Вони були досить помітними постатями в 1920-ті роки. Костянтин Станіславський називав Ангеліну Степанову кращою актрисою Мхату, п’єси Миколи Ердмана з успіхом йшли на найкращих сценах країни, а фільми за його сценаріями стали класикою радянського кінематографа. Їх таємний роман тривав сім років і вмістив у себе і щастя, і біль розлуки, і найважчі випробування посиланням Ердмана. Заради нього Степанова відправилася спочатку на прийом до Авеля Єнукідзе, а потім і в Сибір. Але йому, як з’ясувалося, всі її жертви виявилися не потрібні. Або потрібні, але не тільки від неї.
Таємний роман
Ангеліна Степанова. / Фото: www.livemaster.ru
У 1928 році Ангеліна Степанова вже була відомою актрисою, їй довелося репетирувати і грати з Костянтином Станіславським і Ольгою Кніппер-Чехової, Василем Качаловим і Софією Халютиной, Іваном Москвіним та Михайлом Тархановим. Крім того, її чоловіком був Микола Михайлович Горчаков, режисер Мхату і педагог.
Микола Горчаков. / Фото: www.livemaster.ru
Вони жили з чоловіком у Кривоарбатському провулку, і колеги любили бувати в їх домі, де завжди панувала дружня атмосфера і ніхто не йшов після візиту голодним. Частим гостем був у родині Володимир Мас, що працював разом з Миколою Горчаковим над постановкою «Сестри Жерар» за драмою Адольфа д Эннери «Дві сироти». Саме Володимир Мас і познайомив Ангеліну Степанову і Миколи Горчакова з драматургом Миколою Эрдманом і його дружиною, балериною Діною Воронцової.
Микола Ердман до того моменту вже був відомий. Прем’єра його п’єси «Мандат» з успіхом пройшла в Театрі імені Мейєрхольда 20 квітня 1925 року, а потім була поставлена у багатьох містах Радянського Союзу і навіть в Берліні. А в 1928 році, коли Степанова і Ердман познайомилися, драматург написав ще одну п’єсу «Самогубець», на яку сам Мейєрхольд покладав великі надії. На жаль, на початку 1930-х років на сцену постановку так і не випустили.
Микола Ердман. / Фото: www.yandex.net
Ангеліна Степанова і Микола Ердман часто стали перетинатися в одній компанії, вони сім’ями ходили разом в музеї і театри, відвідували виставки і концерти. А після Ердман став заходити в гості до актриси і її чоловіка. Потім став вибирати такий час, коли Ангеліна Степанова була вдома одна.
Роман захопив обох, але драматург, на відміну від актриси, йти з сім’ї не збирався. Вона ж, зрозумівши наскільки сильні її почуття, розлучилася з чоловіком і переїхала спочатку до подруги Олени Елиной, в пустовавшую кімнату її брата, виїхав у тривале відрядження.
Ангеліна Степанова. / Фото: www.mtdata.ru
Микола Ердман часто відвідував актрису в її новому житлі, приїжджав він і в ті міста, де вона була з гастролями. Закохані селилися в різних номерах, проте намагалися проводити якомога більше часу разом. Актриса не була обділена увагою чоловіків, але сила її почуттів була така, що вона поринула у свій таємний роман, зберігаючи на людях незалежність. У той момент її все влаштовувало в їх відносинах: вони були закохані, щасливі і дуже прив’язані один до одного. Ангеліна Степанова могла б стати матір’ю дитини Миколи Ердмана, однак він дітей не хотів, і малюк так і не з’явився на світ.
Він називав її Худырой, порівнюючи це прізвисько з ім’ям Земфіра. Але жінок з такими іменами було безліч, а його Худыра – одна, його потаємна. Пізніше за наївність і безпосередність він став кликати її пташеням, а потім переробив в Пинчика.
Випробування посиланням
Ангеліна Степанова. / Фото: www.mtdata.ru
У 1933 році Миколи Ердмана і Володимира Меса заарештували під час зйомок фільму «Веселі хлопці», над яким вони обидва працювали в якості авторів сценарію. Причиною були сатиричні твори, написані Мессом і Эрдманом, і прочитані на урядовому прийомі Василем Качаловим.
