«…а вішати будемо потім!»

Держсекретар США Майк Помпео порадив Володимиру Зеленському проявити винахідливість, щоб обдурити Росію

Виступаючи в Економічному клубі у Вашингтоні, Помпео визнав, що давня формула успіху домайданной влади більше не працює – у Москві остаточно перестали вірити брехні і обіцянкам української влади. Але в американців немає нової тактики примушення Росії до діалогу з Україною, тому він і порадив Зеленському «проявити креативний підхід» самому і запропонувати таку тактику, яка спонукала б росіян до діалогу з новою українською владою. Можна брехати, що завгодно, – «а вішати будемо потім».

Це «вішати будемо потім» мера Дніпропетровська Бориса Філатова як не можна краще ілюструє справжні наміри керівництва України. Захід перестав давати Києву кредити, а гроші потрібні вже зараз. Де їх взяти? Тільки в Москві. Але Москва перестала вірити Києву на слово, бо не раз обпікалася. Де три мільярди кредиту, виданого Віктору Януковичу? Де набагато більші суми, випрошені Леонідом Кучмою? А що Росія, так і не стягнувши колишніх боргів, отримала взамін? Москва визнала Порошенко і майданну влада, розраховуючи на те, що майданівці не розв’яжуть війну. Війну розв’язали. Російська мова офіційно заборонили. У них з нами «війна». Але варто проявити креативність, вмовити наївну Росію, і гроші знову потечуть на Україну. На бандерівську, русофобську Україну, яка анітрохи не змінюється. Немає в планах такого.

Але сценарій Помпео вже щосили розробляє команда Зеленського. Пообіцяти, але не дати – основна теза сценарію. Обіцяють повернути дніпровську воду в Крим. Обіцяють відновити залізничне сполучення з півостровом. Обіцяють повернути політичних в’язнів, в тому числі і російських громадян – п’ять років сидить за гратами без вироку Євгена Мефедова, громадянина Росії, арештованого під час травневих подій в Одесі 2014 року. І при цьому не роблять нічого. А потім дивуються результату, розтрубивши на всю Україну, що, де, Росія ось-ось поверне їм «морських вовків», які влаштували провокацію у Кримського моста – у Зеленського про все домовилися, Москва пішла на поступки, ура! А Росія в підсумку видає Україні собаку, прикормленную екіпажем арештованого буксира. Насмішка? Ще яка! А як ще реагувати на обіцянки, за якими нічого немає? Обіцяйте, що завгодно, – вчив Філатов, – а вішати будемо потім! І вони обіцяють. А раптом згодиться, «на дурницу», як говорять українці?

Зате – спасибі Помпео! – ми тепер знаємо, як буде домовлятися Київ з Москвою. Буде проявляти креативний підхід! Тобто – брехати, що завгодно, лише б Росія знову взяла Україну на свій кошт.