7 питань про зрив перемир’я: чому бойовики атакували, введуть надзвичайний стан та посилять санкції

7 питань про зрив перемир’я: чому бойовики атакували, введуть надзвичайний стан та посилять санкції

Бойовики можуть маскувати за Марьинкой основну атаку, а світ думає, посилювати санкції

Градус напруження на Сході після атаки бойовиків на Мар’їнку в середу не падає. Вже в ніч на четвер бойовики продовжили атакувати інші населені пункти — Широкіно, Новотошковское, Кримське, Піски, Станицю Луганську і інші в Донецькій і Луганській областях. “Сьогодні” поставила експертам 7 основних питань про причини ескалації і можливі наслідки.

Причини настання

Українські військові офіційно хоч і утримуються від назви причин настання, окремі бійці, експерти, а також іноземні політики все ж висловили низку думок. Наприклад, екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт каже, що наступ бойовиків в Мар’їнці може бути провокацією напередодні саміту “Великої сімки” 7-8 червня. “Сьогодні відбувається найбільша ескалація з часів Дебальцеве. Провокація перед G7, щоб мати козирі?” — припустив політик. До недавнього часу боєць української армії Мирослав Гай вважає, що у настання кілька причин: “Це не тільки моя думка, а і нашої розвідки. Можливо, це розвідка боєм. Тепер супротивник точно знає наші позиції на цьому напрямку. А може, нас відволікають від основного місця удару, змушуючи всі погляди кинути на Мар’їнку, а в цей час готується удар на іншому напрямку? Ще одна причина — звинуватити Україну на саміті, що це ми почали эксалацию конфлікту”. Крім того, причина настання, вважає Гай, може критися в спробі бойовиків дискредитувати щорічне звернення президента. Є й інша думка. “А я вважаю, що вчорашнє наступ — початок масштабного. Тобто спробують зробити два-три “дебальцеве”, — вважає військовий експерт Олексій Арестович.

Якими будуть наслідки

“Більшість дані розвідки під грифом “Таємно”, але можу сказати, що фіксується переміщення техніки бойовиків, і нами будуть вжиті відповідні заходи, — розповів спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. — Події в Мар’їнці показали, що бойовики спробували наступати, але у них нічого не вийшло. Продовжуємо утримувати оборону”. Політологи вважають, що локальні загострення будуть як мінімум до початку саміту ЄС. “Будуть спалаху бойових дій. Тобто тихого перемир’я не буде, але і масштабного вторгнення, вважаю, теж”, — каже політолог Вадим Карасьов. А відомий волонтер Юрій Касьянов вчора заявив наступне: “Атака на Мар’їнку не була раптовою. Ворог підтягував ударні загони, танки, артилерію. Почав артпідготовку задовго до офіційно зафіксованого початку бою. Чому не б’ємо на випередження, не знищуємо техніку на марші?”.

Як не допустити наступного загострення

В цьому питанні військові одностайні: треба підсилювати міць української армії, щоб противник був певен, що на кожен обстріл буде сильний відповідь. “Крім того, потрібно посилювати фортифікаційні споруди уздовж лінії розмежування”, — вважають військові в Генштабі ЗСУ. Бійці і волонтери нам розповіли, що, на їх погляд, щоб ситуація в тій чи іншій точці Донбасу не доходила до критичної позначки, армії потрібно більше безпілотників. “Ми першими вогню не відкриваємо, але якщо ситуація стає загрозливою, то зараз є такі безпілотники, які не тільки моніторять ситуацію, але і допомагають наводити знаряддя так, що снаряди б’ють без промаху. Ну або майже. А знищена позиція ворога — це наші врятовані життя”, — кажуть бійці. Військові експерти вважають, що не можна допустити загострення, зберігаючи постійну ударну готовність.

