8 легендарних жінок Першої Світової: Бойові подвиги і повоєнна доля

8 легендарних жінок Першої Світової і їхні долі після війни.
Перша Світова війна припала на поворотне саме по собі: жінки почали водити автомобілі, підкорювати небо на недосконалих ще літаках, вплутувалися в політичну боротьбу, давно вже підкорили науку. Не дивно, що у війну багато жінок виявило себе дуже активно, а деякі так і зовсім стали легендами.

Мата Харі Березня Рішар

Одна з цих розвідниць зуміла зірвати роботу розвідки супротивника, а інша стала всесвітньо відомою. Неважко здогадатися, що перша — Березня Рішар (до речі, сама — етнічна німкеня), а друга — Мата Харі (до речі, теж з германоязычного народу).

Маргарета Зелле, відома як Мата Харі, були виконавицею екзотичних танців власного твору — вона видавала їх за храмові. Ще до війни танцівницю — яка була дуже зручна тим, що гастролювала і постійно спілкувалася з високопоставленими особами — німці завербували. Однак спроба зіграти в розвідку для танцівниці обернулася смертю. Вона спробувала добровільно завербуватися у французьку розвідку, але прокололася, видавши зв’язку з німецьким вербувальником, і довго ходила під підозрою. Врешті-решт у Франції накопичилося достатньо доказів того, що Маргарета працює на німців і, ймовірно, стала причиною загибелі цілої дивізії, і французи її розстріляли.

Кар’єра Мата Харі як розвідниці не задалася.
Березня Рішар намагалася відправитися на фронт як льотчик, але їй відмовили. Тоді вона пройшла курси медсестер. Однак її вмовили працювати на розвідку, і вона вирушила до Іспанії з місією. Ставши коханкою німецького аташе, вона зірвала ряд завдань німецької розвідки, розкрила маршрут, по якому до Франції проходили німецькі шпигуни і, коли опинилася на межі розкриття, підставила свого вербувальника перед його шефом так, що заморозила нормальну роботу німецької розвідки надовго. Але нагородили її тільки в тридцятих — дуже довго не хотіли давати орден колишньої повії. Так, в юності Березня продав у бордель її дорослий коханець, і вона вибралася звідти дивом.

А після Другої Світової Березня Рішар ще й зробила політичну кар’єру.

Милунка Савич і Антоніна Пальшина

Сербка Милунка ще до Світової брала участь у війнах на Балканах, спочатку намагаючись видати себе за чоловіка. Коли обман розкрився, вона вже так зарекомендувала себе, що їй дозволили залишитися. У Першу Світову Савич увійшла у складі піхотного полку імені князя Михайло. Пліч-о-пліч з нею боролася інша доброволица, шотландка Флора Сандс.

Будучи вже дослідної войовницею, Савич відмінно показала себе на полях битв і незабаром отримала Зірку Карагеоргия з мечами — орден. Сандс заробила такий же орден пізніше. Савич була важко поранена, але при першій можливості повернулася на фронт. У підсумку вона стала єдиною жінкою, яку Першої Світової нагородили французьким Військовим хрестом із золотою пальмою.

Після війни Милунка вийшла заміж, народила доньку і удочерила ще трьох дівчаток-сиріт. За бойові заслуги їй виділили землю, що довелося до речі: чоловік покинув її, і все сімейство годувалося кілька років з цієї землі.

Під час Першої Світової особливих умов для жінок-військовослужбовців не було, але це не могло зупинити.
Антоніна Пальшина двічі видавала себе за чоловіка, щоб воювати. Перші раз купила солдатську форму на базарі, другий раз — вже працюючи сестрою милосердя, привласнила одяг та документи померлого солдата. У перший раз обман розкрило поранення в плече — в госпіталі поранену, звичайно ж, розділи. Вдруге вона проговорилася у відповідь на питання про гріхах священикові, і він негайно поставив до відома командування. Проте особисто генерал Брусилов дозволив патріотці залишитися на своїй службі. До речі, Пальшина брала участь у знаменитому брусилівському прориві пізніше.

В чині єфрейтора під час прориву вона замінила офіцера і повела солдатів в атаку. Атака була успішною, але Антоніна отримала важке поранення. На жаль, повернутися на фронт зі своїми ранами вона вже не могла і звільнилася в чині унтер-офіцера з двома Георгіївськими хрестами (третьої та четвертої ступеня).

Після першого викриття рідний Сарапул прийняв Пальшину як героїню, про неї писали всі місцеві видання. Після повернення з фронту Сарапулу було вже не до Антоніни — йшов 1917 рік. Вона вийшла заміж за червоноармійця, щоб разом з ним піти на фронт Громадянської. Вижила, народила і підняла двох дітей.

Пальшина намагалася піти на фронт і під час Великої Вітчизняної, але їй сказали, що вік вже не той. І вона пішла на лісозаготівлі.

Євгенія Шаховська і Раймонда де Ларош

До 1914 року в Європі і Росії було вже чимало льотчиць, але всім їм відмовили, коли вони просилися на фронт. Всім, окрім княгині Шаховської. Євгенія подала прохання особисто імператору, і той вважав корисним для загального бойового духу допустити Шаховскую до військової служби. Євгенія почала війну в Ковенском авіаційному загоні в чині прапорщика. Проте вже через два місяці її усувають, а незабаром звинувачують у шпигунстві на користь Німеччини.

Авиатрису засудили до смертної кари, але особисто Микола II підписав указ про заміну розстрілу довічним ув’язненням у монастирі. Шаховскую звільнила революція, і незабаром вона влилася в ряди ЧК. За легендою, вона з великою жорстокістю проводила допити, особливо — колишніх поліцейських і військових чинів. У двадцятому році вона загинула в п’яній перестрілці.

Євгенія Шаховська була, схоже, пасіонарної жінкою.
Практично всі льотчиці, отримавши відмову від допуску на передову, або жертвували своїм літаки армії і залишалися вдома, як Любов Голанчикова, або йшли в сестри милосердя, як Березня Рішар. Майстриня лихих віражів Раймонда де Ларош обрала третій шлях — вона всю війну прослужив водієм. Зрештою, у хорошого пілота і машини літають.

Марія Кюрі і Габріель Петі

Якби Марія не отримала Нобелівську премію, вона б все одно увійшла в історію вже за свою діяльність у роки Першої Світової. Вчений їздила на передову зі спеціальним пересувним рентген-кабінетом і проводила інструктаж сестер милосердя і хірургів: до того осколки і кулі діставали практично навмання. Рентген значно поліпшив якість операцій на фронті — але ці поїздки, ймовірно, стали однією з причин променевої хвороби геніальної жінки. Дія рентгена вона показувала раз за разом на собі.

Бельгійська медсестра Габріель Петі стала національною героїнею не за свою медичну діяльність, а за те, що вона влаштовувала пагони поранених полонених солдатів. Крім того, вона погодилася працювати на британську розвідку і кілька разів зуміла добути і передати важливі відомості. Приблизно через рік успішної діяльності її заарештували, судили і розстріляли. Під час слідства їй пропонували помилування в обмін на видачу інших агенток (одна з яких була її близькою подургой). Габріель відмовилася.

Одна з найбільш легендарних жінок Першої Світової, звичайно, Бочкарьова. Просто Марія: російська Жанна д’арк і її жіночий батальйон смерті.

Текст: Ліліт Мазикина.