5 лютого 2020 року у США помер представник «золотого століття» Голлівуду, 103-річний Кірк Дуглас. Син легендарного актора Майкл Дуглас, повідомляючи про сумний подію на своїй сторінці у Facebook, зазначив: “Він був чудовим чоловіком, батьком і дідом, талановитим актором і письменником, прославленим меценатом”. Ми згадуємо знакові ролі Кірка Дугласа, які сам він вважав кращими у своїй акторській кар’єрі.
«Чемпіон», 1949 рік
Кадр з фільму «Чемпіон». / Фото: www.yandex.net
За роль Майкла «Міджа» Келлі у спортивній драмі Марка Робсона Кірк Дуглас був номінований на премію «Оскар» за кращу чоловічу роль. Сам актор говорив про те, що не знав, наскільки крут, поки не зіграв у «Чемпіона». І зізнавався: чеснота не фотогенічна, а йому завжди подобалося грати поганих хлопців, намагаючись знайти в них щось хороше. Саме це і допомагало йому підтримувати контакт із глядачами.
«Сурмач», 1950 рік
Кадр з фільму «Сурмач». / Фото: www.bfi.org.uk
У музичній драмі Майкла Кертица актор зіграв Ріка Мартіна, чия історія була частково заснована на біографії відомого джазового музиканта Бікса Байдербека. Коли Кирку Дугласу було 95 років, Майкл Дуглас розповів батькові про знайомство з талановитим трубачем з Африки, який зізнався синові легендарного актора: саме після перегляду фільму «Сурмач» він зацікавився грою на трубі і став серйозно займатися музикою.
«Туз у рукаві», 1951 рік
Кадр з фільму «Туз у рукаві». / Фото: www.fruugo.com
У картині Білла Вайлдера Кірк Дуглас зіграв роль імпозантного кореспондента Чака Тейтума, здатного пожертвувати людським життям заради сенсації в газеті. Цю роль актор полюбив, здається, з-за того, що з нею було дуже багато роботи. Він намагався додати трохи хороших якостей своєму персонажу, проте режисер зажадав зробити щось протилежне. У результаті фільм вийшов досить своєрідним і показував безпринципність гонки за сенсаціями, до якої завжди тяжіла преса. Повинен був пройти не один рік після провалу картини в прокаті, перш ніж «Туз у рукаві» увійшов у золотий фонд Голлівуду.
«Детективна історія», 1951 рік
Кадр з фільму «Детективна історія». / Фото: www.chacuncherchesonfilm.fr
Перед початком зйомок у фільмі за п’єсою Вільяма Уайлера Сідні Кінгслі актор для кращого розуміння образу детектива Джима Маклеода протягом декількох тижнів працював в одному з нью-йоркських поліцейських ділянок. Він супроводжував реальних детективів під час їх виїздів на події та додатково шукав правильну лінію ролі, граючи в спеціальній театральній постановці «Детективної історії» у Феніксі штату Арізона.
«Злі й гарні», 1952 рік
Кадр з фільму «Злі й гарні». / Фото: www.pinimg.com
Грати роль суворого, безжального і амбітного голлівудського продюсера Джонатана Шилдса у фільмі Вінсента Мінеллі, знятого за оповіданням Чарльза Бредшоу, було вельми непросто. Втім, знімати фільм про закулісся кіноіндустрії взагалі важко. Однак сам Кірк Дуглас визнавав: картина вийшла дуже «смачною». І додавав без зайвої скромності, що Ліна Тернер і він сам були неймовірно гарні в цьому фільмі.
«20 000 льє під водою», 1954 рік
Кадр з фільму «20 000 льє під водою». / Фото: www.pinimg.com
Зйомки в картині Річарда Флейшера за мотивами роману Жуля Верна запам’яталися акторові тим, що він співав. Кирку Дугласу, який принципово не вміє співати, сподобалася ця його нова роль. Він відверто пишався своїм виконанням пісні, а сам мотив знав, без сумніву, кожен дитина. Актор радів, як хлопчисько, адже навіть Френк Сінатра заздрив своєму другові Кирку Дугласу в той час.
«Жага до життя», 1956 рік
Кадр з фільму «Жага до життя». / Фото: www.centerblog.net
Ще один фільм режисера Вінсента Мінеллі Кірк Дуглас називає одним з кращих в своїй творчості. У картині за романом Ірвіна Стоуна акторові довелося приміряти на себе образ Вінсента Ван Гога. Дугласу довелося перебудовувати себе під персонажа, який постійно обганяв самого актора. Дуглас називав роботу над фільмом дуже цікавим досвідом. Іноді він був незадоволений своєю грою, боячись, що грає не дуже достовірно. Однак глядачі повірили акторові, який змусив їх співпереживати герою.
«Стежки слави», 1957 рік
Кадр з фільму «Стежки слави». / Фото: www.saratogaliving.com
Сценарій фільму, який задумав знімати Стенлі Кубрик, спочатку був відхилений компанією Metro-Goldwyn-Mayer, після чого і потрапив в руки Кірка Дугласа. Актор не тільки погодився зніматися у фільмі, але ще й попередив режисера про те, що фільм навряд чи виявиться прибутковим, але вони все одно повинні його зробити. Розповідь про Першій світовій війні вийшло пронизливим і дуже сильним. Практично відразу після виходу картини на екрани Кірк Дуглас назвав роль полковника Даксу кращою в своїй акторській кар’єрі.
«Спартак», 1960 рік
Кадр з фільму «Спартак». / Фото: www.twimg.com
Кірк Дуглас був дуже зацікавлений чином гладіатора Спартака, йому хотілося зрозуміти характер цього персонажа, дізнатися, чим він керувався при прийнятті рішень. Образ Спартака вийшов у Кірка Дугласа об’ємним і потужним, але актор, який виступав ще й продюсером фільму «Спартак», найбільше пишається тим, що зумів залучити до роботи Далтона Трамбо, який входив в «чорний список» Голлівуду. З них відмовлялися працювати кінокомпанії, режисери не залучали його до роботи над своїми картинами. Дугласу вдалося зламати список, після чого Трамбо стали активно запрошувати на проекти.
«Сміливці самотні», 1962 рік
Кадр з фільму «Сміливці самотні». / Фото: www.walmartimages.com
Екранізація роману Едварда Еббі «Хоробрий Ковбой» режисера Девіда Міллера, в якій знявся Кірк Дуглас в ролі Джека Бернса, вийшла дуже яскравою і достовірною. Акторові ж найбільше імпонували взаємини ковбоя з його… конем. Кірк Дуглас, прочитавши роман, зміг переконати керівництво компанії Universal Pictures запустити фільм у виробництво. Актор сам підбирав акторів через власну продюсерську фірму, він же знову залучив до роботи над сценарієм Далтона Трамбо. Згодом Кірк Дуглас не один раз скаже про те, що фільм «Сміливці самотні» є найкращим в його житті.
Представник «золотої доби» Голлівуду Кірк Дуглас і його дружина Енн Байденс зустрілися ще в середині минулого століття, пройшли разом через серйозні випробування, пережили втрату одного з своїх синів і залишалися закоханими один в одного до того самого моменту, поки смерть не розлучила їх. У чому ж полягав секрет їх всепоглинаючого багаторічного щастя?
Thanks!
Our editors are notified.