Що буде з домовленостями

“Після того як техніка виконала свої бойові завдання, вона була повернута на свої позиції. Іншими словами, “Мінськ-2″ ніхто не відміняв. Ми ж виходимо з реалій”, — каже спікер Генштабу Владислав Селезньов. За словами військових, Мінські домовленості порушуються лише з-за того, що бойовики останнім часом обрали тактику провокативного вогню. Політологи вважають, що де-юре другі Мінські домовленості все ж залишаться. “Будуть закривати очі на події, на те, що перемир’я порушується. Тобто будуть робити вигляд, що режим перемир’я зберігається, хоч фактично це не так”, — так охарактеризував ситуацію міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер. “І це буде відбуватися до тих пір, поки не буде якогось широкомасштабного вторгнення або настання”, — вважає політолог Вадим Карасьов.

Можуть ввести режим воєнного стану

За словами політолога Володимира Фесенка, військове положення можуть ввести тільки в певних умовах. “Ймовірність введення військового положення може з’явитися тільки в тому випадку, якщо почнеться масштабний наступ бойовиків на різних ділянках фронту. Тобто це будуть поодинокі атаки, як було в Мар’їнці, а масштабна операція і виникне загроза ескалації конфлікту. Але військове становище буде введено в районі Донецької та Луганської області, а не по всій країні”, — впевнений політолог.

А ось політолог Костянтин Бондаренко вважає, що військове положення вводити рано, навпаки, потрібно активізувати переговорний процес: “Тим більше що керівництво АТО визнає, що критичної ситуації немає. Не побоюся сказати, що багатьох на українській стороні влаштовує варіант ні війни, ні миру. Це ситуація, при якій можна не робити реальної децентралізації, гальмувати переговори з виборів на Донбасі. Але нам це необхідно”. Нагадаємо, у разі запровадження режиму ВП Україна не зможе отримувати міжнародну допомогу.

Як відреагував світ, і що чекати від G7

У світі різко відреагували на ситуацію в Мар’їнці. Представник Держдепу США Марі Гарф заявила, що РФ заплатить “дорогу ціну”. “Будь-яка нова атака або агресивні дії з боку спільних сил Росії і сепаратистів неприйнятні і суперечать Мінськими угодами. Спроби захоплення додаткової території обійдуться дорогою ціною”, — підкреслила Гарф.

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе додав, що його країна готова посилити санкції проти РФ: “Ми прийняли заходи у зв’язку з Кримом. Якщо ситуація залишиться без змін, ми продовжимо ці заходи. Якщо погіршиться, ми знову подумаємо про заходи”.

Однак політолог Тарас Березовець вважає, що на майбутньому саміті “Великої сімки” в Німеччині рішень про посилення санкцій проти РФ не буде. “Заяви, що РФ повинна піти на деэскалацию конфлікту, але не думаю, що буде серйозне посилення санкцій, так як ЄС це економічно не вигідно”, — підкреслив Березовець. Його колега Олександр Палій додав, що в ЄС є важелі для обвалу економіки РФ, але вони їх не застосовують. “Вони не хочуть доходити до останньої межі, щоб РФ було чого втрачати”, — резюмував Палій.

Посилять блокаду Донбасу

Недавні заяви влади, що блокаду на Донбасі треба підсилити, експерти оцінюють як гучні заяви, за якими не послідують дії. По-перше, без антрациту з окупованих територій наші ТЕС працюють в умовах браку потрібної сировини, і взимку Україну може накрити опалювальний колапс (під нашим контролем лише 35 шахт з 90 на Донбасі. — Авт.). Також, від блокади найсильніше постраждають не бойовики самопроголошених республік”, а мирні жителі. За словами політолога Ярослава Макітри, з економічної точки зору, бойовиків необхідно позбавити всілякої підживлення, але для людей зникнуть остання надія втекти від війни і які-небудь засоби до існування. “Повинна бути можливість у людей виїхати з окупованих територій без довідок і пояснень”, — каже Макітра. Крім того, залишилися людям необхідні засоби для існування і продукти.