12 унікальних фото Києво-Печерської Лаври

Лавра – одна з головних святинь християнства

Минулого тижня, 28 липня, Україна відзначала 1000-річчя з дня смерті князя Володимира Великого, який сприяв тому, щоб християнство стало державною релігією Київської Русі.

Народився майбутній князь 962 або 963 році на Волині. Княжив Володимир цілих 35 років – від 980 до 1015 року.

Саме за його наказом у 988 році почалося будівництво храмів у Києві.

Факти зробили підбірку унікальних фотографій Києво-Печерської Лаври, яка вважається однією з головних святинь християнства:

1. Троїцька надбрамна церква – одна з найдавніших в Лаврі.

Її зведення історики відносять до початку ХІІ століття. Церква була побудована на кошти одного з печерських святих – Миколи Святоші, давньоруського князя, який прийняв чернецтво в Лаврі. Цікаво, що будівля храму збереглася до наших днів ще з домонгольського періоду, його прикрасили зовні вже в 20-30х роках XVII століття оздобленням у стилі українського бароко.

2. Наос, або центральна частина Академічного храму.

Розписаний в манері, подібної академізму, інтер’єр церкви зображує головні епізоди з життя Діви Марії: Її зачаття праведною Анною, Різдво, Введення в храм та Благовіщення.

Символічно будівля православного храму зображує хрест: віруючі разом з духовенством звертаються у молитві до вівтаря, на схід, а сама споруда підноситься до неба, вказуючи на молитви, що підносяться до Бога. Тому в куполі можна побачити зображення Господа Ісуса Христа – Спасителя світу.

3. Небо над Свято-Успенської Києво-Печерською Лаврою.

Її засновником є преподобний Антоній, перший монах цієї обителі, який дав життя не тільки головної обителі Українського Православ’я, але і став за походженням першим давньоруським ченцем на Русі. Святий Антоній прийняв постриг на Святій Горі Афон в XI ст. Відчуваючи особливу допомогу і молитовне заступництво Пресвятої Богородиці – ігумені Святої Гори, як вірять афонські подвижники – преподобний Антоній назвав перший давньоруський монастир саме на Її честь – Успіння Пресвятої Богородиці. “Успіння” перекладається з церковнослов’янської як “засинання” і в православній традиції позначає зміст фізичної смерті – не буттєво припинення існування людини, а перехід від життя обмеженого часу і простору до вічного. Православні вірять, що у своєму успінні Пречиста Діва Марія душею не залишила світ, і як Матір Божа перебуває з віруючими і суто молиться Своєму Синові за спасіння роду людського. Блакитний колір у православному богослужінні є символом Богородиці. Саме тому безкрає блакитне небо над Лаврою нагадує про Молитовному покриві, який тримає над обителлю Пресвята Богоматір.

4. Велика Лаврська дзвіниця.

Вона височіє на 96,5 м над землею, представляючи собою, за словами сучасників її будівництва, незрівняне будівля, якого не знайдеш на Русі чи в Європі. Побудована дзвіниця Печерської обителі в 1744 році. На її 4-му ярусі розташовані куранти, встановлені в 1903 році, вони працюють до цих пір. Дзвіниці є дзвін “музичної проповіддю”, яка виходить за поріг Церкви і повідомляє про віру, життя, повної світла, і пробуджує совість.

5. Особливістю архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври є її географічне положення.

Обитель височить над містом і Дніпром, символізуючи про духовну піднесеність святого місця. Саме таке розташування дозволяє глядачеві побачити як гімн людини на славу Бога сплітається з гімном Творця самого світу.

6. На території Нижньої Лаври ділиться двома пагорбами на Дальні і Ближні печери.

Саме з Дальніх печер, де знаходяться мощі 49 святих, починалася історія Лаври. У 1051 році на місці майбутнього монастиря, в печері глибиною 4 м оселився преподобний Антоній. Через 10 років, коли навколо подвижника зібралося 12 ченців-учнів, він, бажаючи продовжувати подвиг молитовного усамітнення, залишив їм ігумена, а сам переселився на сусідній схил, де заснував інші печери. Сьогодні вони називаються Ближніми або Антонієвими і налічують 73 подвижника. Обидва печерних чернечих міста зараз об’єднує єдиний монастир, символічно виражаючи єдність перших руських святих преподобних іконою Собору святих Києво-Печерських і пам’ятником, який нещодавно встановлений між Дальніми й Ближніми печерами.

7. Сучасна майданчик на Дальніх печерах була сформована в кінці XVII – XIX століть.

Головною особливістю будівель, що входять в її архітектурний ансамбль, є Аннозачатіївська церква, побудована в 1679 році. Століттям пізніше під нею було пробито сходовий спуск в лабіринт Дальніх печер. Вінчає ансамбль, до складу якого входять також корпуси келій і чернечої трапезної (зліва на картинці) переважно другої половини XIX ст., мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці, споруджена в 1696 р. Зараз цей храм є Академічним, де моляться студенти і вихованці Київської духовної академії і семінарії. Посеред майданчика на Дальніх печерах розташований пам’ятник святим Кирилу і Мефодію – просвітителів слов’ян, засновникам старослов’янської писемності.

8. Академічний храм Київських духовних шкіл на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Він побудований у стилі українського барокко на кошти родича гетьмана Івана Мазепи – полковника Костянтина Мокієвського (1709). Протягом навчального року студенти і вихованці Кдаіс щодня здійснюють тут богослужіння.

9. Уозле храму Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться монастирський цвинтар.

Тут поховані діячі часів Російської імперії: дочка письменника Сергія Аксакова Софія (1823-1885), відомі полководці – генерали Паїсій Кайсаров (1783-1844) та Афанасій Красовський (1781-1843), голова експедиції на фрегаті “Паллада” адмірал Євфимій Путятін (1803 – 1883). Також на площі перед храмом знаходиться могила покійного Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана, 1935-2014).

На хрестах чернечого цвинтаря найчастіше можна зустріти епітафію Христос воскрес!, словами якій православні християни вітають один одного у Світлий празник Воскресіння Христового і святкують перемогу життя над смертю.

По лаврській традиції саме таким молитовним привітанням звертаються віруючі до Печерським святим, прикладаючись до їх мощам.

10. Вхід в одну із келій Києво-Печерської обителі біля храму Різдва Пресвятої Богородиці.

За свідченням святих отців, квіти і спів є єдиним спадком людини, яке він отримує від гармонії і краси первісного раю. Саме тому за давньою традицією місця молитви і богослужіння православні християни прикрашають квітами, як на цьому фото.

11. Успенський собор Києво-Печерської Лаври з багатьма куполами серед ченців і парафіян обителі називається Великою церквою.

Його історія почалася в 1073 році, коли храм був закладений, і продовжується до цих пір завдяки тому, що він був майже повністю відбудований у 1998-2000 рр. після знищення у 1941 році під час Другої Світової війни.

12. Ранкові богослужіння в Лаврі монахи починають щодня о 6 ранку.