На момент народження Столипіна його дворянський рід існував понад 300 років. Досить близьким родичем Петру Аркадійовичу припадав легендарний поет Лермонтов. З особистістю Столипіна, крім державних його заслуг, пов’язують безстрашність. На його долю випало більше десяти замахів, але від своїх принципів він не відступив. Легендарний реформатор Російської імперії в різні періоди обіймав посади губернатора в декількох провінціях, потім був призначений главою МВС, а до кінця життя став прем’єр-міністром. Нововведення Петра Столипіна були на той момент якщо не прорив, то, як мінімум рятівним колом. Багато його рішення і сьогодні визнаються дослідниками як ефективний засіб придушення революції 1905-1907 рр.
Дискусії з Менделєєвим і високі пости
Столипін-студент./Фото: cdn.iz.ru
Після успішного закінчення гімназії в 1881-му Петро Столипін стає студентом Санкт-Петербурзького університету, природного відділення фізико-математичного факультету. Пізнання старанного Столипіна-студента були настільки глибокими, що він навіть зумів розпочати дискусію з великим хіміком Менделєєвим. Вже тоді Столипіна цікавила господарська модернізація Росії.
Його перша дисертація стосувалася тютюнових культур російського півдня. До початку XX століття Столипін посади повітового предводителя дворянства в Ковно активно займається освітою селян і поліпшенням їх побуту. За цей період своєї діяльності молодий діяч і отримує важливі знання і досвід управління господарством.
Енергійні та ефективні дії Столипіна вражають міністра внутрішніх справ Плеве, за рекомендацією якого Столипін призначається губернатором Гродно. У новому кріслі Петро Аркадійович модернізує фермерство, підвищуючи освітній рівень селян. Велика частина сучасників не тільки не розуміє прагнень губернатора, але і засуджує ці ініціативи.
У 1903-му Столипіна переназначают в Саратовську губернію. Російсько-японська війна була зустрінута ним негативно. Вже досвідчений господарник стояв на тому, що російський солдат не готовий воювати за чужі інтереси на чужій землі. Заворушення 1905 року, які переросли в революцію, Столипін зустрів сміливо, виступаючи перед мітингувальниками і анітрохи не побоюючись розлюченого натовпу. Силою слова йому вдається придушувати виступи і незаконні ініціативи з боку всіх політичних сил. Ця активність привертає увагу Миколи II, який в 1906-му призначає Столипіна главою МВС, а пізніше, після розпуску Першої Думи, імперським прем’єр-міністром.
Дуель за честь родини
Столипін з дружиною Ольгою Борисівною в парку Єлагіна острова. Петербург, 1906 р./Фото: opentextnn.ru
Не обходила стороною державного діяча й інша сторона життя. Петро Столипін одружився ще у студентські роки, хоча в той час це вважалося чимось незвичайним. Одні літописці кажуть, що Столипін просто погнався за багатим приданим, інші ж стверджують, що юнак відстоював сімейну честь. Майбутня дружина Петра Аркадійовича припадала нареченою його брата, який загинув після дуелі. І нібито вже на смертному одрі брат попросив Петра стати його нареченою чоловіком. Як би там не було, але цей шлюб став щасливим: за свідченням сучасників, подружжя жили душа в душу. У родині виховувалися шестеро дітей. А син Столипіна Аркадій, іммігрував до Франції, згодом став відомим письменником і публіцистом.
Ліберал чи консерватор
Досвід Столипіна вивчається і нинішніми політиками./Фото: sovsibir.ru
Ініційована Столипіним програма реформ була сміливою спробою модернізації країни, причому такої, яку можна вважати не інакше як ліберально-консервативною. Петро Аркадійович прагнув до європеїзації країни в тісному зв’язку з історичними традиціями і заповітами Росії. Звичайно, історія пам’ятає жорстокі репресії, що проводяться Столипіним в адресу революційного руху і политтерроризма. Але при цьому в роки його прем’єрства було здійснено серйозний ривок до досконалості правового і економічних свобод особистості.
Багато політологів і сьогодні вважають корисним вивчення реформаторського досвіду Петра Аркадійовича. Столипін хотів будувати Росію вільною у всіх відносинах – від убогості, безправ’я. У відомій промові у Другій Думі 6 березня 1907-го він викладає програму реформ, які за оцінками істориків представляли собою дуже рішучий наступ лібералізму у всій історії Росії на той момент.
Вороги прем’єра і протистояння з Распутіним
Распутін посварив Столипіна з імператорською родиною./Фото: upload.wikimedia.org
Петро Столипін вступав проти революції. Для придушення заворушень у народі він не гребував найжорсткішими заходами. За його указом було створено військово-польові суди, які приймали рішення про долю “вільнодумців”. Кожна справа розглядалася не більше двох днів, а обвинуваченим не давали права на захист та висловлення своєї позиції. За 8 місяців винесли майже 6 тисяч смертних вироків через повішення. Такі крайнощі були помічені невдоволенням кадета Федора Родичева, негативно высказавшемся на засіданні Держдуми про Столипіна. Натякаючи на незаслужені шибениці, Родічев вжив вислів “Столипінський краватка”. Після цього засідання перервалося, і Столипін без роздумів викликав опонента на дуель.
Останній вибачився, Столипін його пробачив. І тільки «столипінський краватка» міцно застряг в історії. Недолюблювали прем’єра і при дворі. Конфлікт відбувався з антипатії Столипіна до Распутіну. Петро Аркадійович відкрито закликав імператора вигнати «святого старця» зі столиці. Коли про це стало відомо особливо благоволящей Распутіну Олександрі Федорівні, вона навіть вимагала від чоловіка відставки клевещущего Столипіна.
Фатальне 11-е замах і пророчий заповіт
Картина Діани Несыповой
За 6 років на Петра Аркадійовича було скоєно одинадцять замахів. Останнім закінчилося смертю видатного державного діяча. Одна з найгучніших спроб розправи закінчилася загибеллю 24 осіб з столипінського оточення, а в числі поранених були навіть його власні діти.
На початку осені 1911-го Столипін прибув у Київ, відвідавши виставу “Казка про царя Салтана”. До нього впритул підійшов невідомий, двічі вистріливши в упор. 4 дні медики боролися за життя прем’єра, але безуспішно. У своєму заповіті Петро Аркадійович просив, щоб його поховали на місці вбивства. З цієї причини міністра було вирішено ховати в Києво-Печерській лаврі, біля церкви Св. Антонія і Феодосія. Вбивцею Столипіна виявився Дмитро Богров, пізніше страчений на Лисій горі. Він неодноразово піддавався арештам, будучи членом антиурядової організації. Уникати довгострокового покарання йому вдавалося завдяки налагодженим зв’язкам впливового батька – присяжного повіреного і відомого київського домовласника.
А інший видний діяч, Михайло Сперанський виховував імператорів і був найвпливовішим в імперії.
Thanks!
Our editors are notified.