Ангеліна Степанова, дізнавшись про це, впала у відчай. Несподівано вона зрозуміла, що значить Микола Ердман в її житті. Коли ж стало відомо про майбутню висилку драматурга в Сибір, вона вирішила вирушити на прийом до самого Авеля Єнукідзе, який був не тільки секретарем ЦВК СРСР, але ще займався МХАТ. За спогадами актриси, Єнукідзе в курсі всіх справ в театрі, а до неї самої ставився майже по-батьківськи.
Микола Ердман. / Фото: www.memorial.krsk.ru
У нього вона попросила дати дозвіл на побачення з коханою людиною, а ще дозволити їй відвідати Миколи Ердмана на засланні. Єнукідзе не просто вмовляв її відмовитися від ідеї поїхати в Сибір, але навіть попереджав: для неї це може мати дуже сумні наслідки, аж до її власної посилання. Але дівчина, якій до того моменту не було ще й 28 років, була непохитна. На запитання, що змушує її йти на такі жертви, вона відповіла просто: «Любов». Авель Єнукідзе дозволив їй і побачення, і візит в Сибір за умови, що вона обов’язково повернеться. І навіть забезпечив номером телефону, по якому їй видадуть безкоштовний квиток до Красноярська і назад.
Ангеліна Степанова. / Фото: www.1001material.ru
Їх перше після арешту Ердмана побачення відбулося на Луб’янці, і навіть наглядач, який був присутній при ньому, не міг затьмарити радість зустрічі закоханих. Коли ж Ангеліна Степанова дізналася про відправку Миколая в Енисейск на три роки, то стала писати йому листівки. І щоденно відправляла їх у Сибір. Їй хотілося, щоб вони зустріли його в незнайомому місті і скрасили його дні. Саме з цього вчинку можна було зрозуміти всю силу її любові. Кожен день вона писала, думаючи про кохану людину. Вона зізналася йому в любові. Розповідала про своїх справах і вірила, що ці короткі листи врятують його від туги і депресії.
Любов і розлука
Ангеліна Степанова. / Фото: www.pinimg.com
Три роки вони писали один одному листи, повні туги, любові, ніжності і надії. Він називав її довгоногою і коханої, а вона його – роднушей і єдиним. Підписували вони свої листи просто, Ліна і Микола.
Ліна відправляла йому посилки з речами і продуктами, незважаючи на те, що він просив її цього не робити, не бажаючи обтяжувати кохану жінку. Вона ж согласна, обіцяла, але все одно відправляла їх знову і знову, більше всього на світі бажаючи полегшити його долю.
Микола Ердман. / Фото: www.openlist.wiki
Актриса познайомилася з батьками Миколи Робертовича, і вони стали постійно обмінюватися новинами. А влітку 1934 року вона приїхала до нього в Енисейск, і вони провели разом неможливо щасливі 10 днів. Після від’їзду Ангеліна сумувала, здається, ще відчайдушніше, вона не переставала думати про нього. Її стараннями і турботами перед високим чином з НКВС Ердмана перевели з Енисейска в Томськ.
Вони продовжували листуватися, але потім Ангеліна Степанова дізналася про те, що до нього в Томськ збирається приїхати дружина, Діна Воронцова. Тоді вона зрозуміла: він ніколи не буде належати їй. І не відповіла більше ні на один його лист. Вона прийняла рішення і заборонила собі думати про те, кого любила.
Ангеліна Степанова. / Фото: www.soviet-art.ru
В архівах Миколи Ердмана збереглися 280 листів від Ангеліни Степанової. Вона ж зберегла 70 його послань. Вони перетнулися потім тільки одного разу, в 1957 році, в квартирі брата Миколи Ердмана Бориса. До того часу Ангеліна Йосипівна вже поховала чоловіка, відомого письменника Олександра Фадєєва, з яким прожила майже 20 років. Але від їх минулих почуттів залишилася тільки пам’ять та їх листи, видані пізніше окремою книгою.
Сценаристи Микола Ердман і Володимир Мас в період зйомок «Веселих хлопців» були заарештовані за політично гострі вірші та пародії. Їх відправили у заслання, а імена з титрів прибрали.
Thanks!
Our editors are notified.