1 липня 2019 року на секретному дослідницькому судні АС-12 в Баренцевому морі загинули 14 офіцерів-підводників. На жаль, це далеко не перша катастрофа в історії вітчизняного офіцерства, в якій гинуть кращі представники військової професії. Різниця лише в тому, що в цей раз трагедію не замовчували, а повідомили про неї лише через добу після того, що сталося. Однак бували випадки, коли звістки про загибель офіцерів замовчувалися роками, а то й десятиліттями.
- Загибель лінкора «Новоросійськ», 29 жовтня 1955 року
- Катастрофа Іл-14, 12 листопада 1979 року
- Авіакатастрофа Ту-104, 7 лютого 1981 року
- Авіакатастрофа Ан-26 під Золочевом, 3 травня 1985 року
- Загибель К-141 «Курськ», 12 серпня 2000 року
- Катастрофа Ан-26, 21 лютого 2002
- Пожежа на «Лошарике», 1 липня 2019 року
Загибель лінкора «Новоросійськ», 29 жовтня 1955 року
Лінкор «Новоросійськ», художник Ст. Емышев. / Фото: www.vkr-veteran.com
В половині другого ночі на лінкор «Новоросійськ», що стояв у Північній бухті Севастополя, праворуч по борту в районі носа під корпусом корабля пролунав потужний вибух, який згодом був оцінений в еквіваленті 1000 – 1200 кг тротилу. Корпус лінкора був пробитий наскрізь, а через 30 секунд пролунав другий вибух, на цей раз по лівому борту. В результаті катастрофи загинуло 829 осіб, у тому числі офіцери, мічмани і матроси.
Підйом лінкора «Новоросійськ». / Фото: www.sevstory.ru
На сьогоднішній день таємниця вибухів залишається нерозкритою, точно відомо, що підрив стався зовні, не виключалася іноземна диверсія або навмисний підрив спецслужбами СРСР.
Катастрофа Іл-14, 12 листопада 1979 року
Літак Іл-14. / Фото: www.siteplus.ru
Офіційні дані говорять про те, що погані погодні умови і помилка екіпажу стали причиною авіакатастрофи літака Іл-14 поблизу Південно-Сахалінська. Загинуло 28 осіб, з них 5 чоловік екіпажу. На борту перебували командири і замполіти практично всіх дивізіонів морських сил прикордонних військ Сахаліну, які поверталися з Військової ради у Владивостоці. Серед загиблих: полковник Васильєв, начальник 52 сахалінського прикордонного загону, капітани 2 рангу Долин і Тихомиров, командир і замполіт Корасковской 9-ї окремої бригади прикордонних сторожових кораблів. Розслідування велося в обстановці суворої секретності, а подробиці трагедії не відомі досі.
Авіакатастрофа Ту-104, 7 лютого 1981 року
ТУ-104. / Фото: www.vsyako.net
Після оперативного збору вищого командного складу всіх флотів Радянського Союзу командири і адмірали вирушали до місця постійної служби. 7 лютого 1981 року керівництво Тихоокеанського флоту СРСР повинен був вилетіти літаком Ту-104 Пушкіно в Хабаровськ і Владивосток. На борту у момент вильоту перебували 50 осіб, шестеро з яких були членами екіпажу. У число пасажирів входило керівництво Тихоокеанського флоту, командувач Військово-повітряними силами ТОФ, начальник політуправління і ще 16 адміралів і генералів, капітани першого рангу.
Аварія ТУ-104 практично обезглавило Тихоокеанський флот. / Фото: www.legkovmeste.ru
Через вісім секунд після зльоту літак впав з висоти 50 метрів в 20 метрах від злітно-посадкової смуги, повітряне судно буквально розсипалася і тут же загорілася. Протягом декількох секунд був повністю обезголовлений Тихоокеанський флот СРСР. Пізніше комісія з’ясувала, що причиною катастрофи став перевантаження і неправильне розміщення вантажу та пасажирів.
Авіакатастрофа Ан-26 під Золочевом, 3 травня 1985 року
Ан-26. / Фото: www.wikipedia.org
У цей день керівництво Військово-повітряними силами Прикарпатського військового округу майже в повному складі повинна була вилетіти в Москву. Серед пасажирів були командувач військовим округом, член военсовета, начальник штабу і кілька офіцерів з командного складу. Пілотував корабель досвідчений екіпаж під керівництвом підполковника Шишковського.
