Так чи надійний ядерний щит Росії?

Один залп АПЛ проекту «Борей» може обернути в пил кілька десятків цілей, таких як військові сухопутні і морські бази і цілі міста

У Росії з 15 по 17 жовтня 2019 року проходили стратегічні командно-штабні навчання «Грім-2019». В ході цих навчань було проведено відпрацювання питань підготовки і застосування стратегічних сил в умовах загрози агресії.

До СКШУ «Грім-2019» залучалося 12 тисяч військовослужбовців, 213 пускових установок РВСН, більше 100 літальних апаратів, у тому числі п’ять стратегічних ракетоносців, до 15 надводних кораблів і п’ять підводних човнів. За час «Грім-2019» було проведено 16 практичних пусків крилатих і балістичних ракет. За повідомленням Міноборони РФ, «завдання, передбачені у ході тренування стратегічних сил стримування, виконані в повному обсязі, всі ракети досягли цілей, підтвердивши задані характеристики».

Проте 21 жовтня 2019 року в газеті «Ведомости» з’явилася публікація «Підводники відстрілялися з неповною програмі». У ній із посиланням на двох осіб, близьких до Міноборони РФ, повідомлялося, що атомний підводний човен К-44 «Рязань» з 25-ї дивізії підводних човнів Тихоокеанського флоту змогла здійснити 17 жовтня «лише один пуск міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) Р-29Р по полігону «Чижа», а не два, як анонсував на брифінгу 14 жовтня т.в.о. начальника Головного управління міжнародного військового співробітництва Євген Ільїн».

Видання також повідомило, що «друга Р-29Р не вийшла з шахтної пускової установки, і субмарина повернулася в пункт постійного базування з неотстрелянной ракетою». «Ведомости» назвали дану ситуацію нештатної. Далі ця інформація була підхоплена іншими засобами масової інформації, які не поскупилися на гучні заголовки і коментарі.

Природно, дана публікація викликала відповідь Міністерства оборони Росії. Військове відомство спростувало повідомлення ЗМІ про нештатної ситуації під час навчань «Грім-2019». Міноборони РФ підкреслило, що на навчаннях не було мети запустити максимальна кількість ракет, перевірялася лише система бойового управління. У відповіді міністерства також сказано наступне: «Оцінивши інформацію про технічний стан однієї з ракет підводного човна «Рязань», отриману безпосередньо перед пуском, було прийнято рішення не залучати її у навчальному ударі».

Відомство підкреслило, що скасування пуску ракети не вплинула на результати навчань, які були визнані успішними.

Порівняння інформаційного повідомлення газети «Ведомости» і повідомлення Міноборони РФ дозволяє зробити висновок, що факт неможливості пуску міжконтинентальної балістичної ракети Р-29Р з підводного човна «Рязань» офіційно підтверджений. Інша справа, як цей інцидент вплинув на результат навчань «Грім-2019». Міноборони стверджує, що скасування пуску ракети не вплинула на результати навчань, які були визнані успішними.

«Відомості» зі свого боку не роблять ніяких висновків за загальним результатом навчань «Грім-2019», і в назві статті «Підводники відстрілялися з неповною програмі» вказують на той факт, що АПЛ «Рязань» програму навчань виконала не повністю.

Адмірал Володимир Комоєдов, екс-командувач Чорноморського флоту РФ в 1998-2002 роках, коментуючи цей інцидент, сказав, що «ідеального зброї немає», і назвав це «поточним епізодом». Адмірал також вважає, що причина відмови повинна бути визначена: це може бути несправність техніки або помилка екіпажу. Помилка екіпажу усунуться наступними тренуваннями.

Схожу думку висловив і колишній командувач Балтійським флотом у 2001-2006 роках адмірал Володимир Валуєв. Він зазначив, що бажано виявляти недоліки техніки саме на навчаннях, а не під час реальної війни. Адмірал також сказав: «Розкриття контейнера здійснюється гідравлічно за допомогою електронних датчиків. Що в цьому ланцюзі не спрацював – неясно, причини будуть розслідувані, і в подальшому на флоті будуть намагатися такого не допускати».

Цікавий коментар інциденту дав ТГ-канал «Погляд людини у лампасах». Канал, зокрема, підкреслює, що «навіть найкращі механізми та електроніка мають межа надійності». Якщо межа надійності становить 0,9, це означає, що «як мінімум, одна ракета з десяти не вийде з шахти тільки з технічних причин». Автори каналу відзначають, що подібний фактор закладається і в розрахунок сили передбачуваного удару. Вони додають, що при розрахунку сили ракетного удару також необхідно враховувати людський фактор, всякі інші випадковості і наявність протидії супротивника.

Якщо повернутися до самої підводному човні «Рязань», то «Ведомости» самі вказують, що це остання субмарина проекту 667БДР «Кальмар», яка ще стоїть на бойовому чергуванні. Інші човни цього типу зазнали утилізації або стоять у черзі на утилізацію. Газета також пише, що ракета Р-29Р входить до складу комплексу Д-9Р, який був прийнятий на озброєння ще в 1977 році, тобто більш сорока років тому.

Слід зауважити, що в найближчому майбутньому основою морських стратегічних ядерних сил Росії стануть підводні ракетоносці четвертого покоління проектів «Борей» і «Борей-А». Згідно з державною програмою озброєння на 2018-2027 роки, ВМФ РФ повинен отримати десять таких субмарин.

ВМФ РФ зараз має в своєму розпорядженні трьома атомоходами проекту «Борей». Один з них знаходиться на Північному флоті – це АПЛ «Юрій Долгорукий». У 2020 році Північний флот отримає АПЛ «Князь Володимир». У складі Тихоокеанського флоту дві таких АПЛ: «Олександр Невський» та «Володимир Мономах». У 2020 році на Тихоокеанський флот надійде підводний крейсер «Князь Олег».

Експерти вважають, що Тихоокеанський і Північний флот отримають по п’ять новітніх АПЛ проекту «Борей» і «Борей-А». Також до цього питання підходили і в часи Радянського Союзу: стратегічні атомні ракетоносці, на яких було покладено завдання удару відплати, ділилися приблизно на дві рівні частини між цими флотами.

За відкритими даними, підводні човни класу «Борей» оснащуються 16 міжконтинентальними балістичними твердопаливними ракетами Р-30 «Булава-30». Радіус дії цих ракет становить понад 9 тисяч кілометрів. Кожна ракета має кілька разделяющихся бойових блоків потужністю по 150 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Один залп «Борея» може обернути в пил кілька десятків цілей, таких як військові сухопутні і морські бази і цілі міста.

Таким чином, військово-політичне керівництво Росії приділяє першорядну увагу стратегічної ядерної тріади, і в тому числі атомним підводним ракетоносцам, як її найважливішою компоненті. Підводні сили ВМФ РФ найбільш ефективні, автономні і потайливі. Вони не залежать від метеоумов і здатні виконувати завдання за тисячі кілометрів від російських берегів.

Тому при оцінці недавнього інциденту з атомним підводним човном «Рязань» на навчаннях «Грім-2019» слід пам’ятати стару російську приказку «За деревами лісу не видно». Це означає, що не варто зациклюватися на дрібницях і другорядних моментах, а бачити головне і ситуацію в цілому.