами. Однією з форм прояву неординарною архітектурної думки стали будинку незвичайної конфігурації. Яскравий тому приклад – розташований в московському провулку Сивцев Вражек будинок-трилисник. Цікавий, незвичайний і, на жаль, сумно відомий за кількістю репресованих і розстріляних мешканців…

Будинок-трилисник виглядає як комплекс з виступаючих корпусів. /Фото:the-village.ru

Будівлю було зведено у 1932 році (за іншим даними – в 1930-му), так що формально його можна назвати сталінкою, хоча цей будинок сильно відрізняється від своїх «ампірних» побратимів. Автор проекту – архітектор Микола Ладовський. Серед більш пізніх його проектів – наземний вестибюль станції метро «Червоні Ворота» і перонний зал «Луб’янки» (колишня «Дзержинська»).

Один з реалізованих проектів Ладовского. /Фото:иаг.ги

До речі, архітектор Ладовський — фігура унікальна. У радянські роки він вважався лідером раціоналізму і як педагог запам’ятався тим, що реформував систему архітектурної освіти в Радянському Союзі. Його методика будувалася на двох принципах – проектування будівель починати не від плану до форми, а, навпаки, від композиції до проекції (від абстрактного до конкретного) і використання макетів. На методиці, запропонованій колись Миколою Ладовским, досі будується навчання майбутніх архітекторів.

Фрагмент будинку-трилисника. /Фото:vladimirtan.livejournal.com

Будинок-трилисник, розташований на розі Сивцева Вражека і Староконюшенного провулка, складається з трьох корпусів, які в комплексі (якщо дивитися на будинок зверху) нагадують квітку. А якщо поглянути на архітектурний план будівлі, то можна побачити обриси літери «Ж».

Між виступаючими 7-8-поверховими частинами залишаються відкриті простори-дворики, що виглядає затишно і мальовничо. Дуже незвичайним рішенням для початку минулого століття стали і кутові вікна з балконами.

Кутові вікна з балконами. /Фото:zipal.ru

Внутрішній дворик. /Фото:the-village.ru

Першими мешканцями цього престижного будинку з високими стелями, товстими стінами, широкими підвіконнями і масивними дверима стали партпрацівники, високі чиновники, видатні вчені та інші титуловані особи. Наприклад, тут жили відомий радянський економіст і політолог Євген Варга і режисер Олександр Кайдановскій.

А ще вважається, що саме в цьому будинку Михайло Матусовський написав легендарну пісню «Підмосковні вечори» – принаймні, про це свідчить встановлена пам’ятна табличка на стіні.

Табличка на стіні. /Фото:vladimirtan.livejournal.com

Втім, і серед репресованих мешканців виявилося чимало. Наприклад, в цьому будинку заарештували разом з дружиною і згодом розстріляли відомого радянського письменника Володимира Надріз. Серед убитих за помилковими доносами – і начальник сектора руху пошти Наркомату зв’язку Степан Перепьолкін (його засудили до розстрілу як «учасника контрреволюційної терористичної організації»), і займав високий пост в Держарбітражі РРФСР колишній начальник Далекосхідного Крайвиконкому в Москві Натан Заходів.

Встановлено, що за роки Сталінських репресій тут було заарештовано близько двох десятків мешканців.

Таблички нагадують про репресованих мешканців. /Фото:vladimirtan.livejournal.com

Зараз у цьому будинку живе абсолютно різношерста публіка – і прості москвичі (тут ще залишилися не розселені комуналки), і медійні персонажі, і просто товстосуми. А ось асоціальних елементів, як запевняють самі мешканці, тут, на щастя немає.

Фрагмент будинку-трилисника. /Фото:the-village.ru

Унікальний будинок-трилисник заслужено визнано об’єктом культурної спадщини, так що знесення йому не загрожує.

Не менш епатажно за радянськими мірками виглядав і спроектований архітектором Мельниковим Будинок-вулик.

Текст: Анна Бєлова