Уламки Ту-134 (вгорі) і Ан-26 (внизу). / Фото: www.wikipedia.org
На висоті близько 4 тисяч кілометрів в 12 годин 13 хвилин сталося зіткнення з пасажирським літаком ТУ-134А, що слідував за маршрутом Таллінн—Львів—Кишинів. В результаті зіткнення загинули 94 людини, а катастрофа сталася із-за кількох грубих помилок співробітників диспетчерської служби.
Загибель К-141 «Курськ», 12 серпня 2000 року
К-141 «Курськ». / Фото: www.voenflot.ru
Згідно з офіційною версією, атомний підводний ракетоносний крейсер «Курськ» затонув під час планових навчань Північного флоту в результаті вибуху торпеди в одному з торпедних апаратів крейсера і подальшої детонації інших торпед.
Частина піднятого з дна човна «Курськ». / Фото: www.helionews.ru
В результаті трагедії загинули 118 моряків-підводників, у тому числі начальник штабу дивізії підводних човнів капітан 1 рангу Володимир Багрянцев. Під час розслідування загибелі підводного човна розглядалася ймовірність торпедування, робота терориста-смертника і навіть попадання ракети і зіткнення з міною часів Другої світової війни.
Катастрофа Ан-26, 21 лютого 2002
Ан-26 впав біля крайки лісу на краю аеродрому Лахта. / Фото: www.pictures29.ru
Через помилки екіпажу і служби управління повітряним рухом 21 лютого 2002 року неподалік від аеропорту Лахта в Архангельській області зазнав аварії літак Ан-26. Загинули 17 чоловік з 20, які перебували на борту. Серед загиблих – 12 старших офіцерів 574-го морського ракетоносний авіаційного полку, які поверталися з наради командування.
Пожежа на «Лошарике», 1 липня 2019 року
Макет підводного човна з АГС «Лошарік». / Фото: www.gorod24.online
Про трагедію, що сталася на «Лошарике», стало відомо на наступний день, однак подробиці катастрофи, в результаті якої загинули 14 офіцерів-підводників, які відносяться до державної таємниці. Коментарі офіційних осіб говорять про те, що всі загиблі отруїлися продуктами горіння. Передбачається, що на науково-дослідному глибоководному судні сталася пожежа в акумуляторному відсіку.
БС-136 «Оренбург». / Фото: www.anews.com
При цьому спочатку мова йшла про АС-12, «Лошарике», однак згодом з’явилися відомості про те, що загоряння було на човні-носії. Є дані, що такий човном могла бути БС-136 «Оренбург» або БС-64 «Підмосков’ї», які використовуються в якості човнів-носіїв, але офіційних коментарів з цього приводу немає. Точно так само немає точних даних про врятованих моряків. Різні джерела називаю 4 або 5 врятованих, серед них – один цивільний, якого офіцер-підводник виштовхнув на поверхню, а потім задраил за ним люк.
Можливе пристрій «Лошарика». / Фото: www.topwar.ru
За одними відомостями, всі члени екіпажу служили в секретному підрозділі в Петергофі, за іншими – у секретної частині в Санкт-Петербурзі, яка займається глибоководними дослідженнями. Серед загиблих семеро – капітани першого рангу і два Героя Росії. Героїчні дії екіпажу запобігли, за словами міністра оборони Сергія Шойгу, куди більш серйозну катастрофу, в результаті якої могло загинути набагато більше людей. Всі загиблі були професіоналами найвищого класу. Втрата офіцерського складу на сьогодні просто непоправна.
Багато подій, що відбувалися в Радянському Союзі, не підлягали широкого розголосу. Для західних ЗМІ малювалася картина майже ідеального суспільно-політичного устрою в окремо взятій країні. Однак час від часу траплялися такі катастрофи, які повністю приховати було просто неможливо. Але і в цьому випадку інформація подавалася дуже дозовано, а масштаби наслідків відверто применшувалися.
Thanks!
Our editors are notified.