10 відомих книг, в яких могли бути зовсім інші назви

Важко уявити, що всесвітньо відомі твори могли б називатися зовсім по-іншому. Втім, труднощі з придумуванням назви можуть зрозуміти тільки ті, хто хоч раз пробував озаглавити книгу, статтю або навіть невелике есе. Багато літераторів, працюючи над своїм творінням, вже встигали як його назвати, але після болісних роздумів, ради близької людини або на вимогу редактора видавництва назва змінювалася.

Лев Толстой «Війна і мир»

Лев Толстой «Війна і мир». / Фото: www.edvisrb.ru

У первісному варіанті письменник припускав його назвати «Три пори», і перші уривки друкувалися саме під цією назвою. Пізніше з’явився «1805», а через якийсь час все той же твір стало називатися «Все добре, що добре кінчається». Однак навіть це легке назва не задовольнило Льва Миколайовича, так як не відображало суті роману. Остаточно лаконічну назву виявилося, як відомо, і самим вдалим.

Федір Достоєвський, «Злочин і покарання»

Федір Достоєвський, «Злочин і покарання». / Фото: www.interkniga.net

Сьогодні важко собі уявити, що всесвітньо відомий твір Федора Михайловича задумувався як роман «П’яненькі». Але в процесі роботи письменник ґрунтовно розширив початковий задум. В результаті вийшло дуже серйозний твір, з дослідженням причин людських вчинків і міркуваннях про моральні засади особистості. Природно, разом з твором змінилося і його назва.

Михайло Лермонтов «Герой нашого часу»

Михайло Лермонтов «Герой нашого часу». / Фото: www.eksmo.ru

Лірико-психологічний роман, головним героєм якого став Григорій Печорін, повинен був вийти у світ під назвою «Один з героїв нашого століття», однак редактор журналу «Вітчизняні записки» після детального вивчення твору запропонував Михайлу Юрійовичу озаглавити роман трохи інакше. Саме Андрій Краєвський і придумав нову назву, дуже точно відбило характер книги.

Михайло Булгаков, «Майстер і Маргарита»

Михайло Булгаков, «Майстер і Маргарита». / Фото: www.login.az

Можливо, навіть сам автор не міг припустити, як будуть болісні його спроби дати яскраве і точне ім’я одного з кращих своїх творів. Михайло Опанасович вибирав з безлічі варіантів: «Копито інженера» і «Гастроль», «Чорний маг» і «Жонглер з копитом», «Син Ст.» і навіть «Сатана». Але у міру того, як у героїв книги з’являлися свої імена і яскраво промалювалися риси характеру, стало зрозуміло, що вся історія має отримати назву за іменами головних героїв.

Олександр Солженіцин, «Матрьонін двір»

Олександр Солженіцин, «Матрьонін двір». / Фото: www.inlibris.ru

Один з найбільш відомих оповідань письменника-дисидента спочатку був названий як «Не стоїть село без праведника». Але справа, як і у випадку з «Героєм нашого часу» Лермонтова, втрутився редактор, яким виявився Олександр Твардовський. Під час обговорення в редакції «Новий світ» Твардовський запропонував змінити назву. Воно здалося і самому автору, і всій редколегії більш вдалим.

Володимир Набоков, «Лоліта»

Володимир Набоков, «Лоліта». / Фото: www.ozone.ru

Своєму вельми неоднозначного, але сьогодні всесвітньо відомим твором Володимир Набоков планував дати назву «Королівство біля моря», запозичивши його у вірші Едгара По «Аннабель-Лі». Однак до моменту закінчення роботи над романом письменник вирішив, що «Лоліта» більш повно відобразить ідею твору.

Джордж Оруелл, «1984»

Джордж Оруелл, «1984». / Фото: www.24.ru

Якби не втручання видавця Фредеріка Варбурга, роман-антиутопія Оруелла міг би й не стати настільки відомим і популярним. Варбург наполягав на зміні назви «Остання людина в Європі», справедливо вважаючи: найвибагливішому читачеві навряд чи захочеться придбати таку книгу. В результаті в друк вийшов роман «1984».

Френсіс Скотт Фіцджеральд, «Великий Гетсбі»

Френсіс Скотт Фіцджеральд, «Великий Гетсбі». / Фото: www.book24.ru

Автор дуже довго сумнівався і вибирав назву для свого воістину безсмертного твору з безлічі варіантів. Остаточне назва роману дала дружина письменника, з нею погодився видавець Фіцджеральда, а сам автор майже чотири місяці роздумував і вибирав: «Бенкет Тримальхіона» або «Навколо сміття і мільйонерів», «Під Червоним, Білим, Синім» або «Шалений коханець», «По дорозі в Уест Егг» або «Гетсбі — Золотий капелюх»? І навіть коли книга вже була підписана в друк, Фіцджеральд намагався переконати видавця назвати роман «Бенкет Тримальхіона». На щастя, видавець категорично відмовився що-небудь міняти.

Габріель Гарсіа Маркес, «Сто років самотності»

Габріель Гарсіа Маркес, «Сто років самотності». / Фото: www.char.ru

Спочатку письменник назвав свою сагу коротко і ємко: «Будинок». Однак всього за кілька років до того, як Габріель Гарсіа Маркес почав роботу над своєю найкращою книгою, до друку вийшло твір його друга Альваро Самудио «Великий дім». Справедливо розсудивши, що у читача може виникнути аналогія з цією книгою, Маркес змінив назву роману «Сто років самотності».

Джейн Остін, «Гордість і упередження»

Джейн Остін, «Гордість і упередження». / Фото: www.litres.ru

Англійська письменниця, працюючи над романом, ділилася зі своєю сестрою Кассандрою думками про майбутній книзі. З листування і стало відомо, що роман повинен був носити назву «Перші враження». До моменту закінчення твори письменниці виповнився лише 21 рік, а видавці відмовилися друкувати роман невідомого молодого автора. Проте Джейн Остін не залишила думки про публікації книги і через 15 років переробила первісний текст, домігшись дивовижної легкості оповідання. Назва теж довелося змінити, так як в Англії вже була видана книга іншого автора «Перші враження».

Шлях людини до вершин слави і успіху представляє безсумнівний інтерес, а якщо життєпис знаменитості написано ще й живою мовою, то цінність подібної книги збільшується у багато разів. У нашому огляді представлені захоплюючі біографії людей, які впевнено йшли до своєї мрії, падали, страждали, піднімалися і знову йшли вперед, долаючи труднощі заради досягнення мети.